Рішення № 96794668, 30.04.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2021 року м.Київ № 320/8862/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.09.2020 № 0041885705.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що діти позивача навчаються у позашкільних закладах Дитячий Розвиваючий Центр «ІНФОРМАЦІЯ_1» та Дитячий Розвиваючий Центр «ІНФОРМАЦІЯ_2» на платній основі згідно договорів № 01/18 від 01.09.2018, № 01/19 від 01.09.2018 та № 01/19С від 01.07.2019.

24.06.2020 позивачем було подано декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік та 18.08.2020 податковим органом було проведено камеральну перевірку даної декларації, за наслідками якої прийнято спірне рішення.

В основу висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства вказано, що у вищевказаних навчальних закладах відсутні установчі документи, передбачені Законом України «Про позашкільну освіту», на підставі і в межах яких здійснюють свою діяльність вказані вище заклади.

На думку позивач спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки позивач звертався по питанню діяльності фізичної особи - підприємця в сфері позашкільної освіти за роз`ясненням до Міністерства освіти і науки України та листом № 6/560-20 від 17.04.2020 позивачу роз`яснено, що фізична особа - підприємець, як суб`єкт освітньої діяльності за класом 85.59 (КВЕД), так як і приватний заклад позашкільної освіти, що здійснює діяльність у сфері позашкільної освіти, належить до системи позашкільної освіти.

Представник відповідача направив до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки спірне податкове зобов`язання нараховано у відповідності до норм податкового законодавства, оскільки платником податку не надано установчі документи, на підставі і вмежах яких здійснюють свою діяльність заклади позашкільної освіти.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалми, в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус фізичної особи - підприємця, а також є засновником позашкільних закладах, а саме Дитячий Розвиваючий Центр «ІНФОРМАЦІЯ_1» та Дитячий Розвиваючий Центр «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ІПН НОМЕР_1 ).

24.06.2020 позивачем було подано декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік разом з супоровідним листом, в якому містились пояснення до вказаної декларації.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, 76, п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадовими особами контролюючого органу було проведено камеральну перевірку звітної нової податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, що подано позивачем.

За результатами проведеної камеральної перевірки було складено акт від 18.08.2020 №м 001369/10-36-57-05/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого встановлено:

в угодах про співпрацю № 01/18 від 01.09.2018 та № 01/19 від 01.09.2019, договорі № 01/19С від 01.07.2019 відсутні установчі документи, передбачені Законом України «Про позашкільну освіту», на підставі і в межах яких здійснюють свою діяльність вказані вище заклади;

податкова декларація в частині підтвердження права платника на отримання податкової знижки за навчання дітей ОСОБА_2 (угода № 01/19 від 01.09.2019 та № 01/18 від 01.09.2018) та ОСОБА_3 (договір № 01/19С від 01.07.2019) не відповідає вимогам діючого законодавства.

Податковий орган зазначив, що відповідно вимог ст. 166 ПК України розрахунок суми (вартості) витрат дозволених до включення до податкової знижки з урахуванням обмеження, встановленого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПК України скоригована сума податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та підлягає поверненню з бюджету за результатами звітного (податкового) року по звітній новій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік (вх. № 9041 від 24.06.2020 року), становить 6 900,30 грн.

На підставі даних висновків камеральної перевірки прийнято спірне податкове повідомлення - рішення, яким позивачу було нараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 46 394,10 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим - повідомленням рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України заначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2 ст. 86 ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з п.п. «а» п. 30.9 ст. 30 ПК України податкова пільга надається шляхом податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору.

Порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом ІV ПК України.

Статтею 162 ПК України передбачено, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПК України підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов`язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України).

Згідно п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім`ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для отримання податкової знижки платник податків має понести витрати протягом звітного податкового року на користь закладів освіти та сума витрат не може перевищувати розміру доходу, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПК України передбачено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Пунктом 166.4 ст. 166 ПК України встановлені обмеження права на нарахування податкової знижки.

Згідно з п. 166.4 ст.166 ПК України податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Пунктами 179.1, 179.5 ст. 179 ПК України установлено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.179.8 ст.179 ПК України сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім`ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

З метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник податку може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім`ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти - надавача послуг і здобувача освіти - отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.

При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім`я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Дитячим розвиваючим центром «ІНФОРМАЦІЯ_1» укладено угоду про співпрацю від 01.09.2018 № 01/18 від 01.09.2019 № 01/19, відповідно до якої школа зобов`язується надати, а батьки зобов`язуються оплатити на умовах даної угоди послуги з організації денного, розвиваючого навчання дітей.

Також вказано, що школа є закладом позашкільної освіти та надає послуги з неформальної освіти згідно закону України «Про позашкільну освіту».

Також між позивачем та Дитячим розвиваючим центром «ІНФОРМАЦІЯ_2» укладено договір від 01.07.2019 № 01/19С, відповідно до якої садочок зобов`язується надати, а батьки зобов`язуються оплатити на умовах даної угоди послуги з організації денного, розвиваючого навчання дітей.

Також вказано, що садочок є закладом позашкільної освіти та надає послуги з неформальної освіти згідно закону України «Про позашкільну освіту».

Матеріали справи містять квитанції про оплату навчання за даними угодами, за якими платник ОСОБА_1 сплатив, а ФОП ОСОБА_1 отримав оплату за надання послуг з позашкільної освіти на загальну суму 120 000 грн за навчальний 2019 рік.

Основним видом діяльності Дитячого розвиваючого центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» та Дитячого розвиваючого центру «ІНФОРМАЦІЯ_2», засновником якого є фізична особа - підприємець ОСОБА_1 згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010 є код: 85.59 Інші види освіти, н. в. і. у. (основний), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

У Класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009:2010 не позначено окремим кодом позашкільну освіту, тому даний вид діяльності позначається кодом: 85.59 Інші види освіти, н. в. І. у. (основний).

Підставою для прийняття спірного податкового - рішення, слугували висновки податкового орагну про те, що платником податку не надано установчі документи, на підставі і вмежах яких здійснюють свою діяльність вищевказані заклади позашкільної освіти, а положення про діялність Дитячого розвиваючого центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» та Дитячого розвиваючого центру «ІНФОРМАЦІЯ_2» не затвердженні центральними органами виконавчої влади, що передбачені Законом Украни « Про позашкільну освіту», однак суд не погоджується за такими твердження контролюючого органу, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України «Про освіту», «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями.

Згідно ст. 1 Закону України «Про позашкільну освіту» система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти (заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об`єднання на базі закладів загальної середньої освіти, навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; клуби та об`єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов`язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи; інші суб`єкти освітньої діяльності, що надають освітні послуги у системі позашкільної освіти.

Саттею 22 Закону України «Про освіту» визначено, що права та обов`язки закладу освіти, передбачені цим Законом та іншими законами України, має також фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність. Фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, освітня діяльність якого перестає бути основним видом його діяльності, втрачає права і обов`язки, у тому числі права на пільги, передбачені законодавством для закладу освіти.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про позашкільну освіту» Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти:

формує програми розвитку позашкільної освіти;

розробляє Положення про заклади позашкільної освіти, готує пропозиції щодо нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення позашкільної освіти;

розробляє нормативно-правові акти стосовно визначення соціальних гарантій педагогічним працівникам, спеціалістам закладів позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, за участю інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають заклади позашкільної освіти:

бере участь у визначенні та реалізації державної політики у сфері позашкільної освіти;

здійснює навчально-методичне керівництво, контроль та державне інспектування закладів позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;

здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.

Суд звертає увагу, що до повноважень центрального органу виконавчої влади не входить затверджувати положення чи інших уставних документів будь-яких конкретних закладів освіти.

Також слід звернути увагу, що ст. 13 Закону України «Про позашкільну освіту» визначено, що заклад позашкільної освіти діє на підставі статуту, що затверджується засновником закладу.

Фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність, діють на підставі власних положень про них.

Установчі документи розробляються відповідно до Конституції України, Закону України "Про освіту", цього Закону, положень про заклади позашкільної освіти, які затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері, інших нормативно-правових актів.

Положення про заклади спеціалізованої позашкільної освіти затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері. Положення про спеціалізовані заклади позашкільної освіти є підставою для розроблення статутів таких закладів.

На думку суду, Центральний орган виконавчої влади затверджує саме «Положення про заклади позашкільної освіти», що регулює роботу навчальних закладів.

Таким Положенням є «Положення про позашкільний навчальний заклад», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433

Відповідно до п. 5 Положення про заклади позашкільної освіти установчі документи затверджує засновником (власником) закладу.

Крім того, позивач звертався по питанню діяльності фізичної особи - підприємця в сфері позашкільної освіти за роз`ясненням до Міністерства освіти і науки України та листом № 6/560-20 від 17.04.2020 позивачу роз`яснено, що фізична особа - підприємець, як суб`єкт освітньої діяльності за класом 85.59 (КВЕД), так як і приватний заклад позашкільної освіти, що здійснює діяльність у сфері позашкільної освіти, належить до системи позашкільної освіти.

Тобто, висновоки податкового орагну про невідповідність оформлення установчих документів позашкільних закладів освіти, в яких навчались діти позивача протягом 2019 року згідно з наданими угодами, не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми від 18.09.2020 № 0041885705 є необґрунтованим та прийнятим не у відповідності до чинного законодавства.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн (квитанція від 28.09.2020 № 63466714), які на думку суду мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань з податкового органу.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області форми від 18.09.2020 № 0041885705.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.