Рішення № 96794667, 30.04.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2021 року м.Київ № 320/2578/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області, треті особи ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бориспільської міської ради Київської області, треті особи ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру у Київській області та просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільської міської ради від 27.08.2019 № 4885-62-VII "Про передачу земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 3210500000:12:004:0658) безоплатно у власність громадянину ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 (землі житлової та громадської забудови)";

визнати протипоравним та скасувати рішення Бориспільської міської ради від 08.10.2019 № 5002-64-VII "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею у межах 0,1000 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ";

зобов`язати Бориспільську міську раду повторно розглянути клопотання від 01.08.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) та залучено в якості третіх осіб ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачеві, відповідач в оскаржуваному рішенні вказав, що вищезазначену земельну ділянку передано у власність іншій особі, але не надав документів які б підтверджували наявність визначених у ст. 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу.

Позивач стверджував, що вказана відповідачем обставина не є законною підставою для відмови позивачу у наданні дозволу, оскільки рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою іншій особі не посвідчує права власності та не є правовстановлюючим документом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить суд відмовити у задоволенні позову відмовити, оскільки дана земельна ділянка передана на підставі рішення від 27.08.2019 № 4885-62-VII "Про передачу земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 3210500000:12:004:0658) безоплатно у власність громадянину ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 (землі житлової та громадської забудови)".

Зазначив, що позивач вже у 2004 році звертався щодо надання дозволу на розробку проекту відведення даної земельної ділянки, однак позивачем не було вчинено жодних дій спрямованих на розробку та затвердження у встановленому порядку такого проекту.

Також від Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшли письмові пояснення у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Бориспільської міської ради від 28.12.2004 № 1205 - XXII - IV «Про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 » ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 .

У 2017 році позивач звертався до землевпорядних організацій щодо виготовлення проекту, однак позивачу було роз`яснено, що Бориспільська міська рада прийняла рішення, що не відповідає на той час діючого законодавства, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача 25.07.2017 та просив внести відповідні зміни до вищевказаного рішення, однак при розгляді такої заяви було виявлено, що згідно даних публічної кадастрової карти України відомості про земельну ділянку вже внесено до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер 3210500000:12:004:0658, а згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210500000:12:004:0658 зареєстровано за ОСОБА_3 .

Оскільки жодних рішень щодо передачі у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , Бориспільською міською радою не приймалось (земельна ділянка вибула з комунальної власності всупереч вимогам земельного законодавства та волі територіальної громади в особі уповноваженого на те органу - Бориспільської міської ради) в листопаді 2017 року відповідач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2017 № 359/8983/17 з метою забезпечення вищевказаного позову було накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3210500000:12:004:0658, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .

10.01.2018 позивач повторно звернувся до Бориспільської міської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , за результатами розгляду якої рішенням «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею у межах 0,1000 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 » від 31.07.2018 № 3469-44-VII було відмовлено, у зв`язку з тим, що земельна ділянка перебуває у власності іншої особи.

Підставою для прийняття рішення Відповідача від 31.07.2018 № 3469-44-VII була, зокрема, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.10.2017 № 100109956.

16.01.2019 позов Бориспільської міської ради про витребування земельної ділянки з чужого власності та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку було задоволено заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області та право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:12:004:0658 площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 було зареєстровано за Бориспільською міською радою, а також скасовано заходи забезпечення позову.

Отримавши інформацію про скасування заходів забезпечення позову, позивач 01.08.2019 повторно подав до Бориспільської міської ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,10 га по АДРЕСА_1 (з відповідними додатками), однак спірним рішенням від 08.10.2019 відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею у межах 0,1000 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Водночас позивач дізнався, що рішенням від 27.08.2019 № 4885-62-VII "Про передачу земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 3210500000:12:004:0658) безоплатно у власність громадянину ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 (землі житлової та громадської забудови)".

Позивач не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, оскільки вважає, що вказана відповідачем обставина в оскаржуваному рішенні не є законною підставою для відмови позивачу у наданні дозволу, тому що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою іншій особі не посвідчує права власності та не є правовстановлюючим документом, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (далі - ЗК України).

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 6 ст. 116 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже громадяни, які зацікавлені у реалізації свого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, звертаються до відповідної сільської, селищної, міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, яку орган місцевого самоврядування зобов`язаний розглянути у місячний строк.

Відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виходячи з вимог ст. 118 ЗК України, повинна бути мотивованою та може бути пов`язаною виключно з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , відповідач вказав, що спірна земельна ділянка передана у власність іншій особі, а саме ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Частинами 3 та 4 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із ст. 17, 18 та 19 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Згідно з ч. 10 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Відповідно ч. 11 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Належних доказів того, що земельна ділянка, яку обрав позивач для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), перебувають приватній власності, в матеріалах справи не містяться.

Суд зазначає, що законодавством України, зокрема ЗК України, не заборонено надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення тієї самої земельної ділянки (або земельних ділянок, що «накладаються») кільком особам.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 у справі №436/3375/15-а також дійшов висновку, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки неозначає позитивного рішення про надання її у власність, а отже місцева рада не має права визначати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на одну і ту ж саму земельну ділянку.

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що вказана відповідачем підстава для відмови позивачу у наданні дозволу є протиправною, тому що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою іншій особі не посвідчує права власності та не є правовстановлюючим документом.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Бориспільську міську раду повторно розглянути клопотання від 01.08.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га по АДРЕСА_1 , то суд вважає їх похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Бориспільської міської ради від 08.10.2019 № 5002-64-VII "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею у межах 0,1000 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ", у зв`язку з чим вважає за можливе її також задовольнити.

В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Бориспільської міської ради від 27.08.2019 № 4885-62-VII "Про передачу земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 3210500000:12:004:0658) безоплатно у власність громадянину ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 (землі житлової та громадської забудови)", суд вважає за можливе відмовити, у зв`язку з тим, що матеріали справи не містять протиправності вказаного рішення.

Крім того, суд наголошує на тому, що спірні земельна ділянка наразі не перебуває у приватній власності, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 15.04.2021.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, заперечення проти позову відповідач викладає у відзиві на позовну заяву.

Частиною 2 та 4 ст. 162 КАС України передбачено, що відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Беручи до уваги, що, у даному випадку, позивачем оскаржується рішення відповідача, прийняте за результатами реалізації публічно-владних управлінських функцій, обов`язок обґрунтування правомірності зазначеного рішення покладається на відповідача.

Будь-яких доказів чи письмових пояснень, які б підтверджували, що місце розташування обраної позивачем земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Бориспільської міської ради від 08.10.2019 № 5002-64-VII, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протипоравним та скасувати рішення Бориспільської міської ради від 08.10.2019 № 5002-64-VII "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею у межах 0,1000 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) громадянину ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ".

Зобов`язати Бориспільську міську раду (код ЄДРПОУ 04054903) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 01.08.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,10 га по АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.