Рішення № 96769273, 22.04.2021, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/19/20

Провадження № 2/945/125/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 квітня 2021 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович; приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович; приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни перебуває виконавче провадження № 60741258, з виконання виконавчого документу - виконавчого напису № 5849, вчиненого 11 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс” заборгованості в розмірі 37629 грн. 64 коп., а також про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця - 400 грн., витрат на проведення виконавчих дій та 3762 грн. 96 коп. - основної винагороди приватному виконавцю.

У позовній заяві, позивач ОСОБА_1 зазначив, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 60741258 він отримав у грудні 2019 року в фінансовій частині, за місцем роботи.

На думку позивача, виконавчий напис № 5849, вчинений 11 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем є таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, не враховано невідповідність стягнутої за виконавчим написом суми дійсному розміру заборгованості, а також нотаріусом не взято до уваги той факт, що з дня виникнення права вимоги банка вже минуло більше трьох років.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року вказаний позов прийнято до розгляду, у цивільній справі відкрито провадження. Постановлено разглядати справу за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання судом задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування: від Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс” копій (засвідчених належним чином) документів на підтвердження наявності заборгованості позивача перед відповідачем; Приватного нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича копій (засвідчених належним чином) матеріалів нотаріальної справи про вчинення виконавчого напису № 5849 від 11 листопада 1019 року; Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни копій (засвідчених належним чином) матеріалів виконавчого провадження № 60741258.

Ухвалою суду від 15 березня 2021 року постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі № 945/19/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович; приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, при цьому, 22.04.2021 подав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував, щодо ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин; відзив не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася без повідомлення причин.

Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд постановив розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке:

11 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем вчинено виконавчий напис № 5849 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором № 338097200589052 від 16.08.2013, укладеним з Акціонерним товариством «Брокбізнесбанк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 283 від 01.08.2018, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за Кредитним договором № 338097200589052 від 16.08.2013 року.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.08.2018 по 25.10.2019.

Сума заборгованості складає 37129,64 (тридцять сім тисяч сто двадцять дев`ять гривень 64 копійки)

в тому числі:

прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 14495,10 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто п`ять гривень 10 копійок);

прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн. (нуль гривень 00 копійок);

прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 22634,54 грн. (двадцять дві тисячі шістсот тридцять чотири гривні 54 копійки);

строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн. (нуль гривень 00 копійок);

строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн. (нуль гривень 00 копійок);

строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн. (нуль гривень 00 копійок);

строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00 грн. ( нуль гривень 00 копійок) (а. с. 141).

Відповідно до умов договору № 338097200589052 від 16.08.2013 р. про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки, укладеним між Акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 було видано картку міжнародної платіжної системи MASTERCARD WORLD (а. с. 137 - 138).

Згідно з додатковою угодою № 1 про відкриття кредитної лінії в межах зарплатних проектів до договору № 338097200589052 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки від 16.08.2013 р. ОСОБА_1 банком надано грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом у сумі 14500,00 грн. на строк з 16.08.2013 по 15.08.2015 зі сплатою процентів за користування Кредитною лінією (а. с. 139 - 140).

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України “Про нотаріат” (далі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону).

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений Наказом Міністерства України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону).

Згідно з положеннями ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 3.4. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктом 3.2. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

В свою чергу, згідно з положеннями п. 3.5. Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Зазначений пункт Переліку було внесено до Постанови № 1172 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

Разом з тим, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, в частині внесення п. 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, визнано незаконною та нечинною з дня її прийняття (постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року).

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета - заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Спірний виконавчий напис № 5849, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем 11 листопада 2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави вважати, що вчинення виконавчого напису нотаріусом відбулось з недотриманням умов його вчинення щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 15 квітня 2020 року по справі № 158/2157/17.

Крім цього, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем виконавчого напису № 5849 боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи отримував боржник повідомлення - вимогу про наявність такої заборгованості, та чи була вона надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Також, позивач у позові зазначив, що з дня виникнення права вимоги за укладеним з банком кредитним договором минуло більше трьох років.

02 липня 2019 року Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду справи № 916/3006/17 зробила наступний висновок - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 252 ЦК України). Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України “Про нотаріат” безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті.

Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.

Стаття 88 Закону містить різні строки для звернення до нотаріуса (три роки - у відносинах за участю громадян, і один рік - для відносин за участю підприємств, установ і організацій), оскільки на момент ухвалення Верховною Радою України цього закону діяв ЦК Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР), яким позовна давність визначалася залежно від суб`єктного складу сторін правовідносин, тобто три роки у відносинах за участю громадян і один рік у спорах за участю підприємств, установ і організацій. Після внесення змін до ЦК УРСР у 1995 році, а також після набрання чинності ЦК України у 2004 році строки, встановлені статтею 88 Закону, не були приведені у відповідність до позовної давності, яка вже стала визначатися залежно від сутності позовних вимог, а не за суб`єктною ознакою.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 325 ЦК України суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

За таких обставин, Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки незалежно від суб`єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як слідує з додаткової угоди № 1 про відкриття кредитної лінії в межах зарплатних проектів до договору № 338097200589052 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки від 16.08.2013 р., копія якої долучена до матеріалів справи, позивачу надано банком грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом 14500,00 грн. строком з 16.08.2013 р. по 15.08.2015 р. зі сплатою процентів за користування Кредитною лінією у розмірі 32 % річних на споживчі цілі. Процентна ставка за користування Кредитною лінією є фіксованою. Таким чином, позивач ОСОБА_1 зобов`язаний був повністю погасити заборгованість по кредитному договору не пізніше 15 серпня 2015 року. За таких обставин, право вимоги у кредитора виникло з 16 серпня 2015 року, відповідно виконавчий напис № 5849 про стягнення заборгованості за цією вимогою міг бути вчинений нотаріусом не пізніше 16 серпня 2018 року. Разом з тим, спірний виконавчий напис № 5849 вчинено нотаріусом 11 листопада 2019 року, тобто з пропуском строку, в межах якого він міг бути вчинений.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виконавчий напис № 5849, вчинений 11 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., сплачений позивачем за квитанцією № 0.0.1574405019.1 від 08 січня 2020 року.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович; приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс” заборгованості в розмірі 37629 грн. 64 коп., а також про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця - 400 грн., витрат на проведення виконавчих дій та 3762 грн. 96 коп. - основної винагороди приватному виконавцю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс” (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41; ЄДРПОУ 39508708) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Доброжанівка, Врадіївського району Миколаївської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; номер і серія паспорта НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., сплачений позивачем за квитанцією № 0.0.1574405019.1 від 08 січня 2020 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова