Рішення № 96769275, 23.04.2021, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1941/20

Провадження № 2/945/386/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Микитівський гранітний кар`єр” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

встановив:

19 листопада 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Микитівський гранітний кар`єр” (далі - відповідач) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилався на те, що 22 липня 2020 року о 08 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом DAF CF 85.410 номерний знак НОМЕР_1 з причіпом номерний знак НОМЕР_2 , які належать на праві приватної власності відповідачу, по вулиці Веселинівська, 47 у Центральному районі м. Миколаєва, скоїв зіткнення з транспортним засобом MITSUBISHI L 200 номерний знак НОМЕР_3 , що належить позивачу. В результаті дорожньо - транспортної пригоди транспортний засіб, що належить позивачу зазнав значних механічних пошкоджень.

Постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2020 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

У позовній заяві позивач зазначив, що 22 липня 2020 року та 04 серпня 2020 року, за участю представника відповідача, проведено товарознавчу експертизу про оцінку (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, що належить позивачу.

Згідно зі Звітом № 107/07-20 від 07 серпня 2020 року Про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу MITSUBISHI L 200 номерний знак НОМЕР_3 , вартість відновлювального ремонту, вказаного автомобіля, складає 316290 грн. 52 коп.

Також у позовній заяві позивач посилався на те, що 04 листопада 2020 року Акціонерним Товариством “СГ “ТАС” йому, відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодовано 100000 грн.

Крім цього, позивач вказував на те, що на проведення експертизи, він, у тому числі, поніс додаткові витрати, а саме: 1100 грн. - вартість стоянки, дефектування та розборки авто; 3000 грн - вартість проведення оцінки.

Також позивач зазначив, що, у зв`язку з тим, що належний йому автомобіль був пошкоджений вщент в результаті дорожньо - транспортної пригоди, при цьому він лише дивом залишився живим, він зазнав моральних страждань, оскільки після дорожньо - транспортної пригоди був змушений пересуватися транспортом загального користування під час дії карантину, у зв`язку з коронавірусною хворобою (COVID-19).

Вказуючи на зазначені вище обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 240390 грн. 52 коп., з яких: 220390 грн. 52 коп. - вартість матеріального збитку; 20000 грн. - моральна шкода, а також понесені судові витрати, що складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору у розмірі 2403 грн. 91 коп.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 січня 2021 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про залучення до участі у справі співвідповідачів - Акціонерного Товариства “СГ “ТАС” і Публічного Акціонерного Товариства “НАСК “ОРАНТА”.

До участі у цивільній справі № 945/1941/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Микитівський гранітний кар`єр” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, залучено співвідповідачів - Акціонерне Товариство “СГ “ТАС” і Публічне Акціонерне Товариство “НАСК “ОРАНТА”.

30 березня 2021 року від Гайдаржий Андрія Валерійовича - представника відповідача Приватного акціонерного товариства “Микитівський гранітний кар`єр” на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач визнав позов частково, а саме - відповідачем визнано вимогу, в частині відшкодування майнової шкоди, заподіяної транспортному засобу, що належить позивачеві, у розмірі 207293 грн. 95 коп., що визначена у Звіті про оцінку транспортного засобу, з урахуванням страхової виплати у розмірі 100000 грн., яку позивачу відшкодовано Акціонерним Товариством “СГ “ТАС” і вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн.

23 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_3 подали на адресу суду заяву про відмову від позову, в частині заявлених вимог до Акціонерного Товариства “СГ “ТАС” і Публічного Акціонерного Товариства “НАСК “ОРАНТА”.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2021 року постановлено прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову, в частині вимог до Акціонерного Товариства “СГ “ТАС” і Публічного Акціонерного Товариства “НАСК “ОРАНТА”.

Провадження у цивільній справі № 945/1941/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Микитівський гранітний кар`єр”, Акціонерного Товариства “СГ “ТАС”, Публічного Акціонерного Товариства “НАСК “ОРАНТА”, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в частині вимог до Акціонерного Товариства “СГ “ТАС” і Публічного Акціонерного Товариства “НАСК “ОРАНТА”, - закрито.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_3 не з`явилися, при цьому 23.04.2021 подали на адресу суду заяву про зменшення позовних вимог і просили стягнути з Приватного акціонерного товариства “Микитівський гранітний кар`єр” на користь позивача майнову шкоду у розмірі 207293 грн. 95 коп., та моральну шкоду у розмірі 3000 грн. Розгляд справи позивач та його представник просили проводити без їхньої участі.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства “Микитівський Гранітний кар`єр” Гайдаржий Андрій Валерійович у судове засідання не з`явився, при цьому 23.04.2021 подав на адресу суду заяву про часткове визнання позовної заяви, згідно з відзивом на позов, поданим раніше до суду. Розгляд справи представник відповідача просив проводити без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке:

22 липня 2020 року о 08 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом DAF CF 85.410 номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом SCHWARZMULLER номерний знак НОМЕР_2 , які належать на праві приватної власності відповідачу Приватному акціонерному товариству “Микитівський гранітний кар`єр”, по вулиці Веселинівська, 47 у Центральному районі м. Миколаєва, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом MITSUBISHI L 200 номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті дорожньо - транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки (а. с. 17 -19, 20).

Як слідує з копії Звіту № 107/07-20 від 07 серпня 2020 року Про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу MITSUBISHI L200 номерний знак НОМЕР_3 , вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу MITSUBISHI L200 2.5 МТ Intense реєстраційний номер НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, складає 307293 грн. 95 коп. (а. с. 23 - 52).

Постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2020 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а. с. 20 - 21).

Згідно з ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 року № 6 роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що неправомірні дії ОСОБА_2 , які полягали в порушенні ним Правил дорожнього руху України і створенні дорожньо - транспортної пригоди, спричинили заподіяння майнової шкоди позивачу ОСОБА_1 у розмірі 307293 грн. 95 коп.

Судом також встановлено, що Акціонерне Товариство “СГ “ТАС” відшкодувало шкоду, заподіяну ОСОБА_1 , в результаті дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 22 липня 2020 року в розмірі 100000 грн. 00 коп.

04 листопада 2020 року зазначена вище сума була перерахована на особовий рахунок ОСОБА_1 (а. с. 108).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у сумі 207293 грн. 95 коп. (307293 грн. 95 коп. - вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MITSUBISHI L 200 номерний знак НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження під час дорожньо - транспортної пригоди, що сталася 22 липня 2020 року - 100000 грн. 00 коп. - сума страхового відшкодування).

Крім цього, відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати, в тому числі, і у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пунктах 5, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року № 4 (із подальшими змінами) роз`яснено, що, відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також зазначено, що заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Аналіз досліджених у судовому засіданні та оцінених доказів переконують суд у тому, що позивачем доведено факт порушення відповідачем його права, внаслідок чого позивачу було заподіяно крім матеріальної шкоди також і моральну шкоду.

Крім цього, згідно з положеннями ч. ч. 1, 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи наведене вище, а також те, що визнання відповідачем позову, з урахуванням зменшених позивачем позовних вимог, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення зменшених позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з положеннями ч. 1ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до п.п. 2) п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (далі - Закон) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 5) п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позовній заяві позивачем об`єднано вимоги про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

При цьому, при поданні позову позивачем ОСОБА_1 за квитанцією № 0.0.1910395458.1 від 18 листопада 2021 року, сплачено судовий збір у розмірі 2403 грн. 91 коп.

Отже, позивачу належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 1352 грн. 91 коп., а такожстягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1051 грн. 00 коп.

Крім цього, з відповідача в дохід державного бюджету належить стягнути 1800 грн. 09 коп. (сума судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди).

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142, ч. ч. 1, 4 ст. 206, ст. ст. 258, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Микитівський гранітний кар`єр” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, – задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Микитівський гранітний кар`єр” (54530, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, буд. 1, ЄДРПОУ 01033255) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Душанбе(зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; серія та номер паспорту НОМЕР_5 ) 207293 грн. 95 коп. - майнової шкоди, 3000 грн. - моральної шкоди, а також 1051 грн. 00 коп., судового збору.

Фінансовому органу Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Миколаївської області повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Душанбе (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; серія та номер паспорту НОМЕР_5 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ОСОБА_1 при поданні позову за квитанцією № 0.0.1910395458.1 від 18 листопада 2021 року, що складає 1352 грн. 91 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Микитівський гранітний кар`єр” (54530, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, буд. 1, ЄДРПОУ 01033255) в дохід державного бюджету (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 1800 грн. 09 коп. (сума судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова