Рішення № 96762843, 30.04.2021, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1663/20

№ 2/544/146/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 квітня 2021 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої – судді Сайко О.О.,

за участі секретаря – Костенко Т.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Соборній, 41, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання іпотеки припиненою та зняття заборони відчуження нерухомого майна,

у с т а н о в и в :

Позивач у грудні 2020 року звернулася до суду з указаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 12.12.2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" був укладений кредитний договір № 11266407000 на суму 50000 гривень. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором також був укладений договір іпотеки від 12.12.2007 року, за яким банку передано в іпотеку належну позивачу квартиру по АДРЕСА_1 . Державну реєстрацію обтяження здійснював приватний нотаріус Ковальчук Сергій Павлович 12.12.2007 (номер запису про обтяження 5738910). Пирятинським районним судом Полтавської області 11.12.2009 був виданий виконавчий лист № 2-773 про стягнення з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_3 на користь АКІБ "УкрСиббанк" 41735 грн. 96 коп. заборгованості за кредитним договором № 11266407000 від 12.12.2007 року. 03.05.2018 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню зазначеного рішення суду на підставі п.9 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення).

01.04.2020 до Пирятинського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) звернулася позивач з вимогою надіслати лист - повідомлення про погашення суми позики (постанова про закінчення виконавчого провадження додавалася) до приватного нотаріуса Ковальчук Сергія Павловича, оскільки заборгованість погашена, але її майно знаходиться в арешті. 08.04.2020 державним виконавцем направлено лист -повідомлення з додатком поста нови про закінчення виконавчого провадження. Оскільки відповіді так і не було, позивач повторно з`явилася до відділу з вимогою надіслати лист -повідомлення. Державним виконавцем повторно направлено лист -повідомлення з додатком постанови про закінчення виконавчого провадження. На сьогоднішній день відповідь так і не отримано.

Згідно з нормами законодавства іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»). Отже основне зобов`язання, передбачене кредитним договором, є припиненим з 03.05.2018 року, коли позивач сплатив основне зобов`язання.

Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали та надали пояснення, аналогічні поясненням, викладеним у позовній заяві. Просили суд визнати іпотеку, договір іпотеки від 12.12.2007, номер запису про іпотеку 5738900, укладений між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Запорожець І.П. 12 грудня 2007 року за реєстровим № 5734, такою, що припинена. Зняти заборону відчуження нерухомого майна: квартири АДРЕСА_2 , та виключити записи про державну реєстрацію обтяжень та державну реєстрацію іпотеки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - запис 5738900 про договір іпотеки, укладений між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» від 12.12.2007; з Єдиного реєстру заборон відчужень об`єктів нерухомого майна - запис про обтяження за договором іпотеки 5738910.

Представники відповідачів - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Акціонерного товариства «Альфа-Банк» у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, у порядку, визначеному ЦПК, відзиву на позов ОСОБА_1 до суду не направили.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Судом встановлено, що 12.12.2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" був укладений кредитний договір № 11266407000 на суму 50 000 гривень. Пунктом 7.7 кредитного договору передбачено, що строк дії договору встановлюється з дати його укладення до повного повернення Банку всієї суми кредиту за договором та повного погашення плати за кредит і неустойки, у разі її нарахування (а.с.8-13).

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним вище кредитним договором також був укладений договір іпотеки від 12.12.2007 року, за яким банку передано в іпотеку належну позивачу квартиру по АДРЕСА_1 (а.с.5-7). Пунктом 6.1 договору визначено, що цей договір діє з моменту нотаріального посвідчення до повного виконання зобов`язань за договором, що обумовляє основне зобов`язання. Державну реєстрацію обтяження здійснював приватний нотаріус Ковальчук Сергій Павлович 12.12.2007 (номер запису про обтяження 5738910).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи зі змісту статей 526, 599 ЦК України зобов`язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.

За приписами статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилалася на те, що станом на 03 травня 2018 року вона повністю погасила заборгованість за кредитним договором. Зазначає, що оскільки зобов`язання за кредитним договором припинилося його належним виконанням, то додаткове зобов`язання за іпотечним договором також слід вважати припиненим.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 11.12.2009 з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АКІБ "УкрСиббанк" стягнуто 41735 (сорок одну тисячу сімсот тридцять п`ять) грн. 96 коп. заборгованості за кредитним договором № 11266407000 від 12.12.2007 року, про що був виданий виконавчий лист №2-773. 18.01.2010 державним виконавцем Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання указаного виконавчого листа (ВП №16703805) (а.с.134,144).

03.05.2018 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання примусового листа №2-773 на підставі п.9 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення) (а.с.140).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 02.12.2011, яке набрало законної сили 13.12.2011, відмовлено у задоволенні позовних вимог АКІБ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11266407000 від 12.12.2007 року у сумі 17047 грн 76 коп (а.с.74-75).

09.12.2011 відбулася зміна сторони за кредитним договором №11266407000 та договором іпотеки від 12.12.2007, з АТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк» (а.с.46-66). Відповідно до витягу з переліку відступлених договорів за Договором купівлі продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, фактичний розмір невиконаного грошового зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором №11266407000 від 12.12.2007 станом на 16.12.2011 становить 60689,95 грн (а.с.66).

З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на даний час іпотекодержателем - обтяжувачем спірного майна є АТ «Альфа-банк» на підставі договору №2098/К про відступлення прав вимоги від 09.12.2019 (а.с.19).

Ухвалою суду від 10.03.2021, в порядку ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд витребував у відповідача АТ «Альфа-банк» належним чином завірену копію договору № 2098/К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 09.12.2019 року; розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №11266407000 від 12.12.2007, на момент продажу прав вимоги за договором від 09.12.2019 та станом на 01.01.2021 (дату подання позовної заяви).

Ухвала суду від 10.03.2021 про витребування доказів відповідачем була залишена без задоволення.

За приписами ч.10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи те, що судом була витребувана у відповідача інформація, яка має важливе значення для встановлення підстав припинення зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №11266407000 від 12.12.2007, проте відповідач ухилився від її надання, суд вважає на підставі наявних у справі доказів у їх сукупності встановленою обставину про належне виконання позивачкою зобов`язань за вказаним договором, оскільки даних, які спростовують цю інформацію, суду не надано.

Взявши до уваги викладене, а також те, що банк не надав доказів на підтвердження існування в позичальника заборгованості станом на момент продажу йому права вимоги та на день подання позову, суд прийшов до висновку про належне виконання боржником зобов`язань з погашення кредитних коштів та сплати пов`язаних з кредитом платежів відповідно до умов, передбачених кредитним договором, яке прийняте попереднім кредитором ПАТ «ДельтаБанк» (а.с.142-159).

Державним виконавцем Пирятинського РВ ДВС Північно-Східного управління Міністерства юстиції (м.Суми) 08.04.2020 та повторно 01.07.2020 було направлено лист-повідомлення з додатком постанови про закінчення виконавчого провадження до приватного нотаріуса Ковальчук Сергія Павловича, який проводив державну реєстрацію обтяження належного позивачу майна, з вимогою зняти заборону з нерухомого майна (а.с.21-26), але відповіді від нотаріуса державним виконавцем не отримано, обтяження нерухомого майна не було зняте.

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору).

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з пунктом 5 Глави 15 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 року (далі - Порядок), нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6.1 Глави 15 Розділу ІІ Порядку передбачено, що про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Отже, законодавством передбачено підстави та порядок зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Після зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріус, який зняв заборону, може провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинення іншого речового права (іпотеки) - у разі, коли знімається заборона з предмета іпотеки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тобто у процедурі зняття заборони первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії з накладення заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі та проставлення відмітки на правочині) та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони та іпотеки.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків.

За положеннями частини першої статті 593 ЦК України припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов`язання презюмується.

Встановлення факту припинення основного зобов`язання належним його виконанням, є свідченням припинення додаткових (акцесорних) зобов`язань за договорами іпотеки.

Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов`язків сторін, слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбаченого частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов`язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України.

Таким чином, право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки чи шляхом припинення зобов`язання за договором. Вказаний правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 04 лютого 2015 року у справі № 6-243цс14.

Під час застосування вищенаведених норм права підлягає врахуванню також правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, провадження № 14-88цс19 (пункти 54, 68-70): іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). Оскільки належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, то суди мали ухвалити рішення, яким зняти заборону відчуження нерухомого майна та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, а не зобов`язувати вчинити такі дії нотаріуса.

Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном. Підстави для зобов`язання нотаріуса вчиняти певні дії відсутні, оскільки у випадку одержання відповідної заяви та підтверджуючих документів або за наявності рішення суду нотаріус сам повинен зняти заборону відчуження майна та провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також - припинити інше речове право (іпотеку).

Отже, вимоги позивача ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання щодо судових витрат суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, якою визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн в рівних частинах, по 420,40 грн з кожного.

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання іпотеки припиненою та зняття заборони відчуження нерухомого майна - задовольнити.

Визнати іпотеку, договір іпотеки від 12.12.2007, номер запису про іпотеку 5738900, укладений між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Запорожець І.П. 12 грудня 2007 року за реєстровим № 5734, такою, що припинена.

Зняти заборону відчуження нерухомого майна: квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 50,3 кв. м., накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. за договором іпотеки від 12.12.2007.

Виключити записи про державну реєстрацію обтяжень та державну реєстрацію іпотеки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_2 : з Державного реєстру іпотек запис 5738900 про договір іпотеки, укладений між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» від 12.12.2007; з Єдиного реєстру заборон відчужень об`єктів нерухомого майна - запис про обтяження за договором іпотеки 5738910.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ( код ЄДРПОУ 34047020; 01133, м. Київ, вул. Щорса,36-Б) та Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714; 03150, м. Київ, вул. Васильківська,100) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в повернення сплаченого судового збору 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп, у в рівних частинах – по 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 07.05.2021.

Головуюча О.О. Сайко