Рішення № 96760308, 26.04.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року Справа № 480/1650/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання - І.С. Іуткіної,

представника позивача - А.О. Авраменко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1650/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіз" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби № UA807000/2021/000250/2 від 18.02.2021 про коригування митної вартості товарів Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіз";

- визнати протиправним та скасувати картку відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.02.2021 № UA807290/2021/00108.

Позовні вимоги мотивовані тим, що декларантом позивача до структурного підрозділу відповідача подано електронну митну декларацію № UA807290/2021/003273 на товар "Верстати пиляльні для обробки деревини із дисковою пилою: - багатопиляльний верстат БСМ М2- 1 к-т. Призначений для розпилки деревини. Марка БСМ. Був у використанні, тип -полуавтоматичний, швидкість до 48 м/хв, довжина столешниці 1640 мм, потужність двигуна 25 кВт, дискових плит 5 шт., діам. 350 мм. Рік виготовлення 2000 р. Виробник БСМ (Італія)".

Митна вартість визначена позивачем відповідно до ст. 58 Митного кодексу України за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту 643- БТА від 13.07.2020 та становить 6453,85 евро (217366,19 грн) дана митна вартість включає в себе ціну товару по контракту 6358,41 евро (214151,88 грн) та вартість перевезення до ввезення на митну територію України 3214,31 грн.

Після прийняття митної декларації до митного оформлення посадовою особою відповідача направлено декларантові електронні повідомлення, в яких повідомлялося, що в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товару необхідно надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

У відповідь на ці електронні повідомлення митниці уповноваженою особою декларанта повторно направлено до митниці листи від 18.02.2021 разом з додатковими документами та вказувалося, що при подачі для митного оформлення МД були подані усі існуючі документи. Додаткових документів на даний час надати немає можливості.

18.02.2021 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2021/000250/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товару скориговано "за резервним методом" і її розмір підвищено до 11706,80 євро. В подальшому, відповідачем на МД № UА807000/2021/000250/2 винесено також й Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807290/2021/00108, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення.

Позивач вважає, що вказане рішення та картка відмови прийняті з порушенням приписів частини 2 статті 19 Конституції України, необґрунтовано, недобросовісно, упереджено, що свідчить про необхідність визнання їх протиправними та скасування.

Так, на думку позивача декларантом було виконано усі вимоги частини 2 статті 53 МК України щодо надання повного обсягу необхідних для визначення розміру митної вартості документів, які не містили ані розбіжностей, ані неповноти заявлених даних, що свідчило про відсутність підстав для додаткового витребовування інших документів.

Крім того, позивач зауважує, що оскаржуване рішення окрім зазначення номеру та дати митної декларації, за якою здійснено коригування, - не містить жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії порівнюваних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Таким чином, застосування відповідачем резервного методу по відношенню до товару "Верстати пиляльні для обробки деревини із дисковою пилою" є очевидно протиправним.

Ухвалою суду від 02.03.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив суд, задовольнити їх у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що за наданою позивачем МД спрацювала АСАУР, що підтверджується скріншотом з АСМО "Інспектор", зокрема: 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості",- це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів". Проаналізувавши пакет документів поданий разом з митною декларацією, в процесі порівняння рівня заявленої декларантом позивача митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено посадовою особою митниці виявлено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оскільки заявлений рівень митної вартості товару складає 5,26 USD/кг, тоді як рівень митної вартості схожого за маркою товару 2001 року виготовлення складає 9,57 USD/кг.

Отже, здійснивши вищевказаний аналіз поданого декларантом позивача пакету документів та виявивши, що подані документи містять розбіжності, а надані із митною декларацією відомості є необ`єктивними та не містять усіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, інспектором з митного оформлення на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України було направлено декларантові в електронному повідомленні перелік документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів.

На вказане повідомлення митниці листами від 18.02.2021 декларантом позивача було надано документи, проте вартість товару в комерційній пропозиції не співпадала з вартістю товару в інвойсі від 08.02.2021 № 001/02/21/DАХ. Однак декларант затребуваних документів не надав.

Тому, керуючись ч. 1 ст. 55 МК України 18.02.2021 відносно заявленого у МД товару відповідачем законно та обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2021/000250/2.

Зважаючи на наявність підстав вважати подані декларантом документи необ`єктивними і такими, що мають розбіжності та не підтверджують в повному обсязі складові митної вартості заявленого товару відповідач дійшов висновку про неможливість використання основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору та необхідність коригування заявленої митної вартості за другорядним методом згідно з положеннями статті 64 МК України.

Другорядні методи визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (обчислена вартість) не використовувалися з причин відсутності необхідної інформації. Тому, керуючись положеннями статті 64 МК України, коригування мінної вартості заявленого транспортного засобу здійснювалось за резервним методом.

Таким чином, Слобожанська митниця Держмитслужби діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України з питань державної митної справи, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.02.2021 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію № UA807290/2021/003273 на товар "Верстати пиляльні для обробки деревини із дисковою пилою: - багатопиляльний верстат БСМ М2- 1 к-т. Призначений для розпилки деревини. Марка БСМ. Був у використанні, тип - полуавтоматичний, швидкість до 48 м/хв, довжина столешниці 1640 мм, потужність двигуна 25 кВт, дискових плит 5 шт., діам. 350 мм. Рік виготовлення 2000 р. Виробник БСМ (Італія)". Митна вартість визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту 643- БТА від 13.07.2020 та становить 6453,85 евро (217366,19 грн) дана митна вартість включає в себе ціну товару по контракту 6358,41 евро (214151,88 грн) та вартість перевезення до ввезення на митну територію України 3214,31 грн.

Разом з митною декларацією № UA807290/2021/003273 від 15.02.2021 було подано скан-копії наступних документів:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товару № 643-FTA від 13.07.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - доповнення до спец.1 від 13.07.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) спец. 3 від 18.01.2021;

- рахунок - фактура (інвойс) № 001/02/21/DAX від 08.02.2021;

- автотранспортна накладна б/н від 08.02.2021;

- довідка про транспортні витрати б/н від 15.02.2020;

- декларація про походження товару № 001/02/21 /DАX від 08.02.2021.

15.02.2021 після прийняття МД до митного оформлення посадовою особою відповідача направлено декларантові електронний запит такого змісту:

"15.02.2021 "В зв`язку з надходженням до ВМВ запиту з ПМО щодо вирішення спірного (складного) питання правильності визначення митної вартості товару № 1, в зв`язку з: недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацювання АСАУР (Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками та визначення форм та обсягів митного контролю, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 зареєстрований у Міністерстві Юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466).

У відповідності до вимог п. 5 ст. 55 та п. 4 ст. 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві. 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що у поданих документах, зазначених у частині другій статті 53 МКУ, містяться розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості (вартість в не співпадає з вартістю в інвойсі), наявні ознаки підробки, та вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (не надано рахунок на перевезення товару, договір на перевезення товарів, митну декларацію країни відправлення тощо), декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689. В зв`язку з спрацюванням профілю ризику АСАУР Інспектор пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару".

ТОВ "ПАРАДІЗ" у відповідь на запит надало в електронному вигляді нові документи:

- пакувальний лист № 01/02/21/DEX від 08.02.2021;

- договір № 1 від 05.02.2021;

- заявку № 1 від 05.02.2021;

- довідку про транспортні витрати від 15.02.2021;

- рахунок- фактуру № 202/1 від 15.02.2021;

- комерційну пропозицію 49/01/2021 N від виробника нашому постачальнику.

18.02.2021 позивачем повторно направлено лист від 18.02.2021.

18.02.2021 о 13:04 Слобожанською митницею Держмитслужби було надіслало ТОВ "ПАРАДІЗ" електронний запит в якому було зазначено: "З метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомляю, що згідно програмного комплексу ПІК Інспектор, мінімальна митна вартість товару обладнання б/в т.м. SCM митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає 9,57 $/кг. Прошу вас повідомити: про надання додаткових документів протягом терміну визначеному в частині 3 статті 53 МКУ, або про відмову (неможливість) в наданні зазначених додаткових документів протягом зазначеного терміну".

У відповідь на електронний запит митниці уповноваженою особою декларанта направлено до митниці лист від 18.02.2021 та надано документи:

- рахунок проформа 20/01/2021 від 18.01.2021;

- платіжне доручення від 19.01.2021.

18.02.2021 Слобожанською митницею Держмитслужби прийнято рішення UA807000/2021/000250/2 про коригування митної вартості товарів та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807290/2021/00108.

Згідно із ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч.6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст. 55 МК України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 МК України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.ч. 1, 4 ст. 337 МК України).

В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 320 МК України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Аналізуючи наведені норми, слід дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак, самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.

З матеріалів справи встановлено, що під час митного контролю при обробці документів, наданих декларантом, спрацювала система управління ризиками АСАУР "Інспектор", у зв`язку з чим направлено уповноваженій особі позивача повідомлення про надання додаткових документів.

Разом з тим, враховуючи вищезазначені норми, сам лише факт спрацювання систему управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У той же час, як вбачається з оскаржуваного рішення, причиною для невизнання заявленої декларантом митної вартості та її коригування слугувало те, що вартість товару не відповідає рівню вартості подібних та аналогічних товарів. Однак, суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі № 826/4434/16, від 10.10.2019 у справі № 809/1469/16.

Так, у рішенні вказується на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України.

При цьому зі змісту спірного рішення не зрозуміло в чому конкретно виявилася невідповідність поданих документів умовам, наведеним у главі 9 МК України.

Частиною 2 статті 58 МК України (що міститься у главі 9 МК України) передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Таким чином, позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Згідно із ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У той же час, на порушення частини другої статті 55 МК України, оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару, не містить роз`яснення прав щодо оскарження рішення, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, оскільки, за приписами зазначеної норми, у рішенні про коригування митної вартості мають бути наявні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Враховуючи, що позивач надав Слобожанській митниці Держмитслужби для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, відповідач не мав законних підстав для витребовування додаткових документів та, як наслідок, для відмови в митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю, оскільки не довів, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації та не доведено наявності визначених законом обставин не застосовувати основний метод визначення митної вартості та витребовувати у позивача додаткові документи.

Відповідно до частин 2-8 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила заповнення), при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України у 33-й графі Рішення здійснюється посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Натомість графа 33 оскаржуваного рішення окрім зазначення номеру та дати митної декларації, за якою здійснено коригування, - не містить жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії порівнюваних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Таким чином, відповідачем належним чином не обґрунтовано застосування резервного методу для визначення митної вартості пред`явленого позивачем до митного оформлення товару.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару UA807000/2021/000250/2 від 18.02.2021 прийняте необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, воно за змістом не відповідає приписам ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, а відтак, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню та як наслідок, є протиправною та підлягає скасуванню і оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807290/2021/00108, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 2270 грн, сплачених позивачем за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіз" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби № UA807000/2021/000250/2 від 18.02.2021 про коригування митної вартості товарів Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіз".

Визнати протиправним та скасувати картку відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.02.2021 № UA807290/2021/00108.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіз" (42304, Сумська область, Сумський район, селище Степанівка, вул. Заводська, 3, код ЄДРПОУ 31787786) судові витрати в сумі 2270 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.04.2021.

Суддя М.М. Шаповал