Постанова № 9675981, 26.04.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2010 року 12 год. 12 хв. Справа № 2а-1022/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛазаренко М.С.

при секретаріГончаренко Н.А.

за участю представників .

від позивача:. Кругляк М.І.

від відповідача: не зявився

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Продмаш-Веселе»

до Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ЗАТ «Продмаш-Веселе» ДПІ у Веселівському районі Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2006 № 0000011502/0, №0000021502/0, №0000031502/0 про застосування штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ЗАТ «Продмаш-Веселе» здійснювало оплату узгодженого зобов'язання по земельному податку своєчасно, не порушуючи приписи діючого законодавства, що підтверджується платіжними дорученнями. Позивачем під час здійснення оплати узгодженої суми земельного податку зазначалося цільове призначення платежу, сума та період, за який здійснюється оплата податку. Позивач вважає, що відповідач не мав права зараховувати суми земельного податку, які надійшли від ЗАТ «Продмаш-Веселе» за визначений конкретний період, в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди. Виходячи з вищезазначеного, просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.08.2006 № 0000011502/0, №0000021502/0, №0000031502/0.

Відповідачем подані заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити, зазначаючи,

що доводи позивача не можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень. Перевіркою, за результатами якої складено акт № 31/15/14313895-054 від 08.08.2006, встановлено, що позивачем не своєчасно сплачені узгоджені податкові зобовязання по земельному податку у термін, встановлений законодавством у період з 31.05.2002 року по 30.06.2006 року, на підставі чого і були прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, а саме: № 0000011502/0 - в розмірі 19503грн. 71коп., №0000021502/0 в розмірі 5586 грн. 74 коп., № 0000031502/0 - в розмірі 979 грн. 53 коп., на загальну суму 26069 грн. 98 коп. Відповідач не заперечує той факт, що спочатку погашалось не поточне податкове зобовязання, як вказував позивач у наданих платіжних дорученнях, а податковий борг, який виник раніше, і як наслідок - поточні податкові зобовязання сплачувались із простроченням, що і відображено в акті перевірки своєчасності сплати земельного податку, Дії відповідача відповідають положенням п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Також пунктом 17.1.7 ст. 17 даного Закону передбачено обов'язок платника податків сплатити штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання у відповідних розмірах, тому вищезазначені податкові повідомлення рішення винесені у відповідності з діючим законодавством.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у заяві про уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та дав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.08.2006 року Державною податковою інспекцією у Веселівському районі Запорізької області проведено документальну перевірку своєчасності сплати ЗАТ «Продмаш-Веселе» земельного податку з юридичних осіб.

За результатами перевірки складено акт № №31/15/14313895-054 про порушення строків своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобовязань АТЗТ «Продмаш-Веселе».

В акті зазначено, що підприємством ЗАТ «Продмаш Веселе», в порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» порушувалися терміни сплати узгодженого податкового зобовязання по земельному податку на загальну суму 76737 грн. 27 коп. Під час проведення перевірки використовувалися розрахунки земельного податку № 609 від 31.01.2002, № 574 від 31.01.2003, №783 від 30.01.2004, №779 від 26.01.2005, №813 від 31.01.2006 та картки особового рахунку по земельному податку за 2002-2006 роки.

На підставі акту перевірки від 08.08.2006р. №31/15/14313895-054 ДПІ у Веселівському районі Запорізької області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000011502/0 від 08.08.2006, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано штрафні санкції в сумі 19503 грн. 71 коп. (50%) за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 39007 грн. 36 коп.;

№ 0000021502/0, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано штрафні санкції в сумі 5586 грн. 74 коп. (20%) за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 27934 грн. 59 коп.;

№ 0000031502/0 від 08.08.2006, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано штрафні санкції в сумі 979 грн. 53 коп. (10 %) за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 9795 грн. 32 коп.

У процедурі адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення не переглядалися.

Суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, не відповідають фактичним обставинам, у звязку з чим податкові повідомлення - рішення не можуть бути визнані законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пунктом 17.1 статті 17 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі 10% погашеної суми податковою боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу, що й було зроблено ДПІ у Веселівському районі (податкові повідомлення-рішення №0000031502/0 від 08.08.2006 року, № 0000021502/0 від 08.08.2006 року та №0000011502/0 від 08.08.2006 року про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання).

Здійснюючи розрахунок штрафних санкцій (додаток №1 до акта перевірки), податкова інспекція визначала кількість прострочених днів сплати самостійно визначених позивачем сум податкового зобов'язання у поданих розрахунках земельного податку (перелік розрахунків наведений у додатку № 1 до акту), виходячи з дати їх погашення, яке, на думку податкової інспекції, відбулося шляхом перерахування позивачем коштів відповідними платіжними дорученнями, здійсненими у рахунок сплати податкових зобовязань за інші визначені позивачем періоди.

Суд вважає за правильне погодитися з позицією позивача стосовно відсутності у податкового органу права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при сплаті податкових зобовязань з податків, зокрема з метою погашення податкового боргу, змінювати період, за який сплачується податкове зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи, суми податкових зобовязань з земельного податку, самостійно узгоджених позивачем у розрахунках за перевіряємий період та визначених податковим органом у спірних податкових повідомленнях рішеннях, були своєчасно сплачені позивачем, що підтверджується наданими в судове засідання копіями платіжних доручень за вказаний період і не заперечується відповідачем, що на думку суду виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. № 1251-XII (із змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши до бюджету суми з земельного податку, виконав своє зобовязання зі сплати цього податку за визначеними ним періодами.

Згідно із п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом7.7 ст.7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції Закону України від20.02.2003 №550-ІV, який набрав чинності з 26.03.2003) визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях. До цього пріоритетність погашення податкового боргу порівняно зі сплатою податкових зобовязань не було закріплено в законодавчому порядку.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 12.05.1994 №37, яка діяла під час виникнення спірних правовідносин та втратила чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, при обробці розрахункових документів про сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту «Призначення платежу» на відповідність необхідним вимогам та на його паперовій копії проставляється дата та підпис відповідальної особи.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.1999 № 679-ХІV «Про Національний банк України», Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону, то суд зазначає наступне.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобовязань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань.

В силу вимог п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Оскільки у податкової інспекції не було правових підстав направляти у рахунок погашення податкового боргу сплачені позивачем суми земельного податку за інші періоди, ніж визначені позивачем, то визначення періоду, протягом якого відбулася затримка сплати узгодженого податкового зобовязання, виходячи із дати погашення позивачем інших зобовязань з податку, є помилковим.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного судом зроблено висновок, що дії податкової інспекції не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено неправомірно, а, відтак позовні вимоги, заявлені Закритим акціонерним товариством «Продмаш-Веселе» до Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень рішень від 08.08.2006 № 0000011502/0, № 0000021502/0, № 0000031502/0 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду шляхом подання позовної заяви понесені витрати по сплаті судового збору, а також те, що його позов до суб'єкта владних повноважень задоволено повністю, то згідно зі статтею 94 КАС України сплачене ним мито у розмірі 10 грн. 20 коп. підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області від 08.08.2006 року №0000011502/0.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області від 08.08.2006 року №0000021502/0.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області від 08.08.2006 року №0000031502/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Продмаш-Веселе» судовий збір у розмірі 10 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко

Постанову в повному обсязі виготовлено 30 квітня 2010 року.