Ухвала суду № 96723066, 05.05.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/9154/20

н\п 1-кп/490/254/2021 У Х В А Л А

29.04.2021р. Центральний районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Дірко І.І. за участі секретаря Савченко С.М., прокурора Полищук В.С., захисників Притикіна І.І., Курносенка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше судимого, що мешкає АДРЕСА_1 ,

в межах розгляду обвинувального акту, складеного за наслідком розслідування кримінального провадження №12020150000000155,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Центрального районного суду м. Миколаєва Дірко І.І. знаходяться матеріали кримінального провадження №12020150000000155 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 125 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

З наданих матеріалів вбачається, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.06.2020р. щодо підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Згідно ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.03.2021р. обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 01.05.2021р. включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до двох місяців. В обґрунтування вказав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких була встановлена судом при обранні та продовженні такого запобіжного заходу, на даний момент не зникли та не зменшились. Окрім того прокурор зазначив, що стан здоров`я ОСОБА_1 був предметом неодноразових перевірок як з боку прокуратури, так і з боку сторони захисту. Та згідно отриманої медичної документації встановлено що ОСОБА_1 проходить належне медичне обстеження та отримує відповідну медичну допомогу в умовах ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор", однак періодичне погіршення його стану здоров`я пов`язане більшою мірою із умисним невиконанням рекомендацій лікарів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зважаючи на недоведеність ризиків та враховуючи позицію потерпілого ОСОБА_3 , який відмовляється від обвинувачення за ч. 1 ст. 125 КК України та від цивільного позову відносно ОСОБА_1 . Особливо просили звернути увагу на значне погіршення стану здоров`я обвинуваченого до 3-го ступеня (важка форма цукрового діабету), для якого характерний нестабільний та складний перебіг. В умовах слідчого ізолятору ОСОБА_1 власними силами не може контролювати харчування та рівень цукру в крові, що є небезпечним для його життя. З`явились перші прояви гіперглікемії, так як ОСОБА_1 не проводять постійний контроль цукру в крові, не менш як 5-7 разів на добу, що позбавляє можливості встановити дозу інсуліну, яку необхідно вводити самостійно тричі на добу. В той же час медична частина СІЗО не може забезпечити введення інсуліну ОСОБА_1 тричі на добу, так як робочий день працівників мед. частини триває з 8 ранку до обіду. Тривале перебування ОСОБА_1 під вартою без отримання належної медичної допомоги, призводить до незворотних наслідків його здоров`я.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Відповідно ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 згідно ухвали від 03.03.2021р. судом встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду; незаконного впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні; та вчинення іншого кримінального правопорушення.

На даний час наведені ризики не зникли, не зменшились та їх наявність підтверджується наступним.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 125 КК України, одне з яких (ч. 2 ст. 189 КК України) є тяжким злочином та за яке передбачене покарання від трьох до семи років позбавлення волі. Враховуючи суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості, а також беручи до уваги те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливо-насильницького злочину в період умовно-дострокового звільнення, раніше судимий за вчинення тяжких насильницьких злочинів, офіційно не працює, не має легальних джерел прибутку є достатні підстави вважати щодо можливості ухилення від суду та вчинення нового кримінального правопорушення.

Окрім того, в судовому засіданні ще не допитані свідки та таким чином продовжує існувати ризик незаконного впливу на них.

Разом із тим суд враховує правові позиції ЄСПЛ, якими неодноразово зазначалося, що "належність" медичної допомоги залишається найбільш важким елементом для визначення (рішення у справі "Блохін проти Росії", заява № 47152/06, пункт 137, ЄСПЛ 2016). У цьому контексті зрозуміло, що органи державної влади повинні забезпечити оперативність і точність постановки діагнозу та лікування (рішення у справах "Горбуля проти Росії" (Gorbulya v. Russia), заява № 31535/09, пункт 62, від 06 березня 2014 року, та "Похлєбін проти України" (Pokhlebin v. Ukraine), заява № 35581/06, пункт 62, від 20 травня 2010 року), а у випадку, коли це викликано медичним станом, - регулярність і систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою ефективного лікування захворювань ув`язненої особи або запобігання їхньому ускладненню (рішення у справах "Ухань проти України" (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пункт 74, від 18 грудня 2008 року, та "Колесникович проти Росії" (Kolesnikovich v. Russia), заява № 44694/13, пункт 70, від 22 березня 2016 року). Суд підкреслює, що медична допомога, яка надається в установах виконання покарань, має відповідати рівню допомоги, яку органи державної влади зобов`язалися надавати для всього населення. Держава повинна гарантувати тримання особи під вартою в умовах, які відповідають принципу поваги до її людської гідності, а спосіб і метод виконання покарання не завдавали їй душевного страждання чи труднощів, які б перевищували невідворотний рівень страждання, притаманний триманню під вартою, та щоб з огляду на практичні вимоги ув`язнення охорона здоров`я такої особи та її благополуччя забезпечувалася належним чином. Під час оцінки умов тримання під вартою має враховуватися загальний вплив цих умов, а також конкретні твердження, висунуті заявником, і тривалість проведеного у цих умовах періоду (рішення у справах «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), пункти 141 і 142, та «Нешков та інші проти Болгарії» (Neshkov and Others v. Bulgaria), пункти 228 і 229).

З наданих суду прокурором та стороною захисту медичних документів щодо стану здоров`я обвинуваченого, зокрема з відповіді ендокринолога КНП "Миколаївська обласна клінічна лікарня" ОСОБА_4 від 08.04.2021р. №592/01-12 вбачається наступне. Так, перебіг цукрового діабету 1 типу, на який хворіє ОСОБА_1 , дуже мінливий. Потребує постійного контролю рівня цукру в крові (не менше 4 разів на добу), дотримання раціонального харчування та корекції дози інсуліну пацієнтом самостійно у відповідності до вуглеводного коефіцієнту спожитої їжі. Тільки в такому випадку спостерігається більш рівний рівень глюкози в крові та відсутність кетонів в сечі. При підвищенні цукру крові більше за 13,3 ммоль\л в сечі спостерігаються кетонові тіла. За наслідками перевірки амбулаторної карти пацієнта встановлено наявність оглядів ОСОБА_1 з частотою 1 раз на місяць, періодичні визначення рівня цукру крові, загальні біохімічні аналізи. Серед недоліків виявлено неповне обстеження - періодичне визначення рівня цукру крові. Госпіталізація пацієнта проводилась лише при тяжкому рівні порушення обміну глюкози в крові, що супроводжується порушенням свідомості, дихання. В таких випадках пацієнт госпіталізовувався до палати інтенсивної терапії або реанімації КНП "Миколаївська обласна клінічна лікарня". Під час звернення до МОКЛ стан пацієнта ОСОБА_1 відповідав середній важкості.

Таким чином вбачається, що стан здоров`я ОСОБА_1 дійсно погіршився, в той же час прокурором не надано переконливих доказів того, що обвинувачений має постійний та оперативний доступ до отримання медичної допомоги в умовах ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор", особливо зважаючи на важкість та нестабільність протікання його хвороби.

На підставі викладеного, враховуючи достатність підстав вважати, що в даному випадку держава не може гарантувати та забезпечити охорону здоров`я ОСОБА_1 в умовах тримання під вартою в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор", а також зважаючи на те, що обвинувачений перебуває під вартою довгий час, а судовий розгляд матеріалів обвинувального акту триває в силу об`єктивних причин, за такого суд приходить до переконання про наявність підстав до зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 183, 197, 199, 331 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання прокурора відмовити, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, поклавши на нього обов`язки з`являтися за кожним викликом прокурора та суду на весь строк розгляду справи в суді, а також на строк до 29.06.2021р.:

- не залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово без дозволу прокурора та суду;

- утриматись від спілкування з потерпілим ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_2 та свідками у кримінальному провадженні, окрім як в судових засіданнях;

- носити електронний засіб контролю.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.

Суддя І.І. Дірко