Постанова № 9671860, 01.06.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 р. м. ВінницяСправа № 2-а-1619/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

при секретарі судового засідання: Педорук Олесі Сергіївні

за участю:

прокурора: Бабчук Наталії Леонідівні

представника позивача : Коломієць Ірини Михайлівни

у відсутність відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Вінниці

до: Будинкоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці

про: стягнення податкового боргу в сумі 77834 грн. 37 коп. за рахунок активів боржника

Обставини справи:

Прокурор Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Вінниці звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Будинкоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці податковий борг в сумі 77834 грн. 37 коп.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, тим, що відповідачем у повній сумі та своєчасно, у строки визначені законодавством несплачена сума узгодженого податкового зобовязання, що й стало підставою для звернення з позовом до суду.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі просили їх задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач в судові засідання не зявлявся хоча про час та місце судового засідання був повідомлений судовими повістками, які направлялись за адресою наявною в ЄДРПОУ та в деклараціях поданих відповідачем до податкового орнану (довідка № 1236 від 24.07.2006, а.с. 59). У відповідності до положень статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання відповідача, який не є субєктом владних повноважень. Зазначена стаття не передбачає наслідків повторного неприбуття в судове засідання такого відповідача, проте визначає дії суду у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень.

Таким чином, виходячи з принципу рівності сторін, у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є субєктом владних повноважень та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, справу може бути вирішено за його відсутності.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання, заяв, клопотань про поважність причин неявки суду не надав, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ :

Будинкоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці зареєстроване Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 28.12.1996 року за № 11741050001003884, про що свідчить Свідоцтво серії А00 № 146111 (а.с.58) та довідка № 1236 від 24.07.2006 (а.с.59) є платником податків і перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Вінниці.

Частиною 1 статті 2 Закону України “Про систему оподаткування” дано визначення, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно частини 3 цієї ж статті, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.

В силу статей 13, 14 Закону України “Про систему оподаткування” в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

До загальнодержавних, зокрема, належать податок на додану вартість та податок на доходи фізичних осіб.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту Закон № 2181).

Згідно з пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181 податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181 визначено поняття податкового боргу (недоїмки) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг щодо сплати податку з доходів найманих працівників в сумі 20642 грн., з яких 8574 грн. - основний платіж та 12067 грн. - штрафні санкції. Вказана сума встановлена згідно податкового повідомлення - рішення № 0000421722/0 від 12 травня 2009 року (а.с. 10).

Окрім того, за відповідачем рахується борг по податку на додану вартість в розмірі 57192 грн. 37 коп., яка підтверджується поданими до податкового органу деклараціями з податку на додану вартість (а.с 11 -47), податковими повідомленнями - рішеннями №0011261530/0 від 02.12.2008 року, №0001161530/0 від 10.02.2009 року, №000513153/0 від 23.04.2009 року, №0000471722/0 від 10.06.2009 року (а.с. 48, 50, 53, 56), актами перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання (а.с. 49, 51, 54, 57) а також витягом облікової картки платника станом на 31.12.2009 року.

Згідно пункту 5.4.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею (тобто протягом 10 календарних днів після подання податкової декларації чи з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Водночас, у відповідності до приписів абзацу шостого підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 цього Закону день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

З аналізу наведеного вбачається, що за відсутності звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається узгодженим.

В матеріалах справи відсутні докази з яких вбачалося б, що відповідачем оскаржувались податкові повідомлення - рішення на підставі яких останньому визначено суму податкового зобов'язання.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді, сума податкового боргу є узгодженою.

Разом з тим, згідно пояснень від 09.04.2010 року наданих в.о. начальника БУ № 1 КЕВ м. Вінниці, прокурору Замостянського району, відповідач визнає податковий борг в сумі 77834 грн. 37 коп.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобовязань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України. Примусове стягнення податкового боргу передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Згідно підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України № 2181 джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону).

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Відповідно до статтею 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

На підставі викладеного, враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволеню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів Будинкоуправління № 1 Квартально-експлуатаційного відділу м. Вінниці, вул. Київська, 31, м. Вінниця, код 24964352) в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 77834 грн. 37 коп. ( сімдесят сім тисяч вісімсот тридцять чотири грн. 37 коп.)

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 01.06.10

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна

01.06.2010