Рішення № 96718507, 22.04.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/27138/20

Провадження № 2/947/74/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Поведьонкові І.А., розглянувши в м.Одесі в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», Павлинської сільради Іванівського району Одеської області та КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» в особі державного реєстратора Мельник Тетяни Іванівни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом у якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» за №26033696 про державну реєстрацію права власності на 1/3 частину квартири НОМЕР_1 за ПАТ «Укрсоцбанк» та визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» за №26033613 про державну реєстрацію права власності на 2/3 частину квартири НОМЕР_1 за ПАТ «Укрсоцбанк» .

Позов вмотивовано тим, що квартира АДРЕСА_2 належала йому та ОСОБА_3 ..

В подальшому між ним, ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір, предметом якого була квартира АДРЕСА_2 . Зазначає, що ні він, ні ОСОБА_3 , яка померла, не отримували повідомлень від Банку. Вважає, що його право власності порушено, тому просить позов задовольнити.

Провадження у справі відкрито 19.11.2020р.

Судом 24.03.2021р. замінено відповідача АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк».

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідачі відзиву не надали, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи.

Представник АТ «Альфа-Банк» у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на недоведеність позову стороною позивача.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №123763892 від 14.05.2018р., право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано 3.05.2018р. за ПАТ «Укрсоцбанк»: рішенням державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» за №26033696 про державну реєстрацію права власності на 1/3 частину квартири та рішенням за №26033613 на 2/3 частину зазначеної квартири.

Підставою виникнення права власності зазначено «рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення серії та номер 0530014890125».

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.2ч.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 81ч.1 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З зазначеної Інформаційної довідки вбачається, що до прийняття оспорюємих рішень, право власності на 1/3 частину зазначеної квартири належало позивачу, а 2/3 частини - ОСОБА_3 .

Також з Довідки вбачається, що 16.11.2006р. вчинено обтяження щодо зазначеної квартири і підставою такого обтяження є Іпотечний договір.

Також у позові позивач посилається на норми ст.1281-1282 ЦК України і зазначає, що ОСОБА_3 померла, однак жодних доказів цього суду не надав, як не надав і доказів родинного зв`язку з нею.

Суд зазначає, що стороною позивача жодних клопотань щодо витребування доказів, як то матеріалів на підставі яких були прийняті спірні рішення державного реєстратора, не заявлялося.

Позивач у порушення вимог ст.81ч.1 ЦПК України не зазначив які саме його права щодо 2\3 частин квартири АДРЕСА_2 порушені рішенням державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» за №26033613, з матеріалів справи такого порушення також не вбачається.

Отже суд не вбачає порушення оспорюваним рішенням права позивача щодо 2\3 частин квартири АДРЕСА_2 .

Щодо рішення державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» за №26033696 суд зазначає, що у порушення вимог ст.81ч.1 ЦПК України стороною позивача не доведено обставин, на які вона посилалася як на підставу для визнання протиправним та скасування цього рішення, а отже у задоволенні позову в цій частині слід також відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Якщо у засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Бескровний Я. В.