Постанова № 9669627, 11.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.03.10Справа №2а-2558/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю представника позивача Любушкіна А.В., довіреність № 28 від 21.01.10 року,

представника відповідача Бахарева Н.Ю., довіреність № 04-5/04 від 04.01.10 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до

Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим»

про стягнення пені

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» про стягнення з відповідача пені у розмірі 7816,32 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.02.09 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.02.09 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.03.09 року провадження про справі було зупинено у звязку з тим, що у Вищому адміністративному суді України розглядалася справа № 2-11/9101 2007А за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» про стягнення суми штрафу, яке має суттєве значення для вирішення справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.02.10 року провадження по справі було поновлене у звязку з тим, що Вищим адміністративним судом України 05 листопада 2009 року було винесено ухвалу по справі № 2-11/9101 2007А.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, заявив суду, що відповідач відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” зобовязаний виконувати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, відповідач зобовязаний сплатити відповідним відділенням фонду адміністративно-господарські санкції, які дорівнюють середньорічній заробітній платі роботодавця за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів та не зайняте ними. Якщо роботодавець на сплачує санкції, нараховується пеня на суму заборгованості у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, яка діяла на момент оплати, нарахованої на всю суму недоїмки за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати. Приймаючи до уваги, що відповідач своєчасно не сплатив адміністративно-господарські санкції до 15 квітня 2007 року, в нього утворилася заборгованість, яку він погасив лише 20.10.2008 року. Тому за весь час прострочки за 552 дні відповідач повинен сплатити пеню в сумі 7816,32 грн.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та пояснив, що, дійсно, у підприємства з 15.04.2007 року утворилася заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій, оскільки у КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» не працевлаштовано 3 інваліди, але відповідач не погоджується з нарахуванням адміністративно господарських санкцій, оскільки він вжив всіх заходів для їх працевлаштування, але інвалідів, що бажали б влаштуватися на роботу до КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим», не знайшлося, а тому за таких обставин відсутня вина відповідача, і, відповідно, санкції стягуватися не мають. Постановою Господарського суду АРК від 30 жовтня 2007 року зазначена заборгованість була стягнута. Вказана постанова була оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду та 25 лютого 2008 року ним було винесено ухвалу, якою постанова Господарського суду АР Крим від 30 жовтня 2007 року була залишена без змін. Ця постанова Господарського суду АР Крим від 30 жовтня 2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2008 року були оскаржені до Вищого адміністративного суду України. 05.11.2009 року Вищим адміністративним судом було винесено ухвалу, якою постанову Господарського суду АР Крим від 30 жовтня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2008 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до адміністративного суду першої інстанції. Оскільки адміністративним судом першої інстанції на повторному розгляді ще не вирішене питання про правомірність стягнення штрафу у розмірі 35401,5 гривень, то позивач не має права вимагати сплати пені. Крім того, зазначив представник відповідача, відповідач не погоджується із стягненням з нього цієї адміністративно господарської санкції у вигляді штрафу, оскільки вважає, що вжив всіх заходів, які були необхідні, для працевлаштування трьох інвалідів. За таких обставин представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши в судовому засіданні всі матеріали справи, оцінив наявні доказі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 7 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 контроль за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Правовий статус, повноваження та умови діяльності зазначено Фонду визначені Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року № 1434.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 N 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Пунктом 3 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів встановлені основні завдання Фонду, до яких відносяться реалізація у межах своєї компетенції державної політики у сфері соціального захисту інвалідів; контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Правовий статус Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів визначений Положенням про Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів № 16 від 01.03.2007 року. Пунктом 1 Положення встановлено, що відділення є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, а відповідно до пункту 12 Положення відділення має статус юридичної особи, та реалізує завдання, визначені пусток 3 Положення, до яких належать здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Отже, судом встановлено, що Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, яке визнано урядовим органом державного управління.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

З метою реалізації зазначених завдань пунктом 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів Фонд наділений правами проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів. Фонд також відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Таким чином, судом встановлено, що Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами є органом виконавчої влади та, відповідно, субєктом владних повноважень.

Частиною дев'ятою, десятою статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону, вирішуються відділеннями Фонду в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді. Отже, позивачами у зазначеній категорії справ виступають відділення Фонду.

Таким чином, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцям, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875, реалізують владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку частиною 9 статті 20 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» 27.09.1995 року зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Судацької міської ради АР Крим, ідентифікаційний код 03332470, що підтверджується довідкою ГУ статистики в АР Крим від 19.01.2009 року № 05.3 8.1/143.

Таким чином, судом встановлено, що КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок, підстави та умови участі субєктів господарювання в реалізації державних гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 4 статті 20 Закону встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Українивід 31 січня 2007 року № 70роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 2, 3 статті 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з пунктом 4, 5 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення. Порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджуються Мінпраці.

Підпунктом 2.2. Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 року за № 552/13819, дано визначення пені - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.

Зазначеним Порядком також визначений механізм нарахування пені. Так, пунктом 3.1. Порядку встановлено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пункту 3.3. Порядку документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за № 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Як передбачено пунктами 3.4., 3.6. Порядку нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу). Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу.

Судом встановлено, що відповідач КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік середньооблікова кількість штатних працівників обліково складу КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» складає 187 осіб. Отже, відповідно до частини 1 статті 19 Закону для відповідача встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості семи робочих місць (187 працівників х 4%).

Судом встановлено, що за даними звіту на підприємстві у 2006 році працювало чотири працівники, якім відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Судом встановлено, що відповідно до звіту відповідач самостійно визначив адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 35401,5 гривень (3 незайнятих інвалідами місця * 11800,5 гривень).

Судом встановлено, що у визначений Законом строк відповідачем адміністративно-господарська санкція була самостійно нарахована, але не сплачена, тому Постановою Господарського суду АРК від 30.10.2007 року по справі № 2-11/9101-2007А з КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» було стягнено адміністративно-господарські санкції в розмірі 35401,5 гривень.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2008 року постанову Господарського суду АР Крим від 30 жовтня 2007 року по справі № 2-11/9101-2007А було залишено без змін.

Відповідно до банківської виписки УДК в м. Судак ГУ ДКУ в АР Крим від 21.10.08 року, КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» було сплачено штраф у розмірі 35401,5 гривень.

04 лютого 2009 року по справі було відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» на постанову Господарського суду АР Крим від 30 жовтня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2008 року.

05 листопада 2009 року Вищим адміністративним судом України було винесено ухвалу, якою касаційну скаргу КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» було задоволено частково, постанову Господарського суду АР Крим від 30 жовтня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2008 року було скасовано, справу за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» про стягнення було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами першої інстанції не встановлювались належним чином фактичні обставини справи стосовно здійснення відповідачем всіх необхідних заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, не досліджувались належним чином надані відповідачем докази, що підтверджують вжиття заходів КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» та не була надана оцінка вказаним доказам щодо достовірності та доведеності останніх.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09 березня 2010 року позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» було залишено без розгляду у звязку з тим, що відповідачем була сплачена адміністративно господарська санкція по справі штраф у розмірі 35401,5 гривень, а тому фактично відносини між сторонами по справі припинилися, і предмет спору на момент розгляду справи відсутній.

Судом встановлено, що позивач з 18.04.2007 року до 20.10.2008 року, тобто за 552 дні прострочки нарахував відповідачу пеню у розмірі 7816,32 грн. (відповідно до облікової ставки НБУ на 20.10.2008 року склала 12%). Судом встановлено, що пеня була розрахована правильно.

Судом встановлено, що позивач 16.01.2009 року направив відповідачу повідомлення № 04-4/46 від 15.01.2009 року про сплату пені в розмірі 7816,32 грн. з зазначенням реквізитів для її перерахунку, що підтверджується поштовим повідомленням № 6631717, та вказане повідомлення було отримане посадовою особою КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» 19.01.09 року.

У судовому засіданні представник відповідача звертав увагу суду на те, що їм неправомірно було нараховано пеню, оскільки вони не погоджується із стягненням основного зобовязання штрафу у розмірі 35401,5 гривень, та, крім того, КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» самостійно сплатило вказаний штраф у повному обсязі.

Суд не може погодитися з доводами представника відповідача, що їм необґрунтовано була нарахована пеня, з наступних причин.

Як вже зазначалося підпунктом 2.2. Порядку нарахування пені та її сплати дано визначення пені - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, це різновид відповідальності за несвоєчасну сплату адміністративно-господарської санкції, яке є основним зобовязанням, та залежить від його виконання.

У даному випадку основним видом зобовязання є адміністративно господарська санкція у вигляді штрафу, нарахована за непрацевлаштування трьох інвалідів на роботу до КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим». Зазначений штраф був добровільно, самостійно нарахований КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим».

Судом встановлено, що зазначена адміністративно господарська санкція була несвоєчасно сплачена відповідачем з прострочкою на 552 дні, що є підставою для нарахування пені.

Відносини, що існували між Кримським республіканським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» з приводу нарахування та стягнення штрафу у розмірі 35401,5 гривень, припинили своє існування з моменту сплати цього штрафу зобовязаним субєктом КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим». Вказане підтверджується ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09 березня 2010 року.

Крім того, суд зауважує, що зазначена сума санкції, що сплачена відповідачем, не відкликалася, не стягнута з позивача з підстав безпідставності її нарахування. Посилання відповідача на ухвалу ВАС України від 05.11.2009 року, якою були скасовані судові рішення як на підставу звільнення відповідача від сплати пені, суд не приймає до уваги. В ухвалі ВАС України від 05.11.2009 року судом було зазначено, що суд не в повній мірі зясував всі обставини по справі, а питання про звільнення від сплати Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» адміністративно господарських санкцій ВАС України не вирішував, це питання не вирішувалося також судом першої інстанції при повторному розгляді справи, так як ця санкція вже була сплачена відповідачем.

Крім того, КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» сплатило штраф у розмірі 35401,5 гривень на момент розгляду справи у Вищому адміністративному суді України, чим конклюдентно висловило свою згоду з нарахуванням та стягненням цього штрафу. Пеня утворилася за рахунок прострочки сплати штрафу за період з 18.04.2007 року до 20.10.2008 року; вона була правильно обчислена та склала 7816,32 грн. За таких обставин суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені з відповідача за період з 18.04.2007 року до 20.10.2008 року у розмірі 7816,32 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Судом 11 березня 2010 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, яка буде складена у повному обсязі 15 березня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

2. Стягнути з КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Судак АР Крим» (ідентифікаційний код 03332470) пеню у розмірі 7816,32 грн. на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31219230700081, ЄДРПОУ 34740672, МФО 824026, Держбюджет м. Судак АР Крим, призначення платежу пеня за несвоєчасну сплату адміністративно господарської санкції за 2006 рік).

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Трещова О.Р.