
Справа № 456/4740/19
Провадження № 2/456/455/2021
РІШЕННЯ
іменем України
26 квітня 2021 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бораковського В. М. ,
секретар судового засідання Свержинська І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі уповноваженої особи на здійснення ліквідації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Міхно С.С. про видачу грошового вкладу,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача
Національного банку України Чорної Ю.А.,
представника відповідача
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кузьмік Д.В.,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що в нього у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» був розміщений грошовий вклад. 17.09.2015 Національний банк України визнав ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» неплатоспроможним. На день подання позовної заяви йому не повернуто частину грошового вкладу у доларах США.
Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачів на його користь частину невиплаченого грошового вкладу у доларах США.
17.12.2019 позивач подав до суду уточнення до позовної заяви (Т.1 а.с.8-10), в якій просить стягнути з відповідачів на його користь частину грошового вкладу у сумі 12 648 доларів США 83 центи
Представником відповідача Національного банку України подано до суду відзив на позовну заяву (Т.1 а.с.48-53), в обґрунтування якого покликаючись на те, що позивачем зазначено в позовній заяві, що йому було завдано Національним банком України матеріальної шкоди, яка полягає в неможливості отримати кошти, що знаходилися на рахунках ПАТ «Банк «Фінанси та кредит». Однак, Національний банк України не відповідає за зобов`язання банків, а банки не відповідають за зобов`язаннями Національного банку України, якщо інше не передбачено законом або договором. В результаті укладення договору банківського вкладу між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» виникли договірні цивільно-правові відносини. Національний банк не є стороною у договірних відносинах між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», а отже у нього відсутні зобов`язання стосовно виконання умов договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит». Випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі. Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону про систему гарантування є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Відповідно до постанови Правління НБУ від 17 грудня 2015 р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 №230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку». Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно з інформацією, що міститься у якості додатків до позовної заяви, позивачу було виплачено гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000 грн., а кредиторські вимоги акцептовані, встановлена черговість їх задоволення. Звертають увагу, що віднесення банку до категорії неплатоспроможних та подальше запровадження процедури його ліквідації, має наслідком лише обмеження права позивача користуватися коштами, що знаходилися на рахунку у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» за договором банківського вкладу, а не зменшення його майна. На даний момент процедура ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» триває (до 17.12.2020 включно), здійснюється продаж активів банку та виплата грошових коштів кредиторам згідно встановлених черг. Так як між позивачем і ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» виникли договірні відносини, то стягнення коштів, що перебували у банку, повинно відбуватися на підставі законодавства, що регулює правовідносини щодо договору банківського вкладу, з урахуванням положень Закону про систему гарантування. Слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку. Вимагаючи стягнення шкоди з Національного банку України, позивач не довів факт заподіяння йому шкоди Національноим банком України, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та заподіяною шкодою. У зв`язку з вищевикладеним просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку відмовити у повному обсязі.
Позивачем подано до суду заперечення на відзив від 10.01.2020 (Т.1 а.с.45), в обґрунтування якого він покликається на те, що твердження, викладені у відзиві, є неправдивими та надуманими.
Представником відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано до суду відзив на позовну заяву (Т.1 а.с.87-89), в обґрунтування якого покликаючись на те, що позовна заява є необґрунтованою, оскільки права позивача не є порушеними. Позивач у встановлений законом строк звернувся до Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації в АТ «Банк «Фінанси та кредит» із кредиторською вимогою, яка була акцептована. В подальшому Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було виплачено через банк-агент на користь позивача гарантовану Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суму в розмірі що не перевищує 200000грн.: 2032,16 грн було виплачено через відділення АБ «Південний» 27.11.2015, 197967,84 грн – 24.12.2015. Щодо виплати коштів, що перевищують 200000,00грн- вимоги позивача акцептовані та будуть задоволені, як вимоги 4 черги кредиторів Банку. Іншого способу та шляху повернення коштів вкладникам неплатоспроможного банку Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено. Зазначають, оскільки кредиторські вимоги позивача були акцептовані, гарантовану суму вкладу в розмірі 200 000,00 грн. позивачем отримано, залишок коштів, що перевищує 200 000,00 грн. буде повернутий позивачу в порядку черговості, права позивача не є порушені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, тому в позові просять відмовити повністю.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі уповноваженої особи на здійснення ліквідації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Міхно С.С. надала суду пояснення на позовну заяву (Т.1 а.с.149-150), в обґрунтування якого покликаючись на те, що у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах (п.43 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/7983/17). Згідно інформації, наданої банком-агентом, 27.11.2015 позивач отримав гарантовану суму грошового відшкодування через банк-агент АБ «Південний» в розмірі 2032,16 грн та 24.12.2015 -197967,84 грн, а всього 200 000,00 грн. Тому вимоги чинного законодавства щодо виплати гарантованої суми грошового відшкодування були виконані банком в повному обсязі. Крім цього, зазначає, що позивачем було направлено кредиторську вимогу, яку акцептовано Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на суму 297 492,64 грн. та включено до четвертої черги кредиторів Банку. Додатково звертає увагу Суду, що за положеннями Закону № 4452-VІ, який регламентує правовідносини сторін, позивач не позбавляється права володіння, користування та власності грошовими коштами. Даний Закон є діючим, він не визнаний неконституційним або зупиненим, змінює лише порядок, строки та черговість повернення грошових коштів, які були передані згідно умов договору про банківський строковий вклад. Наразі відсутні підстави стверджувати, що права позивача порушені, оскільки він не позбавлений прав на отримання своїх коштів, так як ліквідація банку досі триває і вимоги кредиторів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в тому числі позивача, будуть задоволені в порядку черговості відповідно до ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю покликаючись на викладені у позові обставини та просить його задовольнити.
Представник відповідача Національного банку України в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, покликаючись на мотиви викладені у відзиві.
Представник відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судовому засіданні зазначив, що права позивача не є порушеними, тому просить відмовити в позові.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Заяви та клопотання учасників справи.
Позивачем подано:
заяву з виправленими недоліками у позовній заяві(Т.1 а.с.8-9);
заява про долучення до матеріалів справи доказів (Т.1 а.с.10-39,162-169,196-201,239-243, Т.2 а.с.40-44, Т.2 а.с.55-57);
відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів (Т.1 а.с. 45-47,134,169, 214).
Представником відповідача Національного банку України подано:
відзив на позовну заяву (Т.1 а.с.48-64);
заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (Т.1 а.с.72-73, 244-245, Т.2 а.с.38);
клопотання про долучення до матеріалів справи довіреності (Т.1 а.с.132-133);
клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (Т.1 а.с.180-193);
заява про відкладення розгляду справи (Т.1 а.с.250, Т.2 а.с.1-2).
Представником відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано:
відзив на позовну заяву (Т.1 а.с.87-89);
клопотання про залучення третьої особи (Т.1 а.с.90-92);
клопотання про закриття провадження у справі (Т.1 а.с.93-94);
клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (Т.1 а.с.158);
клопотання про долучення до матеріалів справи довіреності (Т.2 а.с.45-47).
Представником третьої особи подано:
пояснення на позовну заяву (Т.1 а.с.149-150)
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 06.12.2019 позовну заяву залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк п`ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків (Т.1 а.с.3-4).
Ухвалою від 18.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (Т.1 а.с.6-7).
Ухвалою від 15.01.2020 доручено Шостому апеляційному адміністративному суду проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції (Т.1 а.с.83-84).
Ухвалами судового засідання від 23.01.2020, 05.03.2020, 24.04.2020, 10.06.2020, 18.08.2020 доручено Господарському суду м.Києва проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції (Т.1 а.с.140-141, 177-178, 205-206, 218-219, 232-233, Т.2 а.с.3-4, 28,48).
Ухвалою судового засідання від 29.09.2020 доручено Шевченківському районному суду м.Києва проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції (Т.1 а.с.252- 253, Т.2 а.с.3-4).
Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 «Про віднесення АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17 грудня 2015 року № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18 грудня 2015 року № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно інформації, розміщеної на офіційній сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, процедура ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» триває, здійснюється виплата грошових коштів кредиторам згідно встановлених черг.
Відповідно кредиторської вимоги від 30.12.2015 ОСОБА_1 звертався до уповноваженого особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської О.С. про визнання його кредитором АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (Т.1 а.с.25).
Відповідно до відповідей Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за №21-036-51404/15, №21-036-38589/16, №21-036-44399/16, №21-036-45939/16, №43-036-18446/17, №43-036-2186/18, №41-036-18340/18 ОСОБА_1 повідомлено про те що його кредиторські вимоги включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів до четвертої черги, про порядок та строки виплат коштів вкладникам ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (Т.1 а.с.29, 30, 31, 32-34, 35, 36-37, 38)
Відповідно до довідки АТ «Банк «Фінанси та кредит» від 14.02.2020 №083-1-1-569/20 станом на 17.09.2015 по договорам позивача залишок коштів на рахунку становить 476031,68 грн, його було включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та кредиторські вимоги віднесено до четвертої черги вимог кредиторів на суму 297 492,64 грн. (Т.1 а.с.152).
Відповідно до відповіді №22/027262-13 від 10.07.2017 з адміністрації Президента України на звернення ОСОБА_1 про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб видати негайно кредиторську заборгованість, останнього повідомлено, що він має право звернутися до суду за захистом порушених прав (Т.1 а.с.200).
Відповідно до листа Національного банку України №61-0019/14939 від 23.02.2021, щодо звернення ОСОБА_1 про повернення депозитного вкладу в іноземній валюті зазначено, що дане звернення надіслане Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для розгляду (Т.2 а.с.44).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з ліквідацією АТ «Банк «Фінанси та кредит» з яким у позивача виникли договірні цивільно-правові відносини, що на думку позивача, порушує його право розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунку цього банку.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Стаття 1074 ЦК України визначає, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Особливості відшкодування шкоди, завданої у результаті виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України є центральним банком України, особливим органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Здійснення банківського регулювання та нагляду віднесено до компетенції Національного банку України, як передбачено статтею 7 Закону України «Про Національний банк України» .
Статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено право Національного банку України, у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу.
Віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а також відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку є заходами впливу в розумінні ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до положень ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» головною метою банківського регулювання і нагляду є безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.
Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Відтак, у спорах пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним, а даний закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Згідно із п. 5 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.
Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції станом на день прийняття постанови про ліквідацію банку) уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов`язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення: 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та. у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем отримано від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму відшкодування за вкладами в сумі 200000,00 грн.
Тобто, позивач скористався своїм правом та звернувся до банку із заявою про включення до реєстру кредиторів. У свою чергу, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку визнано позивача кредитором банку.
Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній у ч. 1 ст. 52 цього Закону, згідно з якою вимоги вкладників - фізичних осіб, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом як гарантовану суму відшкодування задовольняються в четверту чергу.
Встановлений наведеними нормами спеціальний порядок здійснення ліквідації банку та проведення розрахунків з його кредиторами унеможливлює задоволення вимог кредиторів такого банку поза межами ліквідаційної процедури та визначеної черговості.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 20 січня 2015 року № 6-2001цс15, від 13 червня 2016 року № 6-1123цс16, від 12 квітня 2017 року № 6-350цс17 та постанові Верховного суду від 08.02.2018 №61-2519св18.
Отже, виплата позивачу коштів, що перевищують суму, виплачену Фондом як гарантовану суму відшкодування, здійснюється з дотриманням порядку та черговості, визначених ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висвітленою Верховним Судом України у постанові від 21.01.2016 року по справі №6-2001цс15.
Також, суд враховує норми статей 12 та 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Суд не погоджується з аргументами позивача, вважає такі не обґрунтованими та не підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, у своїй сукупності, були б достатніми.
Так, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що
в результаті укладення договору банківського вкладу між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» між сторонами виникли договірні цивільно-правові відносини.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 АТ «Банк «Фінанси та Кредит» віднесено до категорії неплатоспроможних». Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17 грудня 2015 року № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18 грудня 2015 року № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Суд зауважує, оскільки з 18.12.2015 року у банку розпочата процедура ліквідації та на даний момент триває, позивач має право отримати належну йому суму банківського вкладу виключно у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та підзаконними актами до нього, відповідно до встановленого порядку.
Судом встановлено, що позивачу виплачено гарантовану суму відшкодування у розмірі 200000,00 грн., кредиторські вимоги акцептовані, встановлена черговість їх задоволення, четверта черга кредиторів банку. Слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку. Вказане також узгоджується з постановою Верховного Суду України від 20.01.2015 у справі №6-2001цс15.
Таким чином, суд оцінивши усі зібрані у справі докази, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, при цьому не надаючи жодному доказу заздалегідь встановленої сили, доходить переконання, що позовні вимоги є безпідставним, тому в його задоволенні слід відмовити повністю.
На підставі статей 1058, 1060, 1074 ЦК України, Закону України «Про Національний банк України», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Національного банку України (місцезнаходження: м.Київ, вул.Інститутська, 9), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: м.Київ, вул.Січових Стрільців, 17), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі уповноваженої особи на здійснення ліквідації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Міхно С.С. (місцезнаходження: м.Київ, вул.Січових Стрільців, 60) про видачу грошового вкладу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.
У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення – 30 квітня 2021 року.
Головуючий суддя В. М. Бораковський
Судове рішення № 96689785, Стрийський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 26.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 456/4740/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: