Рішення № 96688415, 20.04.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/4302/20

Провадження № 2/331/415/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Світлицької В.М.,

за участю секретаря Рухлової М.Ю.,

розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з вказаним позовом, в якому просила стягнути солідарно з відповідачів заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.10.2015 р. по 31.08.2020 р. в розмірі 51 285,66 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше. За період з 01.10.2015 р. по 31.08.2020 р. позивач надав відповідачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання на суму 51 285,66 грн. Боржники не належним чином виконували свої зобов`язання по оплаті наданих послуг, в зв`язку з чим Концерн «МТМ» звернувся до суду із позовом.

Ухвалою суду від 17.11.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.

17.12.2020 року представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначає, що відповідачі позовні вимоги не визнають. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є власниками трикімнатної квартири АДРЕСА_1 . Проте, позивачем, виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, всупереч технічним рекомендаціям та вимогам щодо обліку спожитої теплової енергії, які відповідають загальній площі двоквартирного будинку барачного типу, на вищезазначений будинок був встановлений стандартний засіб обліку теплової енергії (лічильник), який саме розрахований на облік спожитої теплової енергії багатоквартирним житловим будинком. Неодноразові зауваження та телефонні звернення мешканців будинку АДРЕСА_2 з приводу цього залишалися без фіксації та подальшого усунення допущеної помилки. Вважають, що нарахування позивача за фактично спожиту теплову енергію відповідачами значно завищеними, адже засіб вимірювальної техніки на будинок не відповідає технічним характеристикам лічильника. Крім того, жодних повідомлень про наявність заборгованості відповідачі не отримували, доказів відправки претензій не надано. Позивачем заявлені вимоги поза строками позовної давності. Починаючи з травня 2019 року і по теперішній час з невідомих причин не надає відповідачам жодних послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд застосувати пропущений строк позовної давності та в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

29.12.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що на будинку АДРЕСА_2 встановлений тепловий лічильник SHARKY 775 (заводський номер 51449399). Акт приймання в експлуатацію прибору обліку теплової енергії SHARKY 775 від 26.10.2015 р. Лічильник обліку теплової енергії встановлений на підставі проекту згідно до вимог діючих правил «Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж», ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі», ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря» та СНиП 2.04.14-88 «Теплова ізоляція обладнання і трубопроводів». Тому всі доводи відповідачів є хибними та необґрунтованими. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до Правил № 630. Щомісяця теплопостачальною організацією споживачеві надається платіжна квитанція, де зазначена інформація про тарифи, показання будинкового приладу обліку теплової енергії та вказані суми нарахувань. Через розмерзання трубопроводу центрального опалення, який прокладено у дворі житлового будинку, мешканці кв. АДРЕСА_3 не отримують послуг з теплопостачання. Відновлення мереж трубопроводу ЦО не планується, так як мешканці відмовляються від послуг теплопостачання і планують обігріватися власними силами. Посилаючись на зазначені обставини, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 20.01.2021 року постановлено про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідачів та відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити з підстав, які викладені у відзиві та застосувати строки позовної давності.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач Концерн «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка, в тому числі, надається населенню для побутових потреб.

За змістом ч. 3 ст.24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії зобов`язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Відсутність відповідного договору не є підставою для відмови у стягненні заборгованості за постачання теплової енергії, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією в даних правовідносинах є надання послуг та їх отримання відповідачем.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 229866374 від 27.10.2020 р. Міхісор Т.І., ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності квартира за адресою: АДРЕСА_4 .

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законами України «Про теплопостачання» і «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року.

В житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 з 13.10.2015 р. було прийнято до експлуатації прилад обліку теплової енергії Sharky, про що складено акт комісією Концерну «Міські теплові мережі», в присутності представника МКП «Основаніє».

Встановлення приладу обліку здійснювалось у відповідності до Будівельних норм та правил (СНиП 2.04.14-88) та Державних будівельних норм України (ДБН В.2.5-39:2008), на підставі робочого проекту встановлення приладів обліку теплової енергії у житлових будинках АДРЕСА_2 ) - технічне переоснащення.

30.08.2019 р. комісією Концерну «Міські теплові мережі» було складено акт на зняття приладу обліку на держповірку/ремонт в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 – прилад обліку теплової енергії Sharky (заводський номер 51449399).

Згідно з довідкою Концерну «Міські теплові мережі» від 02.09.2019 р., за результатами повірки теплолічильник Sharky (заводський номер 51449399) визнаний придатним для подальшого використання.

Відповідно до акту приймання в експлуатацію приладу обліку теплової енергії (після держповірки) Концерну «Міські теплові мережі» від 04.09.2019 р., теплопостачальною організацією дозволено експлуатацію приладу обліку Sharky (заводський номер 51449399).

Після встановлення приладу обліку теплової енергії нарахування плати за користування нею здійснювалось на підставі показань цього приладу.

Посилання представника відповідачів у відзиві на ті обставини, що встановлений прилад обліку не відповідає технічним вимогам, а також на те, що будинковий прилад обліку Sharky 775 невірно обраховує показання, не підтверджені жодними доказами, а тому судом не встановлено порушень з боку позивача при встановленні приладу обліку теплової енергії.

Згідно з розрахунком суми заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , заведеного на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , за період з 01.10.2015 року по 31.08.2020 року, нарахована плата за спожиту теплову енергію на суму 51 285,66 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

За правилами ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно п. 20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Відповідачі, як споживачі комунальних послуг в порушення вищевказаних норм діючого законодавства належним чином не виконували свої зобов`язання щодо оплати послуг за спожиту теплову енергію, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 51 285,66 грн.

Щодо заяви представника відповідачів про застосування строку позовної давності, слід зазначити наступне.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Вказані положення відображені у правовій позиції, висловленій Верховним Судом України від 22.03.2017р. у справі № 6-43цс17.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з вимогами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Згідно наявного в матеріалах розрахунку заборгованості позивачем нараховано суму боргу за оплату послуг з опалення за період з жовтня 2015 р. по серпень 2020 р.

В грудні 2015 р. відповідачами сплачено 1252,88 грн., в січні 2016 р. – 626,44 грн., в лютому 2016 р. – 626,44 грн., в квітні 2016 р. – 626,44 грн., в листопаді 2016 р. – 600,00 грн., в грудні 2016 р. – 500,00 грн., в січні 2017 р. – 1000,00 грн., в лютому 2017 р. – 500,00 грн., в березні 2017 р. - 500,00 грн., в квітні 2017 р. - 500,00 грн., в листопаді 2017 р. – 669,97 грн., в січні 2018 р. – 3451,05 грн., в лютому 2018 р. – 2000,00 грн., в березні 2018 р. - 2000,00 грн., в січні 2019 р. – 2000,00 грн., в лютому 2019 р. – 2000,00 грн., в березні 2019 р. – 2000,00 грн., в квітні 2019 р. – 1000,00 грн., що свідчить про визнання відповідачами свого боргу та переривання позовної давності.

При цьому, відповідачами не надано копій квитанцій з відображеними даними про призначення платежу, не обґрунтовано, що внесені відповідачами кошти в частковому розмірі за отримані послуги свідчать про визнання відповідачами лише певної частини заборгованості.

За захистом свого права позивач звернувся 11.11.2020 року, шляхом направлення позовної заяви засобами поштового зв`язку, в межах строку позовної давності.

За встановлених в справі обставин суд приходить до висновку, що відповідачами безпідставно не оплачувалися отримані ними послуги за спожиту теплову енергію, а тому стягненню з відповідачівпідлягає сума у розмірі 51 285,66 грн. за вказаний період.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст. 509, 526, 610, 611 ЦК України, ст. 67, 68 ЖК України, ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ), які зареєстровані за адресою АДРЕСА_4 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_4 Установа банку: Філія - Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458 Свідоцтво платника ПДВ: № 11030127 ІПН: 321214508249) суму заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.10.2015 року по 31.08.2020 року в розмірі 51 285 (п`ятнадцять одна тисяча двісті вісімдесят п`ять) гривень 66 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ), які зареєстровані за адресою АДРЕСА_4 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р № НОМЕР_5 Установа банку: ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 23697280 ІПН: 236972826658) судові витрати зі сплати судового збору по 1051 гривень 00 копійок з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.04.2021 р.

Суддя : В.М. Світлицька