Ухвала суду № 96683549, 29.04.2021, Оболонський районний суд міста Києва

29.04.2021 Справа № 756/6606/21

Номер справи № 756/6606/21

Номер провадження № 2-з/756/179/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С., секретар судового засідання Михнюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гори Романа Михайловича, про забезпечення позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації припинення іпотеки та припинення обтяження та відновлення записів про іпотеку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Гору Р.М. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію припинення іпотеки, прийняте приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Потаповим М.Ю. та рішення про припинення обтяження на обєкт нерухомого майна: вбудовані приміщення - офіс № 3ж итлового будинку, розташованого на будівельному майданчику АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 174.48 кв.м. Відновити записи про іпотеку та заборону відчуження на підставі договору про відступлення правза іпотечним договором, серія та номер:10254, виданий 17.12.2010 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П. шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Реєстру прав власності на нерухоме майно), Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, про іпотеку та заборону відчуження щодо нежитлового вбудованого приміщення № 3 (група приміщень №№ 17,21,22) - офіс за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , як іпотекодержателем такого майна.

Одночасно з поданням позову представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти дії, а саме: накласти арешт на нежитлове вбудоване приміщення № 3 (групи приміщень № 17), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15585322580000. Загальна площа 68.9 кв. м.; нежитлове вбудоване приміщення № 3 (групи приміщень № 21,22), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15585322580000. Загальна площа 111.2 кв.м.; та заборонити вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна: нежитлового вбудованого приміщення № 3 (групи приміщень № 17), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 15585322580000, загальна площа 68.9 кв. м. та нежитлового вбудованого приміщення № 3 (групи приміщень № 21,22), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15585322580000, загальна площа 111.2 кв.м.

В обґрунтування заяви вказує, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом якого він звернувся до суду.

Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч. 1 ст.152 ЦПК України.

В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання вжиття заходів забезпечення заяви сторони не викликались.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до положень ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зі змісту поданої заяви та заявлених позовних вимог встановлено, що предметом спору в даній справі є скасування державної реєстрації припинення іпотеки та припинення обтяження та відновлення записів про іпотеку.

Законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Системним аналізом вказаних норм суддя приходить до висновку, що визначальним для можливості розгляду судом по суті заяви про забезпечення позову є наявність в провадженні суду позову, доцільність застосування обраного заявником заходу забезпечення позову, його співмірність із заявленими позивачем вимогами та обґрунтованість підстав, які б визначали його застосування.

З огляду на те, що відповідачі - нові власники у володінні яких перебуває майно, яке на думку позивача неправомірно скасоване обтяження, жодних обґрунтованих доказів про можливість відчуження нерухомого майна матеріали поданої заяви не містять, не вбачаю підстав обмежувати право мирного володіння майном осіб, що буде непропорційним втручанням в право мирного володіння майном та порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції, згідно якої, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи зазначені вище обставини, суддя приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави припускати, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та оправданим для ефективного забезпечення захисту порушених прав.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гори Романа Михайловича, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації припинення іпотеки та припинення обтяження та відновлення записів про іпотеку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29 квітня 2021 року.

Суддя І.С. Шролик