Ухвала суду № 9666971, 16.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 р. Справа № АС 9/223/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Кононенко З.О.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка" на постанову господарського суду Полтавської областi від 18.08.2009 р. по справі№АС 9/223/5018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка", звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областівід 03.07.2007 р. № 000242301/1572, від 03.07.2007 р. №000252301/1573.

Постановою господарського суду Полтавської областi від 18.08.2009 р. відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка".

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Полтавської областi від 18.08.2009 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не зявився, надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не зявився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за результатами виїзної планової перевірки ТОВ "Арніка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 31.12.2006 р. складено акт № 367/23-210/24391608 від 18.06.2007 року.

Згідно зазначеного акту Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області, в ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Арніка» норм податкового законодавства :

-пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: завищення загальної суми валових витрат на 206 123,00 грн., в тому числі за IV квартал 2005 року на суму 114 456,00 грн. та за II квартал 2006 року на суму 91 667,00 грн. внаслідок включення до їх складу витрат, не підтверджених відповідними первинним бухгалтерськими документами;

-пп. 7.2.3 пп. 7.2.4 п. 7.2 та пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: заниження податку на додану вартість на суму 41 224,00 грн., в тому числі за жовтень 2005 року на суму 18 115,00 грн., за листопад 2005 року на суму 378,00 грн., за грудень 2005 року на суму 4 398,00 грн., за вересень 2006 року на суму 18 333,00 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість без підтвердження відповідними бухгалтерськими документами самого факту здійснення господарських операцій, в тому числі оплати отриманих товарів (робіт, послуг);

На підставі акту перевірки № 367/23-210/24391608 від 18.06.2007 року Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 000242301/1572 від 03.07.2007 р., згідно якого ТОВ "Арніка" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 74 983,80 грн., з яких основний платіж - 51 517,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 23 466,80 грн.; податкове повідомлення-рішення № 000252301/1573, згідно якого ТОВ "Арніка" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 61 836,00 грн., з яких основний платіж - 41 224,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 20 612,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність висновків Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області щодо порушення ТОВ "Арніка" пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.2.3 пп. 7.2.4 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно акту перевірки Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 367/23-210/24391608 від 18.06.2007 року, складеного за результатами виїзної планової перевірки ТОВ "Арніка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 31.12.2006 р. , ТОВ "Арніка" включено до складу валових витрат :

-вартість послуг зв'язку, наданих ВАТ "Укртелеком" на суму 666,67 грн., вартість товароматеріальних цінностей, реалізованих ТОВ НВП "Електроцентр" на суму 2 719,49 грн., вартість товароматеріальних цінностей, реалізованих ТОВ "Стімекс -С" на суму 3 315,42 грн., вартість послуг зв'язку, наданих ВАТ "Укртелеком" на суму 541,67 грн., вартість товароматеріальних цінностей, реалізованих ПП ОСОБА_3 на суму 218,33 грн., вартість послуг по збереженню соняшника, наданих ВАТ "Миргородський елеватор" на суму 531,59 грн., вартість послуг зв'язку, наданих ВАТ "Укртелеком" на суму 625,00 грн., вартість послуг по збереженню соняшника, наданих ВАТ "Миргородський елеватор" на суму 514,43 грн., вартість послуг зв'язку наданих ВАТ "Укртелеком" на суму 68,60 грн., вартість товароматеріальних цінностей реалізованих ПП "Дилижанс" на суму 375,00 грн., вартість послуг по очистці, прийому, сушці, зберіганню жита та соняшника наданих ДП "Хлібна база №81" на суму 3 616,78 грн., вартість послуг по збереженню соняшника наданих ВАТ "Миргородський елеватор" на суму 517,39 грн., вартість послуг зв'язку наданих ВАТ "Укртелеком" на суму 733,86 грн., вартість послуг зв'язку наданих ВАТ "Український мобільний зв'язок" на суму 15 901,89 грн.. На підтвердження правомірності включення вартості за вищезазначені послуги та товароматіріальні цінності до складу валових витрат ТОВ "Арніка" надані податкові накладні: ВАТ "Укртелеком" № 196/530816 від 30.09.3005 р., ТОВ НВП "Електроцентр"

№ 8135 від 05.10.2005 р., ТОВ "Стімекс -С" № 171 від 05.10.2005 р., ВАТ "Укртелеком"

№ 433/530816 від 31.10.2005 р., ПП ОСОБА_3 № 456 від 23.09.2005 р., ВАТ "Миргородський елеватор" № 1234 від 31.10.2005 р., ВАТ "Укртелеком" № 688/530816 від 30.11.2005 р., ВАТ "Миргородський елеватор" № 1234 від 30.11.2005 р., ПП "Дилижанс" № 27748 від 01.12.2005 р., ДП "Хлібна база №81" № 565 від 14.12.2005 р., ВАТ "Миргородський елеватор" № 1333 від 30.12.2005 р., ВАТ "Укртелеком" № 952/530816 від 31.12.2005 р. та ВАТ "Український мобільний зв'язок" № 0518095697 від 21.12.2005 р.;

Також ТОВ "Арніка" включено до складу валових витрат :

- вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ "Торговий дім "Фенікс", що підтверджується податковою накладною № 318 від 22.09.2005 р.; -вартість товарно-матеріальних цінностей реалізованих ТОВ "Зонт" що підтверджується податковою накладною № РН-0000249 від 06.09.2006 р. Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 цього Закону визначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинного документа, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити :

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ «Арніка» не надано ні під час перевірки, ні під час судового розгляду справи (в тому числі і на вимогу судового експерта) первинних документів на підтвердження отримання послуг в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які в свою чергу, є підставою для відображення витрат у податковому обліку.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарно-матеріальних цінностей та послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, відповідно до пп. 7.2.3 та пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, який дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Примірною інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади", яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. № 1153, визначено, що не допускається підписання документа з прийменником "за" або проставленням косої риски перед найменуванням посади.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає хибним твердження позивача щодо правомірності визначення ним валових витрат на підставі податкових накладних.

Згідно акту перевірки Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 367/23-210/24391608 від 18.06.2007 року, складеного за результатами виїзної планової перевірки ТОВ "Арніка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 31.12.2006 р. , ТОВ "Арніка" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, без підтвердження відповідними бухгалтерськими документами, у загальній сумі 41 224,00 грн., в тому числі: за жовтень 2005 року на суму 18 115,00 грн., за листопад 2005 року на суму 378,00 грн., за грудень 2005 року на суму 4 398,00 грн., за вересень 2006 року на суму 18 333,00 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість без підтвердження відповідними бухгалтерськими документами самого факту здійсненні господарських операцій, в тому числі оплати отриманих товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право платника податку на податковий кредит виникає з дати першої події: списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Згідно пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп..7.2.6 цього пункту).

Враховуючи, що вищезазначені витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Арніка" не підтверджені відповідними розрахунковими документами та не відносяться до складу валових витрат, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності висновків Кременчуцької ОДПІ про порушення вимог пп. 7.2.3 пп. 7.2.4 п. 7.2 та пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Арніка" залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської областi від 18.08.2009 р. по справі№АС 9/223/5018 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Арніка" доКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя <підпис > Бенедик А.П.

Судді <підпис >

<підпис > Калиновський В.А. Кононенко З.О. <Список > <Текст > Повний текст ухвали виготовлений 22.02.2010 р.