Ухвала суду № 9666949, 16.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 р. Справа № 2-а-40576/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Кононенко З.О.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Дробот С.І.

представника відповідача Межерицького А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2009 р. по справі

№2-а-40576/09/2070

за позовом Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод"

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Казенне підприємство «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000731501/0 від 12.02.2009 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 11.02.2009 року фахівцями ДПІ у Зміївському районі Харківської області проведено невиїзну документальну перевірку підприємства КП «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» з питання своєчасності сплати платежів до бюджету, за результатами якої складено акт №175/15-048/08326540 від 11.02.2009 року. Вважає, що висновки акту перевірки не відповідають дійсності та документально не підтверджуються, оскільки, згідно податкової декларації з ПДВ №10839 від 20.05.2008 р. (декларація за жовтень 2006 року), підприємством по рядку 18.1 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 30382,00 грн. Підприємством сплачена сума ПДВ до бюджету, про що свідчить платіжне доручення №172 від 23.04.2008 р. на суму 30382,00 грн. Податковим органом суму сплаченого ПДВ 26.01.2009 року у розмірі 30382,00 грн. безпідставно віднесено на сплату по податковій декларації за квітень 2008 р. без дослідження призначення платежу в платіжних дорученнях.

Тобто, підприємством по податковій декларації з ПДВ за квітень 2008 р. сплачено 30382 грн. 23.04.2008 р., а не 26.01.2009р., як зазначено в розрахунку штрафних санкцій у додатку до акту перевірки, тому розрахунок штрафної санкції не відповідає дійсності та документально не підтверджується.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2009 року задоволено адміністративний позов Казенного підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод».

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000731501/0 від 12.02.2009 року у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п.7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 159 КАС України, а також на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 11.02.2009 року фахівцями ДПІ у Зміївському районі Харківської області проведено невиїзну документальну перевірку Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" з питання своєчасності сплати платежів до бюджету.

За результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати платежів до бюджету ДПІ у Зміївському районі Харківської області складено акт №175/15-048/08326540 від 11.02.2009 року (а.с.8-9).

На підставі зазначеного акту ДПІ у Зміївському районі Харківської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000731501/0 від 12.02.2009 р. , згідно з яким за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" застосовано штрафну (фінансову) санкцію з податку на додану вартість у розмірі 50% у сумі 15191,00 грн. (а.с.10).

Згідно податкової декларації з ПДВ №10839 від 20.05.2008 р. (декларація за квітень 2008 року) підприємством по рядку 18.1 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 30382,00 грн.

КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" сплачена сума ПДВ до бюджету згідно наступних платіжних доручень: №172 від 23,04,2008 р. на суму 30382,00 грн.

Вказані платіжні документи в акті перевірки ДПІ у Зміївському районі Харківської області не досліджувались.

ДПІ у Зміївському районі Харківської області суму сплаченого ПДВ 26.01.2009р. у розмірі 30382,00 грн. безпідставно віднесено на сплату по податковій декларації за квітень 2008 р. без дослідження призначення платежу в платіжному дорученні № 151.

Ці обставини не заперечувались сторонами ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції, що кореспондується з вимогами ч.3 ст. 72 КАС України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підприємством по податковій декларації з ПДВ за квітень 2008 р. сплачено 30382,00 грн. 23.04.2008 р., а не 26.01.2009 року, як зазначено в розрахунку штрафних санкцій у додатку до акту перевірки, тому розрахунок штрафної санкції не відповідає дійсності та документально не підтверджується, а також відповідачем не враховано призначення платежів зі сплати ПДВ, визначених позивачем у платіжних дорученнях.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу). Тому при сплаті податкових зобовязань за конкретний період обовязок підприємства щодо сплати податку на додану вартість припиняється зі сплатою податку за конкретний період.

Відповідно до п.12 ст.12 Закону України «Про систему оподаткування», фінансові установи виконують доручення платників податків та зборів (обовязкових платежів) на перерахування податків та зборів ( обовязкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Згідно податкової декларації з ПДВ №10839 від 20.05.2008 р. (декларація за квітень 2008 року) підприємством по рядку 18.1 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в сумі 30382,00 грн. (а.с.11).

КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" сплачена сума ПДВ до бюджету згідно наступних платіжних доручень: № 172 від 23.04.2008 р. на суму 30382,00 грн.

Вказані платіжні документи в акті перевірки ДПІ у Зміївському районі Харківської області №175/15-048/08326540 від 11.02.2009 року не досліджувались.

ДПІ у Зміївському районі Харківської області суму сплаченого ПДВ 26.01.2009 р. у розмірі 30382,00 грн. безпідставно віднесено на сплату по податковій декларації за квітень 2008 р. без дослідження призначення платежу в платіжному дорученні № 151.

При нарахуванні штрафних санкцій ДПІ у Зміївському районі Харківської області не прийнято до уваги призначення платежу згідно платіжних доручень на сплату ПДВ. Сплачені суми ПДВ податковим органом, всупереч зазначеного позивачем призначення платежу, відносились на погашення податкового боргу, що виник раніше, штрафних санкцій, а не проводились як сплата поточних платежів, що привело до неправомірного нарахування штрафних санкцій. Платіжні документи про сплату поточних платежів по податкових деклараціях при перевірці не досліджувались.

Ці обставини представник відповідача не оспорював ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Згідно пункту 5 статті 129 Господарського кодексу України, коштами у складі майна субєктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих субєктів з іншими субєктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Отже, до складу майна підприємства входять грошові кошти.

Відповідно до пункту 1 статті 134 Господарського кодексу України, субєкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими субєктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Казенне підприємство «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» має право на свій розсуд вільно розпоряджатися належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обовязкового платежу). Тому при сплаті податкових зобовязань за конкретний період обовязок підприємства щодо сплати податку на додану вартість припиняється зі сплатою податку за конкретний період.

Пунктом 2 статті 12 зазначеного Закону передбачено, що фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів ( обовязкових платежів) на перерахування податків і зборів (обовязкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Відповідно до п. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України, податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Посилання відповідача на пункт 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях - є безпідставними, оскільки статтею 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено джерела погашення податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг.

ДПІ у Зміївському районі Харківської області примусово стягнуто (зараховано) всю суму на погашення податкового боргу без запропонування заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено підпункту 6.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підприємством по податковій декларації з ПДВ за квітень 2008 р. сплачено 30382,00 гр. саме 23.04.2008 р., а не 26.01.2009 року, як зазначено в розрахунку штрафних санкцій у додатку до акту перевірки (а.с.11), а також про те, що відповідачем не враховано призначення платежів зі сплати ПДВ, визначених позивачем у платіжних дорученнях, і вірно вважав, що розрахунок штрафної санкції не відповідає дійсним обставинам та документально не підтверджується.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2009 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2009 р. по справі№2-а-40576/09/2070 за позовомКазенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя <підпис > Бенедик А.П.

Судді <підпис >

<підпис > Калиновський В.А. Кононенко З.О. <Список > <Текст > Повний текст ухвали виготовлений 22.02.2010 р.