Ухвала суду № 9666926, 23.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 р. Справа № 2-а-37810/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Кононенко З.О.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Лаби О.П.,Верман А.М.

представника позивача Колядинського Р.М.

представника відповідача Межерицького А.О., Линник І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2009 р. по справі

№2-а-37810/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Росресурс"

до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова

про визнання дій неправомірними, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Росресурс", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, в якому просив:

- визнати неправомірними дії ДПІ у Московському районі щодо акту № 138/230/31940799 від 14 січня 2009 р. “Про результати планової виїзної перевірки ТОВ “ТД “Росресурс” з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. та валютного законодавства за період з 01 квітня 2007 р. по 30 вересня 2008 р.”;

- визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 03 лютого 2009 р. № 0000172302/0 ДПІ Московського району м. Харкова про сплату 198642 грн. 00 коп. штрафних фінансових санкцій, застосованих за порушення п. 7.3., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”;

- визнати недійсними податкове повідомлення рішення від 03 лютого 2009 року № 0000162302/0 ДПІ Московського району м. Харкова про сплату 15971 грн. 00 коп. за податок на прибуток підприємств та штрафних (фінансових) санкцій 7985 грн. 50 коп., застосованих за порушення п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 18 грудня 1994 р. № 334/94ВР із змінами та доповненнями.

Обґрунтовуючи свій позов, позивач вважав, що донарахування податків ДПІ у Московському районі м. Харкова зроблено, виходячи з висновків про непідтвердженість витрат ТОВ “ТД “РОСРЕСУРС” по взаємовідносинам з ПП “Метснаб”. Однак, всі вимоги, що передбачені ст. 203 ЦК України, при укладанні угоди щодо купівлі-продажу товару та угод щодо його подальшої реалізації ТОВ “ТД “Росресурс” дотримано. Правочини спрямовані на настання правових наслідків. Діяльність підприємства спрямована на отримання прибутку та соціальних результатів від здійснення господарської діяльності. За результатами придбання та продажу товару підприємство здійснило первинний облік , а саме включило до валових витрат та валових доходів витрати та доходи від придбання товарів, сплатило до бюджету податки в повному обсязі. Всі ці дії підприємство здійснило відповідно до законодавства України. Підстав для визнання в діях підприємства заниження податкових зобов'язань та спроби заволодіння державним майном, а отже таких, що порушували публічний порядок, немає.

Вважав, що зміст спірних догорів не суперечить актам цивільного законодавства. Факти, які б свідчили про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, не встановлено.

Планова перевірка згідно податкового законодавства здійснювалась на підставі первинних документів. В результаті проведення перевірки не було виявлено розбіжності даних в первинних документів та податковій звітності, про що зроблено запис в акті, а отже фактів порушення податкового законодавства не виявлено.

Позивач посилався на те, що в компетенцію інспекторів ДПІ не входить оцінка документів та визнання їх недійсними. А тому вважав, що висновки, викладені в акті ДПІ у Московському районі м. Харкова, є помилковими, оскільки ґрунтуються на припущеннях.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2009 року частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Росресурс”.

Визнано недісними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000172302/0 від 03 лютого 2009 р.; №0000162302/0 від 03 лютого 2009 р.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. ст. 11, 70, 72, 86, 159 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ Московського районі м. Харкова, на підставі плану-графіку проведення документальних перевірок субєктів господарської діяльності та направлень № 1438, № 1553, проведено планову виїзну перевірку ТОВ “ТД “Росресурс” за період з 01 квітня 2007 р. по 30 вересня 2008 р., за результатами якої складено акт № 138/230/31940799 від 14 січня 2009 р. (а.с.7-а 34).

Згідно зазначеного акту, під час перервірки встановлені порушення ТОВ “ТД “Росресурс” ст. 215, п. 1 ст. 226, ст. 228 ЦК України.

Внаслідок порушення п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, п. п. 7.3.5. п. 7.3. ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та у зв'язку iз відсутністю обєктів, які підпадають під визначення ст. 4, 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині включення до валових витрат від придбання товару у ПП “Метснаб” та в частині включення до валових доходів реалізації товарів, придбаних у ПП “Метснаб”, встановлено заниження податку на прибуток у 2 кварталі 2007 р. у сумі 15971 грн. та завищення за 9 місяця 2008 р. у сумі 74352 грн. (відповідно до внесених змін ДПІ у Московському районі м. Харкова від 31 березня 2009 р.).

Внаслідок порушення п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та у звязку із відсутністю обєктів, які підпадають під визначення п. п. 7. 3., 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в частині включення до податкового кредиту сум ПДВ від придбання товару у ПП “Метснаб” та в частині включення до податкового зобовязання сум ПДВ реалізації товарів, придбаних у ПП “Метснаб”, та в частині включення до податкового зобовязання сум ПДВ реалізації товарів, придбаних у ПП “Метснаб”, встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01 квітня 2007 р. по 30 вересня 2008 р., встановлено його завищення всього на суму 67242 грн.

На підставі акту перевірки № 138/230/31940799 від 14 січня 2009 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000162302/0 від 03 лютого 2009 р. про визначення зобов'язання з податку на прибуток на суму 23956,5 грн., з яких 15971,00 грн. - основний платіж, 7985,00 грн. - штрафні санкції; № 0000172302/0 від 03 лютого 2009 р. про визначення зобов'язання з податку на додану вартість на суму 198642,00 грн., з яких 198642,00 грн. - штрафні санкції (а.с.35,36).

Податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТОВ «Торговий дім «Росресурс» та, згідно рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № 7796/10/25-012 від 02 квітня 2009 р., вони залишені без змін (а.с.37-47).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що згідно податкового повідомлення - рішення № 0000172302/0 від 03 лютого 2009 р., сума податкового зобовязання у графі “за основним платежем”відсутня, а отже відсутні підстави для нарахування штрафних фінансових санкцій, тому податкове повідомлення -рішення ДПІ у Московському районі № 0000172302/0 від 03 лютого 2009 р. підлягає скасуванню.

Суд дійшов висновку, що посилання відповідача на незаконність укладених договорів між позивачем та ПП «Метснаб» є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вони укладені в письмовій формі, підписані сторонами, між ними погоджені всі істотні умови та досягнута домовленість щодо їх виконання, тобто повністю відповідають вимогам ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207, ч. 1 ст. 208, ст. 218, ч. 3 ст. 639 ЦК України, ст. ст. 179, 180 ГК України.

Суд мотивував своє рішення тим, що витрати позивача є підтвердженими, а висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо заниження податку на прибуток у 2 кварталі 2007 року у сумі 15971 грн. та завищення за 9 місяців 2008 року у сумі 63203 грн. - є необґрунтованими.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, зазначив, що декларації з податку на прибуток та ПДВ, що були надані до ДПІ у Московському районі м. Харкова, та дані, наведені в цих деклараціях, відповідають дійсності, а тому податкове повідомлення -рішення № 0000162302/0 від 03 лютого 2009 р. підлягає скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо складеного Акту № 138/230/31940799 від 14 січня 2009 р. “Про результати планової виїзної перевірки ТОВ “ТД “Росресур”з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. та валютного законодавства за період з 01 квітня 2007 р. по 30 вересня 2008 р.”, суд дійшов висновку, що перевірка проводилась відповідно до плану - графіку проведення документальних перевірок субєктів господарської діяльності державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова та на підставі направлень №1438, № 1553, тобто фахівці ДПІ у Московському районі м. Харкова при складані акту діяли в межах компетенції та у порядку, визначеному чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у звязку з наступним.

Відповідно до підпункту «б» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 17.1.3. цього Закону, у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф.

Згідно п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Як свідчать письмові докази, ПП «Метснаб», який є контрагентом позивача, 12 грудня 2007 р. зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 1480102 0000 038864, а, згідно свідоцтва від 26 грудня 2007 року, є платником податку на додану вартість (а.с. 125,127).

Згідно витягу з ЄДРПОУ № 46/2-4946 від 30 липня 2009 р., ПП “Метснаб”станом на 30 липня 2009 р. значиться в ЄДРПОУ ( а.с.105) .

Відповідно до довідки № 745 від 13 грудня 2007 р., ПП “Метснаб”, керівником якого зазначений Сердюк В.А., взято на облік в органах державної податкової служби № 12857 від 13 грудня 2007 р. (а.с.126).

Як свідчать письмові докази, 01 лютого 2008 р. між ПП “Метснаб”та ТОВ “ТД “Росресурс” укладено договір купівлі- продажу № 4.02; 25 лютого 2008 р. між ПП “Метснаб” та ТОВ “ТД “Росресурс” укладено договір купівлі - продажу № 3.03; 25 травня 2008 р. між ПП “Метснаб” та ТОВ “ТД “Росресурс” укладено договір купівлі - продажу № 6.05; 26 травня 2008 р. між ПП “Метснаб” та ТОВ “ТД “Росресурс” укладено договір купівлі - продажу № 6.06 (а.с.111-124).

Відповідачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції доказів про те, що зазначені договори між позивачем та ПП «Метснаб» визнані недійсними.

Відповідно до вимог ст. ст. 202, 203, 215 ЦК України, правочином є дія особи, яка повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Харківської області у справі №29/117 - 09 від 13 квітня 2009 р. відмовлено в повному обсязі у задоволенні позову ПП «Метснаб» щодо визнання недійсними договорів, які стали обєктом перевірки планової виїзної перевірки ТОВ “ТД “Росресурс” з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 р. по 30 вересня 2008 р. та валютного законодавства за період з 01 квітня 2007 р. по 30 вересня 2008 р.; зазначене судове рішення набрало чинності (а.с.68-70,159-161, 185-187).

Згідно ч. 1, 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справ, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Позивачем надано до суду апеляційної інстанції письмові докази на підтвердження реальності угод між позивачем та його контрагентами (а.с.188-245), які апелянтом не спростовані.

Окрім того, позивачем також надано до суду апеляційної інстанції копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2009 року у справі № 2-а-37979/09/2070 за позовом ДПІ у Московському районі м. Харкова до ТОВ «ТД «Рос ресурс», ПП «Метснаб» про стягнення сум по нікчемним угодам, якою відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог. Зазначена постанова набрала чинності, про що свідчить ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010 року (а.с.252-259).

Судом першої інстанції встановлено, що під час проведення перевірки ТОВ “ТД “Росресурс” були надані договори купівлі-продажу, накладні на закупівлю товару, а також документи, які свідчать про подальшу реалізацію товару, і цим письмовим доказам надана належна оцінка.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано посилався на п. 7.2.3 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Як свідчить пояснювальна записка головного бухгалтера ТОВ “ТД “Росресурс”, сума дебіторської заборгованості ТОВ “ПРОФМЕТЕКС” 45460 грн., що виникла в лютому 2005 р., була відображена при складанні декларації за 11 місяців в ряд. 05.2 в повному обсязі на підставі бухгалтерської довідки і врахована при визначені оподатковуваного прибутку 11 місяців 2008 р. та за 2008 р., що не призвело до заниження податку на прибуток за 2008 р., а 4 квартал 2008 р. не охоплювався перевіряємим періодом (а.с.101).

У звязку з цим, суд першої інстанції обґрунтовано посилався на п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), непідтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до вимог п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29 березня 2003 р. за № 143 зі змінами та доповненнями, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Відповідно до вимог п. 3. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках підписами відповідальних посадових осіб (керівник, головний бухгалтер), печаткою.

Як свідчить постанова від 12 лютого 2009 р., відмовлено в порушені кримінальної справи відносно директора, головного бухгалтера ПП “Метснаб” за фактом ухилення від податків у звязку з відсутністю в їх діях складу злочину. Зазначена постанова мотивована тим, що згідно висновків проведеного дослідження ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, підпис від імені Сердюка В.А., керівника ПП “Метснаб”, на договорах № 4.02 від 01 лютого 2008 р., № 6.06 від 26 травня 2008 р.. № 29 від 21 липня 2008 р., б/н від 28 лютого 2008 р., № 3.03 від 25 лютого 2008 р., № 6.06 від 25 травня 2008 р. між ПП “Метснаб”і ТОВ “ТД “Росресурс” виконані безпосередньо громадянином Сердюком В.А. (а.с.106-110).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог позивача, обґрунтовано посилався на ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, оскільки, відповідно до зазначеної норми Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно ч. 11 ст. 11- 1 Закону України “Про державну податкоу службу в Україні”, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

З цього приводу відповідачем надані відповідні письмові докази, яким суд надав належну оцінку (а.с.83-87).

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2009 р. по справі№2-а-37810/09/2070 за позовом ТОВ "Торговий дім "Росресурс" до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя <підпис > Бенедик А.П.

Судді <підпис >

<підпис > Кононенко З.О. Калиновський В.А. <Список > <Текст > Повний текст ухвали виготовлений 01.03.2010 р.