Ухвала суду № 96661022, 29.04.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/175/14-ц

Провадження № 4-с/947/44/21

УХВАЛА

про задоволення скарги

29.04.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю скаржника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , за участю суб`єкта оскарження приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М., стягувача ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН» на дії приватного виконавця,

В С Т А Н О В И В :

19 квітня 2021 року скаржник завернувся до суду зі скаргою, в якій просить: визнати дії приватного виконавця Колечко Д.М. протиправними. Зобов`язати приватного виконавця Колечко Д.М. скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 02.04.2021 року (трикімнатна квартира, загальною площею 58,0 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 9988 від 28.09.1995 року, Одеська товарна біржа, рішення суду, справа № 2-4822/05, 07.07.2005 року, Київський районний суд м. Одеси. Зобов`язати приватного виконавця Колечко Д.М. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57499661 від 07.04.2021 року 11:18:48. Зобов`язати приватного виконавця Колечко Д.М. скасувати запис про обтяження: 41364495 (спеціальний розділ).

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням Київського районного суду м.Одеси визнано неправомірними дії державного реєстратора Рубан М.О. та скасовано запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 та визначено порядок виконання рішення.

Вказує, що приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. в ході здійснення виконавчого провадження № 64969405 в порушення норм ст.ст. 2, 10, ч. 3 ст. 50, ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», п.п. 1,2,6 ст. 13 ЦК України наклав арешт на майно та зареєстрував обтяження на нерухоме майно, яке не належить боржнику на праві власності, що в свою чергу не дає скаржнику можливості виконати рішення суду та зареєструвати майно у власність.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даною скаргою.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Скаржник ОСОБА_1 у судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ній та просив задовольнити.

Суб`єкт оскарження приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. та представник стягувача ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН» у судове засідання не з`явились, про розгляд справи сповыщались належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, оглянувши матеріали справи вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 08.09.2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» для забезпечення кредитного договору № 014/0014/82/6232 від 07.09.2006 року про надання кредиту в сумі 50 000 доларів США, було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 .

27.07.2018 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "ОКСІБАНК" укладено договір відступлення прав за договором іпотеки № 1327.

В той же день між ПАТ "ОКСІБАНК" та ТОВ "Фінансова компанія Укрфінанс Груп" укладено договір відступлення прав за договором іпотеки № 1329.

26.07.2018 року між ТОВ "Фінансова компанія Укрфінанс Груп" та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки.

21.09.2018 року о 18:30:08 державним реєстратором Рубан М.О. КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» здійснено запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 28112400, на підставі договору іпотеки від 08.09.2006 року.

07.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Рубан Майї Олександраівни, ОСОБА_2 про визнання неправомірної та скасування державної реєстрації права власності.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 25 березня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволено частково. Визнано протиправною і скасовано запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 28112400 від 21.09.2018 року о 18:30:08 державного реєстратора Рубан Майї Олександрівни КП Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації». Визначено порядок виконання рішення, зазначено, що скасування запису про права власності на квартиру АДРЕСА_2 , є підставою для поновлення відомостей у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що передували скасованню запису.

ОСОБА_1 мав намір здійснити реєстрацію вказаного судового рішення в установленому законгом порядку.

26.03.2021 року приватним виконавцем Колечко Д.М., що здійснює виконавчі дії на підставі виконавчого листа № 520/175/14-ц, виданого 11.06.2018 року, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64969405 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Інвестмент Корпорейшен" заборгованості за кредитом в розмірі 49 486,68 доларів США, заборгованості за відсотками 53 552,63 доларів США та пені за прострочення кредиту та відсотків в розмірі 366 401,06 доларів США.

02.04.2021 року приватним виконавцем Колечко Д.М. винесено постанову про опис та арешт майна боржника ВП № 64969405, а саме, трикімнатної квартири, загальною площею 58,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

В зазначеній постанові приватний виконавець Колечко Д.М. вказує, що згідно даних, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Сдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, боржнику на праві приватної власності належить квартира, за адресою: АДРЕСА_1 ».

Відповідно з вимогами ч.1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено,що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно з вимогами ч.1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено,що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.1, п.4 ч.2 ст. 18 Закону України «Провиконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», яка регламентує права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження, передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Частиною 1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

В частині 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено про те, що після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

В своєї скарзі на дії приватного виконавця Осіпов І.П. зазначає, що приватний виконавець наклав арешт на майно та зареєстрував обтяження на нерухоме майно, яке не належить йому на праві власності у зв`язку з чим, він позбавлений можливості виконати рішення суду та зареєструвати майно у власність.

Як вбачається з інфомаційної довідки № 252262416 від 12.04.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна право власності на квартиру розташованої за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 .

Таким чином, судом встановлено, що на момент винесення приватним виконавцем постанови про опис та арешт майна боржника ВП № 64969405, трикімнатна квартира, загальною площею 58,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не належала та не була майном боржника.

Разом з тим, зазначений арешт перешкоджає виконанню рішення суду від 04.02.2020 року та відновленню відомостей у державному реєстрі прав на нерухоме майно, що передували скасованому запису, реєстрації спірної квартири за ОСОБА_1 та подальшому виконанню виконавчого листа №520/175/14-ц.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про не правомірність дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 26 грудня 2003р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 , за участю суб`єкта оскарження приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М., стягувача ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН» на дії приватного виконавця - задовольнити.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 02.04.2021 року (трикімнатна квартира, загальною площею 58,0 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 9988 від 28.09.1995 року, Одеська товарна біржа, рішення суду, справа № 2-4822/05, 07.07.2005 року, Київський районний суд м. Одеси.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57499661 від 07.04.2021 року 11:18:48. Зобов`язати приватного виконавця Колечко Д.М. скасувати запис про обтяження: 41364495 (спеціальний розділ).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.