Ухвала суду № 9665988, 25.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010 р. Справа № 17/69/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

Представник відповідача - Марцинишин Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Господарського суду Полтавської областi від 11.06.2009р. по справі№17/69/5018

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області <Текст > <3 особи > <3 особа > <за участю > <Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення №0000221702/0/561 від 08.05.2007 р.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся до Господарського суду Полтавської областi з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000221702/0/561 від 08.05.2007 року про сплату податку на додану вартість в сумі 40339,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій сумі 20169,50 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської областi від 11.06.2009 року в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм процесуального та матеріального права, а саме: Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст.ст. 186, 187 КАС України та на обставини і обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.09.2006р., результати якої оформлені в акті від 28.04.2007р. № 59/17-206/2213905738.

В ході проведення перевірки встановлено що підприємцем порушено п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п. 7.4.15 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 -ВР від 03.04.97р. (далі - Закон «Про ПДВ») в результаті чого занижено податок па додану вартість /а.с. 12-20/.

Кременчуцькою об'єднанню державною об'єднанню інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000221702/0/561 від 08.05.2007р. про сплату податку на додану вартість в сумі 40339,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 20169,50 грн., всього 60508,50 грн., як наслідок неправомірного завищення податкового кредиту шляхом віднесення до його до складу сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від підприємств, свідоцтва платників ПДВ яких анульовані ще до моменту здійснення господарських операцій з ПП ОСОБА_2

В позовних вимогах позивач посилається на те що, відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону «Про ПДВ», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну - всі податкові накладні у позивача оформлені належним чином.

П.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ» передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку ПДВ. П.7.4.1 наведеного закону вказує, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг).

При укладенні договорів підприємства вказали свої реквізити, ІПН і номер свідоцтва в тому числі: ТОВ «Альцест» - ІПН 307250826099, № св 36988508; ТОВ «Ельгарда» ІПН 3207337226595, № св 39016368; ТОВ «Союз - ресурс» - ІПН 319900626543, № св 36724817; ПП «Альмір» - ІПН 326577726587, № св 36091286; ПП «Гарант» - ІПН 312398726097, № св 37005286; ПП «Аелла» - ІПН 31168926021, № св 95475007.

Позивач посилається на те що ним належним чином були укладені договори з постачальниками і споживачами і належним чином виконані. Ніяких порушень в податковому обліку СПД-ФО ОСОБА_2 не допускав. При отриманні податкових накладних і формуванні податкового кредиту повністю дотримувався положень Закону «Про ПДВ».

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував такі посилання позивача, виходячи з наступного.

Податковий кредит звітного періоду складається, згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість", із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Крім того, право на нарахування податку та складання податкових накладних, відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про ПДВ", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли, на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В ході перевірки встановлено що, суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 були укладені договори з ТОВ «Альцест», ТОВ «Ельгарда», ТОВ «Союз - ресурс, ПП «Альмір», ПП «Гарант», ПП «Аелла».

Свідоцтва платників податків вказаних підприємств були анульовані, так ТОВ "Альцест", свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 24.01.2002р., ТОВ "Ельгарда" - свідоцтво платника ПДВ анульовано 29.07.04р., ТОВ "Союз-Ресурс" - свідоцтво платника ПДВ анульовано 18.06.02р., ПП "Альмір" - свідоцтво ПДВ анульовано 12.03.04р., ПП "Аелла", свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 24.12.03р. та ПП "Гарант", свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 10.11.05р.

Позивачем в період з 01.01.06 по 30.09.06 були включені до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які отримані від вказаних підприємств.

За 2006р. на суму 16172 грн., в т.ч. по періодах: лютий- 6461 грн., березень-1216 грн., квітень - 8495 грн.

В результаті чого занижено податок на додану вартість за 2005р. на суму 24167 грн., в тому числі по періодах: січень - 2660 грн., лютий - 1660 грн., червень - 1665 грн., липень - 3000 грн., серпень - 4517 грн., вересень - 1665 грн.

Інформація стосовно анулювання свідоцтв платників ПДВ вищевказаних підприємств була отримана Кременчуцькою ОДПІ в результаті проведення зустрічних перевірок згаданих підприємств, на що є відповідне посилання в Акті документальної перевірки №59/17-206/2213905738 від 28.04.07р. (копії в матеріалах справи).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Кременчуцькою ОДПІ правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0000221702/0/561 від 08.05.2007р. про сплату податку на додану вартість в сумі 40339,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 20169,50 грн., всього 60508,50 грн. як наслідок неправомірного завищення позивачем податкового кредиту шляхом віднесення до його до складу сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від підприємств, свідоцтва платників ПДВ яких анульовані ще до моменту здійснення господарських операцій з ПП ОСОБА_2 Податкові повідомлення-рішення, що є предметом спору в частині оспорюваних донарахувань, є обгрунтованими та правомірними. За зазначених обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Господарського суду Полтавської областi від 11.06.2009 року по справі№17/69/5018 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської областi від 11.06.2009р. по справі№17/69/5018 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя <підпис > Бенедик А.П.

Судді <підпис >

<підпис > Калиновський В.А. Кононенко З.О. <Список > <Текст > Повний текст ухвали виготовлений 02.03.2010 р.