Постанова № 9665847, 03.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 р. Справа № 2-а-37967/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Верман А. М.

представник відповідача Гіль А.В., Горбатенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об"єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2009р. по справі№2-а-37967/09/2070

за позовом Виробничо -комерційного підприємства "Пробат" Товариство з обмеженою відповідальністю <Список ><Текст >

до Харківської об"єднаної державної податкової інспекції <Текст > <3 особи > <3 особа > <за участю > <Текст >

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Виробничо-комерційне підприємство "Пробат" Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ВКП "Пробат" ТОВ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської обєднаної державної податкової інспекції, та просив суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 000005180/1 від 20.03.2009 року та № 000001180/0 від 28.01.2009 року, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1141269,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 570634,50 грн. Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення рішення є незаконними та таким, що порушує його права та законні інтереси.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.09 позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 000005180/1 від 20.03.2009 року та № 000001180/0 від 28.01.2009 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, де, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі ч. 1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» фахівцем Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Момотом Є.П. проведена документальна невиїзна перевірка ВКП «Пробат» ТОВ з питання перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» за період з 01.04.2006р. по 30.06.2008р.

За наслідками перевірки було складено акт від 19.01.09 № 89/180/30712898. В даному акті встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1., п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 1141269,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 000001180/0 від 28.01.2009 року на суму 1715140,50 грн. про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість і застосовування штрафної санкції.

На вказане податкове повідомлення-рішення директором ВКП «Пробат»ТОВ подано скаргу №49/02 від 05.02.2009р., яка рішенням ОДПІ про результати розгляду первинної скарги від 18.03.2009р. №4283/10/25-009 залишена без задоволення. Винесено податкове повідомлення рішення від 20.03.2009р. №000005180/1, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) в розмірі 1711634,50 грн.

Судом встановлено, що згідно з залученими до матеріалів справи письмовими доказами між ТОВ «ПБК «Вертикаль» та ВКП «Пробат» ТОВ укладено господарські договори, предметом яких є поставки товарів та виконання робіт на користь позивача на умовах оплатності повної погодженої ціни.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правочини, які були вчинені між позивачем та ТОВ «ПБК «Вертикаль» є правомірними, оскільки не визнані недійсними в судовому порядку та позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за цими операціями.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Відповідно до п.п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п.7.4.4 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

7.5.1. дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається із акту перевірки ДПІ в Московському районі м. Харкова щодо перевірки ТОВ "ПБК "Вертикаль" від 08.10.08 № 4729/23/32948799 вбачається, що всі кошти, які у безготівкову вигляді надійшли на рахунок ТОВ "ПБК "Вертикаль" від покупців товарів та послуг, а саме 532 млн. грн. були зняті з рахунку підзвіт директором Товариства Романовським О.А. - тобто переведені в готівку. Будь-які письмові звіти про використання отриманих коштів відсутні. Не виявлено документів, що свідчили б про здійснення Товариством господарських операцій із субпідрядниками.

При цьому, у ТОВ "ПБК "Вертикаль" відсутні необхідні умови (трудові ресурси, основні фонди та обладнання) для самостійного виконання укладених угод щодо поставки товарів та виконання робіт, надання послуг.

Згідно вимог п. 1.1, 1.2. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. за № 644, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну, яка є складовою частиною комплекту перевізних документів та є обовязковою двосторонньою письмовою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу.

Відповідно до п. 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. за № 644, після проведення розрахунків за перевезення одержувачу видається накладна під розписку в дорожній відомості із зазначенням дати видачі вантажу, номера та дати видачі довіреності, а також номера рахунку одержувача і найменування відділення банку, МФО.

Згідно з п. 11.1., 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. за № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Між тим, в матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні, документи про оплату послуг за перевезення та зберігання товарно-матеріальних цінностей, що підтверджують реальність виконання угод, укладених між ВКП "Пробат" ТОВ та ТОВ "ПБК "Вертикаль".

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що укладення господарських договорів між ВКП "Пробат" ТОВ та ТОВ "ПБК "Вертикаль", предметом яких є поставка товарів та виконання робіт на користь позивача, здійснено не з метою реального настання відповідних правових наслідків, а з метою отримання податкової вигоди для позивача у вигляді зменшення об"єкта оподаткування за рахунок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум за такими угодами. Ці угоди суперечать інтересам держави та моральним засадам суспільства та є нікчемними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи та підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об"єднаної державної податкової інспекції - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.09 по справі № 2-а-37967/09/2070 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову Виробничо - комерційного підприємства "Пробат" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя <підпис > Бенедик А.П.

Судді <підпис >

<підпис > Кононенко З.О. Калиновський В.А. <Список > <Текст > Повний текст постанови виготовлений 09.03.2010 р.