Постанова № 9665822, 02.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 р. Справа № 2-а-29945/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2009р. по справі№2-а-29945/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІНГ" <Список ><Текст >

до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова <Текст > <3 особи > <3 особа > <за участю > <Текст >

про скасування вимоги про сплату боргу ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "ТІНГ", звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова, в якій просив суд скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова про сплату боргу в розмірі 4915,64 грн., за №Ю 397 від 24.06.2008 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2009 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТІНГ" до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова про скасування вимоги про сплати боргу задоволено в повному обсязі.

Скасувано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова про сплату боргу в розмірі 4915,64 грн. за №Ю 397 від 24.06.2008 року.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на винесення постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення адміністративної справи. Зазначає, що бов'язковість сплати страхового внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування не пов'язується із статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності, а спір по даній справі не підпадає під правовідносини, що регулюються Указом Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Ст. 18 Закону № 1058 визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на їй території України в порядку, встановленому цим Законом.

Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство (п. 4 Закону № 1058). Згідно п. 6 згаданого Закону законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Відповідно до п.а ч. 1 ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право громадянина на державне пенсійне забезпечення виникає лише за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України. Тому несплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у повному обсязі не тільки не є такою, що встановлюється законодавством про спрощену систему оподаткування, але й порушує право громадянина України на державне пенсійне забезпечення, встановлене Конституцією України та законами України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі у відповідності до ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що спеціалістами відділу по контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів УПФУ в Ленінському районі міста Харкова проведено планову перевірку на предмет правильності обчислення повноти нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ТОВ "ТІНГ" за період з 24.06.2005 року по 20.06.2008 року. За результатами перевірки складено акт 145 від 24.06.2008 року,

Згідно з вимогою про сплату боргу №Ю 397 від 24 червня 2008 року УПФУ у Ленінському районі міста Харкова вимагало від позивача сплатити недоїмку зі страхових внесків в сумі 4915,64 грн. у десятиденний строк з дня одержання вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "ТІНГ" зареєстровано як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в УПФУ в Ленінському районі міста Харкова за номером 5630.

Статтею 11 Закону України "Про підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000, № 2063-III встановлено, що для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка, зокрема, передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку

Згідно зі свідоцтвом № 302 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємства-юридичною особою серія А №582191 від грудня 2005 року, зі свідоцтвом №607 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємства-юридичною особою серія А №521819 від 31.05.2005 року, зі свідоцтвом №123 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємства-юридичною особою від 07.12.2006 року ТОВ "ТІНГ" має право сплати єдиного податку за ставкою єдиного податку 10% та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2007 році, 2006 році та 2005 році відповідно.

З довідки від 17.08.2009 року вбачається, що ТОВ "Тінг" з травня 2005 року по червень 2008 було платником єдиного податку за ставкою 10% згідно Указу Президента України №727/98 від 03 липня 1998 року. За даний період діяльності підприємства єдиний податок перераховувався в повному обсязі у розмірі 10% від сум доходу, отриманого на поточний рахунок чи в касу підприємства.

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень та виписки по рахунку ТОВ "ТІНГ" в АППБ "Аваль" ТОВ "ТІНГ" сплачувало єдиний податок до Пенсійного фонду Ленінського району міста Харкова.

В довідці за вих.№17327/03-29 від 06.12.2006 року, виданої першим заступником начальником УПФУ в Ленінському районі міста Харкова зазначено, що ТОВ "ТІНГ" рег.№5630, код ЄДРПОУ 33479965 станом на 01.12.2006 року заборгованість перед Пенсійним фондом немає.

У довідці за вих.№14330/03-29 від 05.12.2007 року, виданої начальником УПФУ в Ленінському районі міста Харкова зазначено, що ТОВ "ТІНГ" рег.№5630, код ЄДРПОУ 33479965 станом на 01.12.2007 року заборгованість перед Пенсійним фондом немає.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Позивач з червня 2005 року по грудень 2008 року був платником єдиного податку за ставкою 10 відсотків згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03 липня 1998 року. З наявних в матеріалах справи виписок по рахунку ТОВ "ТІНГ" сплачувало єдиний податок до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова.

Згідно пункту 6 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником видів податків і зборів (обов'язкових платежів) за встановленим переліком Закону України "Про систему оподаткування".

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплат пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулюється порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Сфера дії Закону поширюється на відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить йому. Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків

Відповідно приписам ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці, тобто підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.

В п. 6 ст. 17 даного Закону записано, що страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно приписам ст. 19 Закону страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

В ст. 20 Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у п. п. 1, 2, 5-7, 9, 10, 12 і 15 ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. При цьому передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ст. 18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зарахуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

З аналізу наведених норм випливає, що законодавець не звільняє платників єдиного податку від обовязку нараховувати та перераховувати страхові внески з фонду заробітної плати найманих працівників. Таким чином, відповідач був зобовязаний самостійно проводити такі нарахування і сплачувати кошти до Пенсійного фонду.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2009р. по справі№2-а-29945/08/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІНГ" до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про скасування вимоги про сплату боргу.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Сіренко О.І.

Судді (підпис)

(підпис) Спаскін О.А. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 09.03.2010 р.