Рішення № 96651849, 14.04.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

справа № 521/13695/19

провадження № 2/521/871/21

14 квітня 2021 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Жураківській Н.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укрсиббанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що згідно кредитного договору №11473958000 від 10.07.2015 року, банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 485245,28 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

Оскільки в порушення умов договору відповідач у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не сплатила, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача на користь банку 435855,50 грн. – заборгованість за кредитом та 39216,78 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, її представник подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в ході розгляду справи заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що згідно кредитного договору №11473958000 від 10.07.2015 року, Акціонерне товариство «Укрсиббанк» надало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 174311,26 гривень за траншем 1 (11473958000) та в сумі 310934,02 гривень за траншем 2 (114739580001), а всього – 485245,28 гривень.

Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач встановлені договором терміни повернення наданого йому кредиту не дотримувалась, станом на 09.08.2019 року заборгованість складала: 476999,89 гривень – заборгованість за кредитом; 6396,91 гривень – заборгованість за процентами за користування кредитом; 66,11 гривень – заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін; 326,71 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 11.02.2019 року по 09.08.2019 року; 566,59 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, за строк з 15.03.2019 року по 09.08.2019 року, а всього – 484356 гривень 21 копійок.

Представник позивача подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача на користь банку 435855,50 грн. – заборгованість за кредитом та 39216,78 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно ст. 1049 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором.

Щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, суд дійшов наступних висновків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що підписавши кредитний договір, відповідач погодився з умовами викладеними у договорі та у правилах споживчого кредитування позичальників АТ "УКРСИББАНК", оприлюднених у офіційному виданні «Голос України» №85 від 13.05.2011 року.

Проте, надані позивачем правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк» не містять підпису позичальника, а тому не можуть вважатися доказом на підтвердження умов надання кредиту та того, що під час підписання договору відповідач була ознайомлена саме з цими правилами. Надані банком правила (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк» не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 22 березня 2017 року у справі

№ 6-2320цс16, посилання на внутрішні документи банка (правила, положення і т. д.), які не були підписані позичальником як додаток до договору і які містять умови надання, користування банківським кредитом, не мають юридичного значення та юридичних наслідків. Такі документи не є частиною договору і не можуть бути використані судами про визнання умов кредитного договору, зокрема порядку його повернення, оскільки не можливо ідентифікувати, чи саме з цими умовами та правилами погоджувався позичальник, при отриманні банківської карти.

Кредитний договір №11473958000 від 10.07.2015 року не визначає нарахування заборгованості за процентами за користування кредитом, тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, стягнути з відповідача на користь позивача 435855,50 грн. – заборгованості за кредитом, в решті вимог - відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, суд,-

Вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Укрсиббанк» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором від № 11473958000 від 10.07.2015 року у розмірі 435855 гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» 6665 гривень 59 копійок в рахунок сплаченого судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.Михайлюк