Рішення № 96629348, 29.04.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/811/21

2/583/383/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Плотникової Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «Альфа Банк»,

третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович

про визнання виконавчого напису на договорі іпотеки таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2021 року позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису на договорі іпотеки таким, що не підлягає виконанню, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3112, вчинений 26 лютого 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. щодо звернення стягнення на двокімнатну квартиру загальною площею 41,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Позовні вимоги мотивує тим, що 26.02.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис № 3112 на іпотечному договорі № 188, укладеному 18.01.2008 р. позивачем з ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа Банк» щодо звернення стягнення на двокімнатну квартиру загальною площею 41,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Даний договір було укладено в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ТОВ «Ремус» від 18.01.2008 р. Позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки 23.09.2014 р. ТОВ «Ремус» постановою Господарського суду Сумської області було визнано банкрутом, заборгованість боржника на той час існувала вже з 2009 року (був вчинений останній платіж), тому заборгованість не є безспірною, а сам виконавчий напис вчинено без пред`явлення оригіналу нотаріально посвідченого договору іпотеки. Крім того, вважає, що всупереч вимогам закону нотаріус вчинив виконавчий напис 26 лютого 2018 року, а строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута – ТОВ «Ремус» вважається таким, що настав 23.09.2014 р., тобто строк виконання основного зобов`язання, передбаченого кредитним договором № 755/1-04 від 18.01.2008 р., яке забезпечено іпотечним договором від 18.01.2008 р., настав 23.09.2014 р., тобто напис вчинений більше ніж через три роки з дня виникнення права вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до позивача. Тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, в поясненнях на позовну заяву просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі, розгляд справи провести без участі представника відповідача. Свої заперечення мотивує тим, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, суперечать діючому законодавству та є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. 18.01.2008 р. АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ТОВ «Ремус» уклали кредитний договір № 755/1-04. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 18.01.2008 р. між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір іпотеки № 189, згідно якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . 26.02.2018 р. приватним нотаріусом ПНКМНО Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис за № 3112 про звернення стягнення на двокімнатну АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 755/1-04 від 18.01.2008 року в сумі 436124,14 грн. Позивачем не надано належних та допустимих доказів про те, що сума боргу є спірною та відсутності безспірності відносин сторін щодо виконання зобов`язання. Зазначаючи про спірність заборгованості, позивач разом з тим не надав жодних розрахунків або переконливих доказів на підтвердження того, що на час вчинення виконавчого напису заборгованість за кредитним договором була відсутня або була у іншому розмірі, ніж зазначено у листах відповідача чи виконавчому написі. Таким чином, нотаріус вчинив виконавчий напис відповідно до закону та підстав відмовляти банку у вчиненні виконавчого напису не було, а підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відсутні. Крім того, просить врахувати, що станом на сьогодні взагалі невідомо чи перебуває в Охтирському ВДВС на виконанні виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3112 та посвідчений ПНКМНО Чуловським В.А. 26.02.2018 р., а отже взагалі незрозуміло як саме порушені права позивача. Також вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності для подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки строк сплив 26.02.2021 р., в той час як позовна заява подана 02.03.2021 р. Оскільки позивачем не надано доказів поважності пропуску строків позовної давності для звернення до суду із захистом своїх прав, це є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.01.2008 р. між Акціонерно-комерційним баноком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ТОВ «Ремус» було укладено кредитний договір № 755/1-04, відповідно до умов якого кредитор надав кредитні кошти в сумі 300000,00 грн. З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту № 755/1-04 між кредитором та іпотекодавцем (майновим поручителем) ОСОБА_1 18.01.2008 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. зареєстровано в реєстрі за № 188. Відповідно до умов іпотечного договору ОСОБА_1 , що є майновим поручителем за зобов`язаннями ТОВ «Ремус», передав в іпотеку Іпотекодержателю – Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в якості забезпечення виконання позивальником основного зобов`язання двокімнатну квартиру загальною площею 41,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . Відповідно до п. 4.1 Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання позивальником основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 4.5.2) (а.с. 50-51).

26 лютого 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3112, про звернення стягнення на квартиру загальною площею 41,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, пропонує задовольнити вимоги стягувача – Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» у розмірі частини заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання Боржником – ТОВ «Ремус» умов кредитного договору № 755/1-04 від 18.01.2008 р. за період з 01.03.2017 р. по 20.12.2017 р., а саме: прострочена заборгованість – 281685,00 грн., прострочена заборгованість по нарахованих відсотках – 120084,95 грн., прострочена заборгованість по нарахованих комісіях – 34354,19 грн. Частина суми заборгованості становить 436124,14 грн. та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису (а.с. 52).

На підставі виконавчого напису старшим державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гончар Н.Б. 10.04.2018 відкрито виконавче провадження № 56140545 з примусового виконання виконавчого напису № 3112 від 26.02.2018 р. (а.с. 49).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.2019 р. внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на підставі рішення щодо реорганізації (яке було правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк»), правонаступником Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (а.с. 54).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, що діяла на час вчинення виконавчого напису) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Можливість звернення стягнення на предмет іпотеки передбачена як загальним Законом України «Про нотаріат», так і спеціальним Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до частин першої та третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 вказаного Закону встановлено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження №14-278гс18).

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Звертаючись до суду з позовними вимогами у цій справі позивач вказує на те, що 23.09.2014 р. Господарський суд Сумської області своєю постановою по справі № 920/685/14 визнав банкрутом ТОВ «Ремус», заборгованість божника на той час існувала вже з 2009 року, тому зміст вчиненого 26.02.2018 р. виконавчого напису не відповідає ст. 88 Закону України «Про іпотеку», оскільки відсутня безспірність заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.08.2014 р. у справі № 920/685/14 за заявою боржника ТОВ «Ремус» про його банкрутство затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Ремус», в тому числі: визнано вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 3651799,77 грн. в позачерговому порядку. Зокрема, заборгованість ТОВ «Ремус» за кредитним договором № 755/1-04, укладеним АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ТОВ «Ремус», становить 478016,75 грн., з яких 281685,00 грн. – сума боргу за кредитом, 120084,95 грн. – сума боргу по відсоткам, 7691,47 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 8916,31 грн. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 34354,19 грн. – борг за комісіями, 11835,32 грн. – інфляційні за кредитом, 13449,51грн. - інфляційні за відсотками (а.с. 15-22).

Постановою Господарського суду Сумської області від 23.09.2014 у справі № 920/685/14 р. за заявою боржника ТОВ «Ремус» про його банкрутство визнано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремус" (42743, Сумська область, Охтирський район, с. Пологи, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 33168612) - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов`язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута (а.с. 23-29).

Згідно ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або вихнання його банкрутом» (що діяв на момент винесення постанови Господарського суду Сумської області від 23.09.2014 р. у справі № 920/685/14) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Такі ж положення містить і ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Таким чином, строк виконання зобов`язань за кредитним договором від 18.01.2008 р. № 755/1-04, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ТОВ «Ремус», настав 23.09.2014 року (день винесення постанови Господарського суду Сумської області), та з цього часу припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за даним договором.

Однак відповідно до виконавчого напису від 26.02.2018 р. пропонується задовольнити вимоги стягувача в розмірі частини заборгованості, що виникла за період з 01.03.2017 р по 20.12.2017 р., в тому числі по нарахованим відсоткам та комісіям.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що нарахування заборгованості за період з 01 березня 2017 року до 20 грудня 2017 року є безпідставним, оскільки право банку нараховувати проценти та комісії припинилося з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури – 23.09.2014 року.

Отже, подану нотаріусу заборгованість ТОВ «Ремус» перед банком не можна було вважати безспірною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) вказала, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи виконавчий напис вчинено 26.02.2018 р., строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута – ТОВ «Ремус» вважається таким, що настав 23.09.2014 р., тобто строк виконання основного зобов`язання, передбаченого кредитним договором № 755/1-04 від 18.01.2008 р., яке забезпечено іпотечним договором від 18.01.2008 р., настав 23.09.2014 р.

Тому, суд приходить до висновку, що виконавчий напис нотаріуса вчинено поза межами трирічного строку, передбаченого статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та перериватися чи поновлюватися такий строк не може, оскільки він є присічним.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, спростовуються матеріалами справи, зокрема з постанови про відкриття виконавчого провадження № 56140545 з примусового виконання виконавчого напису № 3112 від 26.02.2018 р. вбачається, що виконавче провадження було відкрито старшим державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гончар Н.Б. 10.04.2018 р., а до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 звернувся 03.02.2021 р.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Згідно ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що випливає із загального правила, встановленого ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, наведеним у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-17цс17.

Враховуючи, що під час вчинення виконавчого напису нотаріусом боржник відсутній, про наявність такого виконавчого напису боржник міг дізнатися лише після відкриття виконавчого провадження, а також враховуючи, що виконавче провадження відкрито 10.04.2018 р., суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності на звернення до суду з вказаним позовом.

Встановлено, що позивачем під час розгляду справи були понесені судові витрати у виді судового збору за подання позовної заяви в розмірі 960 грн. (квитанція № ПН4038351 від 25.02.2021 р.) (а.с. 4).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року становить 2270 грн.

Таким чином сума судового збору становить 908 грн.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 26.02.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 3112, щодо звернення стягнення на квартиру загальною площею 41,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» за кредитним договором № 755/1-04 від 18.01.2008 р. у розмірі 436124,14 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ: 23494714, вул. Героїв Б.Васильківська, 100 м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 908,00 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Н.Б. Плотникова