Ухвала суду № 9662694, 03.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2010 р. Справа № 2-а-39771/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.

представника позивача - Черняк І.Ю.

представника відповідача - Курило В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 15.10.2009р. по справі№2-а-39771/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс-Трейд"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 25.09.2009р. № 000141800/0,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс-Трейд" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова від 25.05.2009р. №0000141800/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 92313,00 грн. (основний платіж -61542,00грн.; штраф -30771,00грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року зазначений позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 25.09.2009р. №000141800/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 92313,00 грн. (основний платіж - 61542,00 грн., штраф - 30771,00 грн.) в частині визначення основного платежу в сумі - 57789,00грн. та штрафу в сумі 28894,50грн.

В іншій частині позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІМПЕКС-ТРЕЙД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення від 25.09.2009р. №000141800/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 92313,00 грн. (основний платіж - 61542,00 грн., штраф - 30771,00 грн.), - залишено без задоволення.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІМПЕКС-ТРЕЙД» 3 грн. судового збору.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначає про порушення судом першої інстанції приписів п. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив в її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «УКРІМПЕКС-ТРЕЙД»з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.03.2008р. по 31.10.2008р. ДПІ у Дзержинському районі було складено акт від 12.05.2009р. №2572/1800/33477931.

На підставі означеного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 25.05.2009р. №0000141800/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 92313,00 грн. (основний платіж -61542,00грн.; штраф -30771,00грн.).

Фактичною підставою для винесення згаданого податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті від 12.05.2009р. №2572/1800/33477931 висновок контролюючого органу про нікчемність укладеного між ТОВ «УКРІМПЕКС-ТРЕЙД» і ТОВ «Компані Стріт» правочину у формі договору купівлі - продажу від 28.08.2009р., за яким позивач придбав у ТОВ «Компані Стріт»чай в асортименті на загальну суму 369254,52 грн. Посилаючись на нікчемність даного правочину, відповідач в акті від 12.05.2009р. №2572/1800/33477931 зазначив про порушення ТОВ «УКРІМПЕКС-ТРЕЙД» положень п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(а саме: сума податку на додану вартість у податковій накладній №264 від 01.09.2008р. фактично склала не 61542,42 грн., а 57789,42 грн.) та положень п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(а саме: до складу податкового кредиту ТОВ «УКР1МПЕКС-ТРЕЙД» було включено 61524,00 грн. податку згідно з податковою накладною №264 від 01.09.2008р., нарахованого у зв'язку з придбанням товару, який не пов'язаний з господарською діяльністю).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з реальності господарських операцій позивача та ТОВ «Компані Стріт», оскільки операції були оформлені відповідно до закону, мета укладеного договору досягнута, товар оплачено, загальні вимоги ст.203 ГК України сторонами дотримані, а тому немає ніяких правових підстав уважати договір, що укладено між позивачем та ТОВ «Компані Стріт», нікчемним.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення частково з порушенням норм чинного законодавства, а тому наявність підстав для його часткового скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харковапро нікчемність правочину, укладеного між ТОВ "Укрімпекс-Трейд" та ТОВ «Компані Стріт».

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках передбачених цим Законом. Обєктом оподаткування є, зокрема, операції платників податків з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України. Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Суми податків сплачені і (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту.

Так, відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 даного пункту така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

За правилами підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість» достатньою підставою для отримання відшкодування визначає відомості податкової декларації за звітний період.

У відповідності до п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про додану вартість" платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення суми податку, а також, за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Як встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "Укрімпекс-Трейд" та ТОВ «Компані Стріт» 28.08.2008 року укладено договір, у відповідності до умов якого позивач придбав у ТОВ «Компані Стріт» чай в асортименті на загальну суму 369254,52грн.

Нікчемність зазначених договорів відповідач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, серед іншого, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивачем з ТОВ «Компані Стріт». Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, відсутність юридичної особи (ТОВ «Компані Стріт») за юридичною адресою не може слугувати доказом вчинення нею дій, не спрямованих на реальне настання наслідків.

Доводи апеляційної скарги щодо складання первинних документів від імені ТОВ "Компані Стріт" неповноважною особою, а саме ОСОБА_3, який не обліковується у реєстраційних документах ТОВ "Компані Стріт" як директор підприємства, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи та вказує відповідач станом на момент укладання спірних договору та накладних директор ТОВ "Компані Стріт" ОСОБА_4, який офіційно обліковувався у реєстраційних документах ТОВ "Компані Стріт", помер.

Підпис, вчинений ОСОБА_3 на первинних документах скріплений печаткою підприємства ТОВ "Компані Стріт".

Відповідно до п.п.3.2.6. п.3.2. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів", затвердженої наказом МВС України від 11 січня 1999 р. N 17 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

При цьому колегія суддів зауважує, що справжність печатки ТОВ "Компані Стріт" податковим органом не оспорюється.

Крім того, відповідачем не доведено факт обізнаності позивача в момент укладення спірного договору про те, що у особи, яка підписала договір з боку ТОВ "Компані Стріт", відсутні повноваження на вчинення юридично значимих дій від імені підприємства.

Отже, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції щодо хибності доводів відповідача щодо нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «Компані Стріт» угоди.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем також не надано доказів оформлення податкових накладних, на підставі яких позивачем включено суми податку на додану вартість до податкового кредиту, з порушенням вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Не знайшли свого підтвердження ані в суді першої, ані апеляційної інстанції також посилання податкового органу на отримання позивачем податкової вигоди як мети укладання спірного договору, продукція, отримана відповідачем за договором від 28.08.2008 року в подальшому використана позивачем в своїй господарській діяльності, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачеві основного платежу в сумі - 57789,00грн. та штрафу в сумі 28894,50грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" та Цивільним кодексом України, а тому позовна вимога про скасування такого рішення є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 15.10.2009р. по справі№2-а-39771/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Дюкарєва С.В.

Судді (підпис)

(підпис) Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 08.02.2010 р.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.