Ухвала суду № 9660444, 24.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 р. Справа № 2-а-39431/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Верман А. М.

представник позивача Марченко Н.І.

представник відповідача Поярко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2009р. по справі№2-а-39431/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Харківтехноплюс" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова <Текст > <3 особи > <3 особа > <за участю > <Текст >

про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю " Харківтехноплюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом та просив суд визнати нечиним податкове повідомлення рішення № 0000071800/3 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 3683,40 грн. та нарахування штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 1841,70 грн., винесене Державною податковою інспекції в Московському районі м. Харкова 09.06.09.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.09 позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення рішення № 0000071800/3 від 09,06.2009 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 3683,40 грн. та нарахування штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 1841,70 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, де, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм Закону України "Про податок на додану вартість", просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, вважає. що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, щоДержавною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова було проведено невиїзну позапланову перевірку з питань правових відносин ТОВ “Харківтехноплюс”з ТОВ НБК “Вертикаль”за період з 01.04.06 по 30.06.08, про що складено Акт № 6819/18/22637873 від 04.12.08 (а.с. 11-19)

В ході невиїзної позапланової перевірки від 04.12.2008р. № 6819/18/22637873 встановлення порушення позивачем п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 та п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість", оскільки, угоди, укладені між ТОВ “Харківтехноплюс”і ТОВ “ПБК “Вертикаль” від 30.05.06, 20.06.06, 29.09.06 (а.с. 15-17), за висновком ДПІ в Московському районі є нікчемними.

На підставі зазначеного акту невиїзної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 10.12.2008р. № 0000071800/0, яким з посиланням на встановлене порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 та п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” здійснено донарахування ТОВ “Харківтехноплюс” податку на додану вартість на загальну суму 5525,1 грн. (основний платіж 3683,4 грн., штраф 1841,7 грн.).

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку, шляхом подання адміністративних скарг послідовно до ДПІ у Московському районі міста Харкова, ДПА у Харківській області, ДПА України. Скарги позивача були залишені без задоволення у звязку з чим ДПІ у Московському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення рішення від 30.12.2008р. № 0000071800/1 (а.с. 40), від 13.03.2009р. № 0000071800/2 (а.с. 51), від 09.06.2009р. № 0000071800/3 (а.с. 64) з ідентичним первинному розміром донарахованого податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що висновок ДПІ в Московському районі м. Харкова про нікчемність угод, укладених між ТОВ “Харківтехноплюс”і ТОВ “ПБК “Вертикаль” не відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Відповідно до п.п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п.7.4.4 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

7.5.1. дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ “Харківтехноплюс” (покупець) та ТОВ ПБК “Вертикаль” (постачальник) було укладено усний Договір купівлі-продажу, предметом якого була поставка щебеню та бітуму будівельного. Відповідно до копії накладної від 30.05.06 ТОВ ПБК “Вертикаль” було поставлено, а позивачем було прийнято щебень гр.ф 20-40 в кількості 100 м.куб. вартістю 6250,00 грн.; бітум будівельний в кількості 0,2 т. вартістю 267,00 грн.; бітум будівельний в кількості 3т. вартістю 4500,00 грн., всього на загальну суму разом з ПДВ 13220,40 грн. (а.с. 193)

Придбані у ТОВ ПБК “Вертикаль” будівельні матеріали були вивезені автомобілями, які належать позивачу. що підтверджено копіями подорожних листів вантажного автомобіля від 30.05.06 (а.с. 227-228)

Відповідно до виписки по особовому рахунку ТОВ “Харківтехноплюс”за 06.06.06 позивачем було здійснено перерахування 13220,40 грн. ТОВ ПБК “Вертикаль”за вказані вище товари. (а.с. 184)

Окрім того, між ТОВ “Харківтехноплюс”(покупець) та ТОВ ПБК “Вертикаль” (постачальник) було укладено усний Договір купівлі-продажу, предметом якого була поставка цементу та бітуму. Відповідно до копії накладної від 23.06.06 ТОВ ПБК “Вертикаль” було поставлено, а позивачем було прийнято цемент в кількості 10000 кг вартістю 3900,00 грн.; бітум в кількості 2,0 т. вартістю 3000,00 грн.; всього на загальну суму разом з ПДВ 8280,00 грн. (а.с. 192)

Придбані у ТОВ ПБК “Вертикаль” будівельні матеріали були вивезені автомобілями, які належать позивачу, що підтверджено копіями подорожних листів вантажного автомобіля від 23.06.06 (а.с. 226)

Відповідно до виписки по особовому рахунку ТОВ “Харківтехноплюс”за 20.06.06 позивачем було здійснено перерахування 8280,00 грн. ТОВ ПБК “Вертикаль”за вказані вище товари. (а.с. 186)

Між ТОВ “Харківтехноплюс” (покупець) та ТОВ ПБК “Вертикаль” (постачальник) було укладено усний Договір купівлі-продажу, предметом якого була поставка муфти ДУ300. Відповідно до копії накладної від 29.09.06 ТОВ ПБК “Вертикаль” було поставлено, а позивачем було прийнято муфту ДУ300 в кількості 10 шт. вартістю 500,00 грн.; всього на загальну суму разом з ПДВ 600,00 грн. (а.с. 191)

Відповідно до виписки по особовому рахунку ТОВ “Харківтехноплюс”за 29.09.06 позивачем було здійснено перерахування 600,00 грн. ТОВ ПБК “Вертикаль” за вказані вище товари. (а.с. 189)

Із актів виконаних робіт за травень-червень 2006 року та жовтень 2006 року, вбачається, що позивачем під час виконання власної господарської діяльності будівництво такі будівельні матеріали як щебінь гр.ф 20-40, бітум будівельний, цемент, муфти ДУ300 використовувалися для виконання підрядних робіт та відображені у відомостях ресурсів до актів виконаних робіт за вказані періоди. (а.с. 125-179)

Висновок відповідача про нікчемність зазначених вище договорів поставки ґрунтується виключно на судженнях складеного ДПІ у Московському районі міста Харкова акту перевірки діяльності ТОВ “ПБК “Вертикаль” від 08.10.2008р. №4729/23/32948799. Згідно з актом перевірки від 08.10.2008р. №4729/23/32948799 мотивами для визнання ДПІ у Московському районі міста Харкова нікчемними всіх правочинів, укладених за участі ТОВ “ПБК “Вертикаль”, є відсутність у даної особи необхідних, на думку податкового органу, умов для здійснення будівельної діяльності.

Разом з тим, поза увагою відповідача залишився той факт, що як ТОВ “ПБК “Вертикаль”, так і позивач виконували умови вищевказаних договорів купівлі-продажу, чим і підтвердили факт його укладення.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів поставки від 30.05.06, 23.06.09 та 29.09.06 взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Яек вбачається із матеріалів справи, усі витрати позивача з придбання будівельних матеріалів були обєктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності - для будівництва. Вказаний факт зазначений відповідачем в акті перевірки, де вказано, що в подальшому отримані будівельні матеріали використовувалися у будівництві. (а.с. 15) Однак оцінки встановленому факту відповідач в акті перевірки не надав, а висновки акту зазначені відповідачем прямо протилежні встановленим в акті перевірки обставинам справи.

Таким чином, суд першої інстанції надійшов вірного висновку, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту податку на дану вартість у травні-червні та вересні 2006 року.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2009р. по справі№2-а-39431/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя <підпис > Бенедик А.П.

Судді <підпис >

<підпис > Кононенко З.О. Калиновський В.А. <Список > <Текст > Повний текст ухвали виготовлений 01.03.2010 р.