Ухвала суду № 9660333, 22.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 р. Справа № 2-а-3226/09/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммонтаж - 14" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2009р. по справі№2-а-3226/09/1870

за позовом Державної податкової інспекції в м. Суми <Список ><Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммонтаж - 14" <Текст > <3 особи > <3 особа > <за участю > <Текст >

про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

09.06.2009 року, Державна податкова інспекція у м. Суми (далі - позивач) звернулась до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хіммонтаж-14” (далі відповідач) , в якому просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3700 000 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2009 року позовні вимоги було задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3700000 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: Указу Президента України від 12.06.1995 року №436 „Про застосування фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” ; Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.250 ГК України, Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 20.11.2008 року працівниками позивача була проведена виїзна планова перевірка дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість відповідача за період з 01.07.2006 року по 30.06.2008 року, про що був складений акт №9477/2314/34328443/64 від 20.11.2008 року.

Порушення виявлене під час перевірки склало у порушенні п.2.6 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” , затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року у сумі 740000,00 грн., а саме кошти на формування статутного фонду, які були внесені засновниками підприємства готівкою на розрахунковий рахунок відповідача не оприбуткувались.

Зазначене порушення стало підставою для ухвалення рішення про застосування фінансових санкцій від 05.12.2008 року № 0000902314/0/93451 у розмірі 3700000,00 грн.

Після адміністративного оскарження рішення відповідача залишилось без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суду першої інстанції виходив із положень Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” №194/99 від 11.05.1999 року , який передбачає відповідність за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.

Позивач не допустив порушення строків, передбачених статтею 250 Господарського Кодексу України.

На час розгляду справи у суді рішення про накладення фінансових санкцій не було скасовано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.2 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” №194/99 від 11.05.1999 року у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю чи частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Пунктом 2.6 „ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Як свідчать матеріали справи, порушення виявлене працівниками позивача склало у не оприбуткуванні коштів у сумі 740000,00 грн., які були внесені на формування статутного фонду, засновниками підприємства готівкою на розрахунковий рахунок відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач допустив зазначене порушення.

Стосовно доводів апеляційної скарги, про неправильне застосування судом першої інстанції вимог статті 250 ГК України, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Відповідачем не заперечується, що порушення норм обігу готівки відбулось - 25.03.2008 року.

Датою виявлення зазначеного порушення є 20.11.2008 року, а дата ухвалення рішення про застосування фінансових санкцій позивачем є 05.12.2008 року.

Отже, позивач не пропустив строків, вказаних в статті 250 ГК України.

Між тим, колегія суддів погоджується з посиланням апеляційної скарги на неправильне застосування судом першої інстанції до даного спору Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки спір не стосується правовідносин, що виникають у сфері оподаткування.

Проте, вказане порушення норм матеріального права судом першої інстанції не призвело до неправильного вирішення спору, тому не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Хіммонтаж 14” залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2009 року по справі №2-а-3226/09/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя <підпис > Бенедик А.П.

Судді <підпис >

<підпис > Донець Л.О. Калиновський В.А. <Список > <Текст > Повний текст ухвали виготовлений 26.02.2010 р.