Вирок № 96605139, 27.04.2021, Василівський районний суд Запорізької області

Справа №311/611/21

Провадження №1-кп/311/210/2021

27.04.21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.

за участі секретаря судового засідання Осінцевої Л.А.

прокурора Мітленка С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката Фоменко А.С.

представника цивільного позивача Сокуренка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, українця, громадянина України, який має повну середню освіту, працює у ПрАТ «ЗЗРК» спеціальна бригада прохідників №3, шахта «Експлуатаційна», підземна дільниця гірничопрохідницький робіт №4, електрослюсарем та черговим з ремонту устаткування, одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190 та ч.4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

22.02.2020, у денний час, ОСОБА_1 , маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документа, а саме, повістки про необхідність його прибуття 18 лютого 2020 року о 10.00 годині за адресою: м. Василівка, вул. Соборна, 18, до Василівського районного військового комісаріату (далі: РВК) згідно з п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку він замовив та отримав у невстановленої під час досудового розслідування особи, з метою уникнення звільнення з роботи у встановленому законом порядку за прогули, надав за місцем роботи відповідальному співробітнику ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат», розташованого за адресою: Запорізька область, Василівський район, село Мала Білозірка-4, де був офіційно працевлаштований з 30.10.2003, повістку про прибуття 18.02.2020 до Василівського РВК згідно з п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також проходження військово-лікарської комісії (далі - BЛK) у Василівському РВК та обстеження в лікувальних установах в період з 18.02.2020 до 20.02.2020, тим самим підтвердивши поважність причини не виходу на роботу та забезпечивши збереження робочого місця (посади) і отримання матеріального забезпечення у розмірі середнього заробітку, як працівнику, який залучався до виконання обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, період часу з 18.02.2020 до 20.02.2020 включно ОСОБА_1 нібито залучався до виконання обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» і «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також проходження ВЛК у Василівському РВК та обстеження в лікувальних установах, про що маються відповідні відмітки у вигляді літер «Г» за вказані робочі та дні у табелі обліку робочого часу за лютий 2020 року.

Відповідно до Наказу Міністерства статистики України № 489 від 05.12.2008, табель обліку робочого часу є офіційним документом, а саме первинною обліковою документацією зі статистики праці та основним документом, що застосовується для обліку використання робочого часу всіх категорій працівників, контролю додержання працівниками встановленого режиму робочого часу, отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також складання статистичної звітності з праці.

При цьому, встановлено, що ОСОБА_1 до Василівського РВК, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, 18, у вказаний період часу не прибував та ВЛК не проходив.

22.02.2020 ОСОБА_1 приступив до подальшого виконання своїх функціональних обов`язків електрослюсаря та чергового з ремонту устаткування спеціалізованої бригади прохідників №3 Шахти «Експлуатаційної» підземної дільниці гірничопрохідницьких робіт №4 ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат», та цього ж дня умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення без законних на те підстав, достовірно знаючи про те, що в період часу з 18.02.2020 по 20.02.2020 включно, він у Василівському РВК не був та ВЛК не проходив, особисто подав відповідальній особі, заступнику начальника підземної дільниці гірничопрохідницьких робіт №4 Шахти «Експлуатаційної» ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат», повістку про необхідність прибуття 18 лютого 2020 року до Василівського РВК згідно з п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що посвідчувала факт його нібито перебування Василівського РВК згідно з п. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також проходження ВЛК у Василівському РВК та обстеження в лікувальних установах в період з 18.02.2020 по 20.02.2020, тобто використав вказаний завідомо підроблений документ з метою подальшого нарахування та виплати йому матеріального забезпечення у зв`язку із «виконанням працівником державних і громадських обов`язків у робочий час» відповідно до підпункту «в» п. 1 гл.1 порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100.

Так, на підставі наданого ОСОБА_1 завідомо підробленого документа - повістки про необхідність прибуття 18.02.2020 року до Василівського РВК згідно з ст.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також проходження ВЛК у Василівському РВК та обстеження в лікувальних установах в період з 18.02.2020 по 20.02.2020 бухгалтерією ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» нараховано та виплачено ОСОБА_1 3 746 грн. 30 коп., в рахунок матеріального забезпечення у зв`язку із виконанням ним державних обов`язків у робочий час за 3 робочі дні в період з 18.02.2020 до 20.02.2020, включно.

Таким чином, ОСОБА_1 у період часу з 18.02.2020 до 20.02.2020 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, шляхом використання підробленого документу - повістки про необхідність прибуття 18.02.2020 до Василівського РВК, без законних на те підстав, шляхом введення в оману уповноважених представників ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат», щодо наявності в нього законних підстав для матеріального забезпечення у зв`язку із виконанням ним державних обов`язків у робочий час, заволодів грошовими коштами ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» в сумі 3 746 грн. 30 коп., чим завдав вказаній юридичній особі матеріальну шкоду на вказану суму коштів.

Цивільним позивачем заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 3 746 грн. 30 коп. в якості матеріальної шкоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснивши суду, що в лютому 2020 року він через мережу інтернет замовив повістку з військового комісаріату, яку в подальшому отримав через пошту та пред`явив за місцем роботи. У вчиненому щиросердно розкаявся та просив суд його суворо не карати, а також визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа та за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство).

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений вину визнав повністю, щиросердно розкаявся у вчиненому, сприяв встановленню істини в ході судового розгляду, визнав повністю цивільний позов, що суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання, працює, маючи стабільний дохід, одружений та має на утриманні неповнолітню дитину, що свідчить про наявність сталих соціальних зв`язків.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особи обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі та за ч.1 ст. 190 КК України у виді виправних робіт за місцем роботи в мінімальному розмірі.

Речові докази у провадженні відсутні.

Підстав для стягнення судових витрат на проведення експертиз суд не вбачає, оскільки з наданих прокурором документів встановлено, що експертизи проводилися під час досудового розслідування іншого кримінального провадження.

Цивільний позов підлягає задоволенню, оскільки він визнаний обвинувачений та підтверджений матеріалами справи.

Керуючись ст.ст.366-371, 373-376, 395, 532, КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358 та ч.1 ст.190 КК України, призначивши йому покарання:

-за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 30-ти (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510) гривень в дохід держави;

-за ч.1 ст.190 КК України у виді 6-ти (шести) місяців виправних робіт із відрахуванням в дохід держави десяти відсотків із суми заробітку ОСОБА_1 .

На підставі ч.3 ст.72 КК України, покарання, призначене ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 30-ти (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510) гривень в дохід держави, виконувати самостійно.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» 3 746 (три тисячі сімсот сорок шість) грн. 30 коп. в якості матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко