Ухвала суду № 96604056, 22.04.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/390/21 Провадження № 1-кс/304/102/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , затверджене в. о. начальника Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12021071130000060 від 02 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.240 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

старший слідчий СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021071130000060 від 02 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України про накладення арешту на екскаватор марки «O&K MH S», р/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 ; вантажний автомобіль марки «DAF CF 430», р/н НОМЕР_2 , що належить приватному підприємству «Карла Україна»; піщано-гравійну суміш, об`ємом близько 10 м куб, що знаходиться на кузові вантажного автомобіля; договір № 47 від 22 липня 2019 року на 2-ох арк; акт обстеження об`ємів вивозу ґрунту від 06 вересня 2019 року на 1-му арк; платіжне доручення № 27 від 10 вересня 2019 року на 1-му арк; розгляд проекту БУВР ТИСИ від 04 липня 2019 року на 2-ох арк; договір № 4 від 19 лютого 2020 року на 2-ох арк; дозвіл Державного агентства рибного господарства України на 2-ох арк; робочий проект на 41-му арк з додатками, актами, кошторисною документацією, кресленням та схемами розташування, шляхом заборони відчужувати та розпоряджатися будь яким чином зазначеною технікою, та залишити транспортні засоби на майданчику тимчасового тримання, а документи приєднати до матеріалів кримінального провадження. Клопотання мотивує тим, що 02 квітня 2021 року о 15.38 год між населеними пунктами Перечин Зарічево Перечинського району в урочищі «Чемодан» біля р. Уж, на відстані близько 60 м від русла річки, виявлено екскаватор марки «O&K MH S», р/н НОМЕР_1 , який здійснював видобування та навантаження гравійної суміші на вантажний автомобіль марки «DAF CF 430», р/н НОМЕР_2 , без відповідних на те дозвільних документів. Того ж дня вказану подію внесено до ЄРДР за № 12021071130000060 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України. Слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , який є директором підприємства ТОВ «Карла Україна» згідно робочого проекту «Експлуатаційні заходи з відновлення функціонування русла річки «Уж» в районі траси газопроводу с. Зарічево Перечинського району Закарпатської області» здійснював за допомогою вантажної техніки забір піщано-гравійної суміші у місці, де не було надано дозволу на забір гравію. Також вказує, що 02 квітня 2021 року виїздом СОГ на місце події в урочище «Чемодан», на березі річки Уж виявлено екскаватор марки «O&K MH S», р/н НОМЕР_1 , який здійснював видобування та навантаження гравійної суміші на вантажний автомобіль марки «DAF CF 430», р/н НОМЕР_2 , з порушення передбачених законодавством екологічних вимог щодо охорони прибережних захисних смуг, водоохоронних зон та до впливу на довкілля у період нересту водних ресурсів, який триває з 25 березня по 15 травня 2021 року. Крім цього слідчий зазначає, що ОСОБА_7 було добровільно надано документи, договори, погодження, які було приєднано до матеріалів кримінального провадження. Посилаючись на норми кримінального процесуального закону, які визначають питання щодо речових доказів, підстави тимчасового вилучення майна та накладення арешту, слідчий підсумовує клопотання та зазначає, що існує необхідність у накладенні арешту на вказане майно, яке є речовими доказами та має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, вантажна техніка є знаряддям вчинення злочину, а також можливої необхідності у проведенні слідчого експерименту та інших слідчих дій за участю вказаного транспортного засобу, у зв`язку з чим просить задовольнити клопотання.

Слідчий у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду даного клопотання.

У судове засідання ОСОБА_8 також не з`явився, подав заяву про розгляду клопотання за його відсутності, проти задоволення вимог такого заперечив, зазначивши, що роботи за участю транспортних засобів проводилися згідно проекту на спеціально визначеному майданчику (складі) на відстані 60 м від русла річки Уж. Також просив долучити до клопотання додаткові документи.

Вивчивши надані сторонами матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, слідчий суддя приходить до такого висновку.

У п. 194 рішення по справі «Узан та інші проти Туреччини» (Uzan and others v. Turkey») від 05.03.2019, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08 та 19316/08, Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що утримання майна, вилученого за рішенням суду в рамках кримінального провадження, має розглядатися з точки зору відповідності такого рішення закону держави-учасника, який регулює використання майна відповідно до загальних інтересів суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

У свою чергу випадки, коли слідчий суддя в арешті майна повинен відмовити, визначені ч. 3 ст. 132 та ч. 1 ст. 173 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. А згідно із ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Як видно з наданих слідчим матеріалів, 02 квітня 2021 року о 15.38 год надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що біля залізничного переїзду в м. Перечин, вул. Ужанська Перечинського району Закарпатської області, трактор, р/н НОМЕР_2 , видобуває гравій з річки Уж (а. с. 6).

Також із даних матеріалів убачається, що за вказаним фактом 02 квітня 2021 року було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, однак постановою про перекваліфікацію злочину від 09 квітня 2021 року вказані дії було перекваліфіковано на ч. 2 ст. 240 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071130000060 від 12 квітня 2021 року (а. с. 5, 37-38).

З протоколу огляду місця події від 02 квітня 2021 року вбачається, що об`єктом огляду являється ділянка місцевості біля русла річки Уж неподалік міста Перечин в урочищі «Чемодан», де біля ґрунтової дороги на відстані близько 5 м та близько 50-55 м від лівого берега річки Уж виявлено вантажний автомобіль марки «DAF», р/н НОМЕР_2 , біля якого знаходиться екскаватор з написом «O&K MH S», р/н НОМЕР_1 . На момент огляду вантажний автомобіль повністю завантажений піщано-гравійною сумішшю, а на відстані 1-2 м від лівого борту у землі виявлена яма від забору такої суміші, під екскаватором штучний насип піщано-гравійної суміші. Під час огляду ОСОБА_8 було надано документи, договори, погодження, які було приєднано до матеріалів кримінального провадження, а транспортні засоби вилучено та поміщено на майданчик тимчасового тримання відділення поліції № 1 (а. с. 7-10, 11-13).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 спеціальний вантажний-С транспортний засіб марки «DAF», моделі CF 430, білого кольору, р/н НОМЕР_2 , належить на праві власності ТОВ «КАРЛА УКРАЇНА» (а. с. 17-18), а екскаватор марки «O&K MH S», р/н НОМЕР_1 , згідно Свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_5 , який згідно наказу від 06 лютого 2009 року № 5 «Про призначення директора ТОВ «Карла Україна» є директором вказаного товариства (а. с. 19-20, 21-22).

Постановою про визнання речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 02 квітня 2021 року слідчим ОСОБА_3 вказані транспортні засоби, а також піщано-гравійну суміш, об`ємом близько 10 м куб, та добровільно надані ОСОБА_8 документи, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021071130000060 від 02 квітня 2021 року (а. с. 23-25).

В той же час клопотання містить матеріали робочого проекту «Експлуатаційні заходи з відновлення функціонування русла річки Уж в районі траси газопроводу с. Зарічево Перечинського району Закарпатської області», які також було додатково долучено представником власника майна ОСОБА_8 , який розроблено ВКП «Закарпаттяводпроект» ОСОБА_9 , згідно листа-замовлення від 10 квітня 2019 року, акта обстеження від 11 березня 2019 року, завдання на проектування та на матеріалах інженерно-геодезичних вишукувань, проведених відділом комплексного проектування у 2019 році та фондових матеріалів.

Слідчим суддею на підставі вказаних матеріалів встановлено, що 11 березня 2019 року комісією проведено обстеження русла річки Уж в районі переходу газопроводу біля села Зарічево Перечинського району по довжині 2 км та встановлено, що на даній ділянці русла річки Уж утворилися відклади твердого стоку у вигляді острова, який перешкоджає безаварійному проходженню паводків, а також створена потенційна загроза розмиву правого берега, у зв`язку з чим комісія вирішила ВКП «Закарпаттяводпроект» БУВР Тиси виготовити проектно-кошторисну документацію по відновленню функціонування та експлуатаційного утримання русла та заплави р. Уж, в результаті чого за погодженням Перечинської районної державної адміністрації від 19 квітня 2019 року № 170/01-31 ФОП ОСОБА_8 було виготовлено таку документацію по розчистці русла р. Уж в районі с. Зарічево.

Також слідчий суддя враховує, що вказаний робочий проект погоджено Управлінням Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області (18.07.2019 № 28-03/473-19) та Басейновим управлінням водних ресурсів річки Тиса (04.07.2019 № 09.3-17/793) (а. с. 26-27, 33-34), та здійснювався за технічним супроводом (консультуванням) Ужгородського міжрайонного управління водного господарства за Договорами № 47 від 22 липня 2019 року, № 4 від 19 лютого 2020 року та № 3 від 28 січня 2021 року (а. с. 28-29, 35-36).

Відтак у клопотанні слідчим не обґрунтовано, на підставі яких критеріїв, передбачених нормами кримінального процесуального закону, вилучене в ході огляду місця події майно у виді транспортних засобів вантажний автомобіль марки «DAF», р/н НОМЕР_2 , та екскаватор «O&K MH S», р/н НОМЕР_1 , відноситься до речових доказів у кримінальному провадженні № 12021071130000060 від 02 квітня 2021 року, оскільки ні з клопотання про накладення арешту, ні з доданих до нього матеріалів не вбачається, які існують підозри, що вказані транспортні засоби мають або можуть мати відношення до тих дій, які становлять об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, а саме незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Виходячи із вищевказаного, суд не дійшов висновку про доведеність слідчим існування у кримінальному провадженні № 12021071130000060 від 02 квітня 2021 року обґрунтованої підозри такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування арешту майна.

Також слідчий суддя враховує те, що жодній особі, в тому числі і ФОП ОСОБА_8 , не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь.

Так, зокрема у рішенні в справі «Новоселецький проти України» (остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (п. 101).

Формальне посилання на положення ст. 98 КПК України не може розцінюватися як відповідне обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи внаслідок накладення арешту на належне такій особі майно.

Що стосується посилання слідчого на порушення власником майна передбачених законодавством екологічних вимог та впливу його діяльності на довкілля у період нересту водних ресурсів, то слідчий суддя констатує таке.

Як вбачається зі змісту самого клопотання екскаватор марки «O&K MH S», р/н НОМЕР_1 , виявлено прокурором на відстані 60 м від русла р. Уж (а. с. 1), що у свою чергу узгоджується з протоколом огляду місця події від 02 квітня 2021 року (а. с. 8).

Наказом Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області від 23.03.2021 № 42 «Про встановлення строків заборони вилову водних біоресурсів та визначення дозволених місць на період весняно-літнього нересту» встановлено строк заборони на лов (добування) риби та інших водних біоресурсів у річках, притоках і озерах з 25 березня по 15 травня 2021 року та на водосховищах з 1 квітня по 10 червня 2021 року.

Частинами 1, 2 статті 88 Водного кодексу України передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів 25 м; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів 50 м та для великих річок, водосховищ на них та озер 100 м.

Відтак зважаючи на те, що річка Уж відповідно до класифікації річок України (ст. 79 ВК України) з площею водозбору до 2 тис. квадратних кілометрів відноситься до малих річок, тому вказане посилання слідчого не узгоджується з вимогами законодавства щодо дотримання екологічних вимог та не може бути враховано слідчим суддею при постановлені даної ухвали.

Крім наведених норм чинного законодавства, зазначене також підтверджується Актом огляду місцевості щодо дотримання вимог законодавства по охороні водних живих ресурсів від 12 квітня 2021 року, згідно якого заступник начальника відділу охорони ВБР «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_10 у присутності головного державного інспектора відділу охорони ВБР «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_11 провели обстеження ділянки місцевості в районі річки Уж, околиці м. Перечин та встановили, що тверді річкові наноси вивезені на склад тимчасового тримання на відстані 60 м від урізу води, як передбачено проектом (а. с. 45-46).

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 р) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Крім того враховуючи те, що арешт не повинен обмежувати діяльність суб`єктів господарювання, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково, зокрема в частині арешту піщано-гравійної суміші, об`ємом близько 10 м куб, що знаходилася на кузові вантажного автомобіля, договору № 47 від 22 липня 2019 року на 2-ох арк, акту обстеження об`ємів вивозу ґрунту від 06 вересня 2019 року на 1-му арк, платіжного доручення № 27 від 10 вересня 2019 року на 1-му арк, розгляд проекту БУВР ТИСИ від 04 липня 2019 року на 2-ох арк, договору № 4 від 19 лютого 2020 року на 2-ох арк, дозволу Державного агентства рибного господарства України на 2-ох арк, робочого проекту на 41-му арк з додатками, актами, кошторисною документацією, кресленням та схемами розташування, а в іншій частині клопотання слід відмовити.

Таким чином накладення арешту на зазначене майно у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам КПК України, а досліджені слідчим суддею матеріали свідчать про те, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні і не порушить при цьому господарську діяльність підприємця.

Разом із тим, прохання слідчого визначити місце зберігання арештованого майна задоволенню не підлягає, оскільки вказане питання не належить до компетенції слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна.

Керуючись ст. 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , затверджене в. о. начальника Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12021071130000060 від 02 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на піщано-гравійну суміш, об`ємом близько 10 м куб, що знаходиться на кузові вантажного автомобіля; договір № 47 від 22 липня 2019 року на 2-ох арк; акт обстеження об`ємів вивозу ґрунту від 06 вересня 2019 року на 1-му арк; платіжне доручення № 27 від 10 вересня 2019 року на 1-му арк; розгляд проекту БУВР ТИСИ від 04 липня 2019 року на 2-ох арк; договір № 4 від 19 лютого 2020 року на 2-ох арк; дозвіл Державного агентства рибного господарства України на 2-ох арк; робочий проект на 41-му арк з додатками, актами, кошторисною документацією, кресленням та схемами розташування, заборонивши відчужувати та розпоряджатися вказаним майном.

У задоволенні вимог решти клопотання відмовити.

Виконання зазначеної ухвали покласти на в. о. начальника Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1