Ухвала суду № 9659683, 15.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2010 р. Справа № 2-а-40632/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

при секретарі судового засідання - Антоненко Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2009р. по справі№2-а-40632/09/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова, звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ХІС” 3645,00 грн. заборгованості по оплаті штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням від 15.10.2008р. №0010542301.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2009 р. по справі№2-а-40632/09/2070 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ХІС" про стягнення суми задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ХІС”(61018, м. Харків, пр-т Леніна, 9; код ЄДРПОУ 24472040) заборгованість по оплаті рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 15.10.2008р. №0010542301 про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 245,00 грн. В іншій частині адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ХІС” про стягнення суми залишено без задоволення.

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що податкові органи відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу»подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Оскільки, заборгованість по оплаті штрафних (фінансових) санкцій, застосованих на підставі п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»згідно з рішення від 16.10. 2008 р. №0010562301 не була оплачена відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми штрафних санкцій. Від позивача надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника в судовому засіданні.

Від відповідача заперечень проти апеляційної скарги не надійшло, представник в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду апеляційної скарги зазначена особа була повідомлена належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю фірма “ХІС” включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 24472040, перебуває на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова на підставі на підставі п.1 і п.2 ст.17, ст.22, ст.23 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” прийнято рішення від 15.10.2008р. №0010542301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8220,00 грн. Рішення прийнято на підставі акту перевірки від 22.09.2008р. №15795/1. Як вбачається з акту, підставою для застосування спірної суми штрафу слугував висновок податкового органу про порушення відповідачем п.1, п.2, п.8, п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: проведення розрахункової операції на суму 10,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій; проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 10 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та непереведені у фіскальний режим роботи; реалізація товарів (послуг) по 10 позиціях без наявності цінників (меню, прейскурант, тарифи на послуги); незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (5,00грн.).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що висновок позивача про порушення відповідачем п.1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 23 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, тому вимога про стягнення штрафу, застосованого ДПІ у звязку з цим порушенням на підставі п.2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, є необґрунтованою і задоволенню не підлягає, та з обґрунтованості висновків податкового органу про наявність порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність належних доказів та достатніх підстав для повного задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Визначення реєстратора розрахункових операцій міститься в ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, компютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Враховуючи наведене, автомат з продажу товарів (послуг) дійсно може бути віднесений до реєстраторів розрахункових операцій, проте лише за умови його відповідності встановленим вимогам щодо реалізації фіскальних функцій.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. За визначенням ст.2 Закону фіскальною пам'яттю є запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою.

Матеріалами справи не підтверджується те, що в гральних автоматах, які використовувались відповідачем згідно з актом перевірки від 22.09.2008р. №15795/1, наявна фіскальна память і реалізовані фіскальні функції, а відтак не доведено, що ці гральні автомати є реєстраторами розрахункових операцій. Вказаний висновок підтверджується тим, що за місцем розташування господарської одиниці, яка була перевірена, наявний реєстратор розрахункових операцій, про що вказано в п.8 акту.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи не підтверджується порушення відповідачем п.1 і п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 10 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи. Тому вимога про стягнення штрафу в сумі 3400,00 грн., застосованого ДПІ у звязку з цим порушенням на підставі п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(10 гральних автоматів * 340,00 грн.), є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті спірної суми штрафу в розмірі 3400,00 грн. не підлягає задоволенню, бо ґрунтується на правовому акті індивідуальної дії, який прийнятий субєктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посилання ДПІ на порушення відповідачем п.1 і п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 10 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи, є безпідставними.

Щодо встановленого в акті перевірки від 22.09.2008р. №15795/1 порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції на суму 10,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Фактичних даних про відсутність у працівника відповідача, за участі якого здійснювалась перевірка, можливості підписати акт перевірки з зауваженнями, виклавши свою незгоду з його висновками, відповідачем до матеріалів справи не додано. Ознайомившись з актом, директор відповідача зазначив лише про відсутність у продажу блоків фіскальної памяті. Вказане зауваження може мати юридичне значення виключно для штрафу, що був застосований ДПІ на підставі п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Наявності порушення п.1 ст.3 цього Закону, а саме проведення розрахункової операції на суму 10,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, директор відповідача на момент підписання акту перевірки не спростовував, а відповідач доказів, які б доводили відсутність цього порушення, до матеріалів справи не надав. Судом першої інстанції взято до уваги, що на місці здійснення відповідачем господарської діяльності знаходився реєстратор розрахункових операцій та працівник ТОВ фірма “ХІС”, за допомогою якого і надавалась послуга з гри.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вимога ДПІ про стягнення штрафу в сумі 50,00 грн., який був застосований на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», підлягає задоволенню.

Відповідно до п.8 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», суд приходить до такого висновку: на суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг покладено обовязок реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України. Доказів надання послуг з гри на 10 гральних автоматах з попереднім встановленням цінників або тарифів вартості таких послуг відповідач до суду не подав. При вирішенні спору суд також враховує, що незгода з цим порушенням не була зазначена ні працівником відповідача при складанні акту перевірки, ні директором відповідача при ознайомленні зі змістом акту перевірки.

За таких обставин колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що вимога ДПІ про стягнення штрафу в сумі 170,00 грн., який був застосований на підставі ст.23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», підлягає задоволенню.

Щодо порушення відповідачем п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій колегія суддів вважає за необхідне відмітити.

Відповідно до п.2.2.13 акту від 22.09.2008р. №15795/1 сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 5,00грн., а сума готівкових коштів, яка зазначена у денному звіті РРО - 00,00грн. Різниця між наведеними величинами склала 5,00грн., хоча в силу положень п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»ці величини повинні бути рівними, за виключенням випадків проведення операцій службове внесення або службова видача. Матеріалами справи проведення таких операцій відповідачем не доведено.

Таким чином, висновки податкового органу про наявність порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є обґрунтованими. Доказів, які б спростовували наявність цього порушення відповідачем до справи не надано. Враховуючи наведене, вимога ДПІ про стягнення штрафу в сумі 25,00 грн., який був застосований на підставі ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2009р. по справі№2-а-40632/09/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2009р. по справі№2-а-40632/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мінаєва О.М.

Судді Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 22.02.2010 р.