Постанова № 9659650, 10.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2010 р. Справа № 5/104/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

при секретарі судового засідання - Антоненко Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Контакт" на постанову Господарського суду Полтавської області від 23.06.2009 р. по справі№5/104/5018

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області

до відкритого акціонерного товариства "Контакт"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА :

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області,звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відкритого акціонерного товариства "Контакт" суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 27192, 82 грн. за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 23.06.2009 р. по справі№5/104/5018 задоволено позов повністю, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Контакт" (вул. Щорса, 93 м. Зіньків, Зіньківський район, Полтавська область,38100, код ЄДРПОУ 14311873, р/р 26004418540067 ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401) на користь Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі (вул. Леніна, 40, м. Зіньків, Зіньківський район, Полтавська область, 38100, код 22534570, р/р 25604312281; 25603313281 в ОПЕРВ обласного управління Ощадного банку, МФО 331467) 27192,82 грн. боргу; в доход державного бюджету України (на рахунок УДК у м. Полтаві, р/р 31118095700002 ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, ЗКПО 34698804, код платежу 22090200) бюджету України) 271,82 грн. судового збору. Відповідач, відкрите акціонерне товариство "Контакт", не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду мотивує тим, що Законом України "Про пенсійне забезпечення" не передбачено відшкодування витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій. В порушення вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України позивачем не надсилалось відповідачу в 2007 році повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Зазначає, що нормами Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про збір загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які є спеціальними Законами, не передбачено правил та порядку відшкодування таких витрат.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що полягає в наступному. Статтею 129 Конституції України визначено основними конституційними засадами судочинства гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Згідно приписів ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Одночасно із технічним записом судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому відображається хід судового розгляду справи. Частиною 7 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, встановленому цим кодексом.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Зазначена обставина підтверджується відсутністю журналу судового засідання. В протоколі судового засідання від 23.06.2009 року зазначено, що від представників сторін надійшло клопотання про нездійснення повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу. Колегія суддів зазначає, що глава 4 «Фіксування адміністративного процесу»КАС України не містить жодних виключень з встановленого правила про обовязковість здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. На підставі наведеного колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, здійснивши судовий розгляд справи без повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, порушив вимоги ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що суд першої інстанції не здійснив фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, встановленому цим кодексом, колегія суддів вважає, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо розгляду справи судом першої інстанції.

Відповідно до положень п. 1 та п. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. При цьому законним визнається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, передбачені ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому постанова суду підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Необхідність відшкодування витрат на виплату і доставку цих пенсій передбачено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а порядок відшкодування - Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України .

Згідно п. 6.4 Інструкції 2004 р. розмір сум до відшкодування на поточний рік для підприємств визначається органами Пенсійного фонду щорічно у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону за формою згідно з додатком 6 до Інструкції. Зазначений розрахунок надсилається підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Крім цього, підприємствам надсилаються щомісяця повідомлення, у яких зазначається місячна сума зобов'язань по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, за формою згідно з додатком 7 до Інструкції.

Згідно п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа поточного місяця вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, орган Пенсійного фонду за місцем реєстрації підприємства - платника надсилає цьому підприємству щорічний розрахунок за формою додатку 6 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та щомісячні повідомлення за формою додатку 7 до Інструкції, у яких визначено суму зобов'язань по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, котру підприємство повинно сплачувати щомісяця до 25 числа.

До матеріалів справи наданий щорічний розрахунок за 2007 рік про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та довідки, що підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Колегія суддів зазначає, що заборгованість відповідача по відшкодуванню відповідачу витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 27192, 82 грн. підтверджується матеріалами справи, до теперішнього часу не сплачена, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення в доход державного бюджету України з відповідача 271,82 грн. судового збору, оскільки відповідно до ч. 4. ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.12, 41 , 94, 159, 160, 195, п.3 ст.198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Контакт" задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 23.06.2009 р. по справі№5/104/5018 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської областізадовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Контакт" на користь Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської областізаборгованість з виплати та доставки пільгових пенсій в сумі 27192, 82 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мінаєва О.М.

Судді Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. Повний текст постанови виготовлений 15.02.2010 р.