Ухвала суду № 96582104, 22.04.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду

за виключними обставинами

22 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1154/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Брезіної Т.М., суддів Анісімова О.В., Григораша В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Філянович О.І.,

представника заявника Семенка В.З.,

представник відповідача не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення від 14.12.2018 р. у справі № 824/1035/18-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

06.08.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення від 14.12.2018 р. у справі №824/1035/18-а за виключними обставинами, у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України 27 лютого 2020 року рішення №3-р/2020.

Заявник 06.08.2020 р. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати дії Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради та його керівника щодо відмови у перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - неправомірними, а бездіяльність - протиправною;

- зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради та його керівника (директора) донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2018 рік, обчислену відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на момент проведення виплати, з урахуванням виплачених сум;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради 7719,00 (сім тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією та бездіяльністю;

- допустити негайне виконання рішення суду;

- зобов`язати керівника (директора) Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради подати впродовж десяти днів з дня отримання рішення суду звіт про виконання рішення суду.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.12.2018 р. у задоволені позову відмовлено.

Звернувшись до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.12.2018 р. у справі № 824/1035/18-а ОСОБА_1 вважає, що рішенням Конституційного Суду України 27 лютого 2020 року рішення № 3-р/2020 відновлено його право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

В обґрунтуванні заяви про перегляд за виключними обставинами ОСОБА_1 зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України у справі № 3-р/2020 неконституційність положень закону, застосованого судом при вирішенні справи № 824/1035/18-а, рішення суду в якій ще не виконане. Таким чином заявник стверджує, що наразі наявні виключні обставини, які мають істотне значення для перегляду рішення суду та задоволення позову у цій справі у повному обсязі.

У поданому до суду відзиві Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради, на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні заяви з огляду на наступне. Відповідач вказує, що згідно з пунктом 26 розділу VI Прикінцеві і перехідні положення Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України Про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реформи міжбюджетних відносин від 28 грудня 2014 року №79-VIII) встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. На виконання даної норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову якою встановлено порядок та розміри виплати зазначеної допомоги в 2018 році для осіб з інвалідністю внаслідок війни, яку позивач отримав у повному обсязі. При цьому, відповідач стверджує, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнане неконституційним та втратило чинність 27 лютого 2020 року, як встановлено статтею 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-р/2020 (402/19, 1737/19), що також прямо встановлено даним рішенням. Таким чином, на переконання відповідача, наявність Рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин у 2018 році та не доводить факту допущення судом помилки при розгляді спору у справі № 824/1035/18-а.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 12.08.2020 р. відкрито провадження у справі за виключними обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення від 14.12.2018 р. у справі № 824/1035/18-а, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та заявника.

Від ОСОБА_1 31.08.2020 р. через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження по справі № 600/1154/20-а за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення від 14.12.2018 р. у справі № 824/1035/18-а.

Ухвалою суду від 31.08.2020 р. задоволено клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження в справі № 600/1154/20-а за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення від 14.12.2018 р. у справі № 824/1035/18-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії. Зупинено провадження у справі № 600/1154/20-а за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення від 14.12.2018 р. у справі № 824/1035/18-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, до набрання законної сили рішення об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №808/1628/18 (К/9901/29652/19). Зобов`язано учасників справи повідомити суд про прийняття Верховним Судом рішення у справі № 808/1628/18 (К/9901/29652/19).

12.03.2021 р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення провадження в адміністративній справі, у зв`язку із набранням чинності рішення об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 808/1628/18 (К/9901/29652/19).

Для розгляду вказаної справи автоматизованою системою діловодства суду було визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Брезіна Т.М. судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

У зв`язку із перебування члена колегії Дембіцького П.Д. у відпустці та на лікарняному, на підставі службової записки головуючого по справі та розпорядження керівника апарату суду, автоматизованою системою діловодства суду здійснено заміну члена колегії і змінено суддю Дембіцького П.Д. на суддю ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 14.04.2021 р. задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження в адміністративній справі. Поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.04.2021 р., ухвалу про поновлення провадження 14.04.2021 року направлено сторонам на електронну адресу.

У судове засідання 22.04.2021 р. з`явився представник заявника - ОСОБА_5 . Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та просив відмовити у задоволені заяви про перегляд за виключними обставинами судового рішення від 14.12.2018 р. у справі № 824/1035/18-а.

22.04.2021 р. у судовому засіданні від представника заявника надійшла заява про відвід головуючого судді Брезіної Т.М. та судді Анісімова О.В. Ухвалою суду від 22.04.2021 р. відмовлено у задоволенні заяви представника заявника про відвід суддів в адміністративній справі № 600/1154/20-а.

За результатами розгляду справи представник заявника підтримав заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення від 14.12.2018 р. у справі № 824/1035/18-а.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.12.2018 р. у справі № 824/1035/18-а відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради (далі – відповідач), в якому просив: визнати дії Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради та його керівника щодо відмови у перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - неправомірними, а бездіяльність - протиправною; зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради та його керівника (директора) донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2018 рік, обчислену відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на момент проведення виплати, з урахуванням виплачених сум; стягнути на користь ОСОБА_1 з Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради 7719,00 (сім тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією та бездіяльністю; допустити негайне виконання рішення суду; зобов`язати керівника (директора) Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради подати впродовж десяти днів з дня отримання рішення суду звіт про виконання рішення суду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 р. рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.12.2018 р. залишено без змін.

У матеріалах справи наявне посвідчення серії НОМЕР_1 від 02 грудня 2002 року, згідно якого ОСОБА_1 є інвалідом II групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч. 5 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

З наведених норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, якщо Конституційним Судом України встановлена неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Зазначені у заяві ОСОБА_1 підстави для перегляду рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.12.2018 р. у справі № 824/1035/18-а є виключними обставинами в розумінні ч. 5 ст. 361 КАС країни.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII (далі – Закон №3551-XII).

Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 Закону №3551-XII. Відповідно до частини 4 статті 13 Закону №3551-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року № 367-XIV) - щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

У відповідності до ст. 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Згідно пункту “б” підпункту 2 пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину 5 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” викладено у такій редакції: “Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Таким чином, на момент нарахування і виплати заявнику одноразової грошової допомоги у 2018 році, діяла стаття 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи – 8 мінімальних пенсій за віком.

Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 року також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, яким було встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати, зокрема, розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні, щодо окремого бюджетного року, постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року та №112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги до 05 травня особам з інвалідністю.

Згідно пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №170 від 14 березня 2018 року “Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - Постанова №170), визначено, що у 2018 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і "Про жертви нацистських переслідувань” (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення).

Районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3 685 гривень; II групи - 3 265 гривень; III групи - 2 845 гривень.

Суд зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради у рішенні від 14.12.2018 р. у справі № 824/1035/18-а суд мотивував свою позицію саме тим, що на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, проте по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня інвалідам війни. Однак, суд вказав, що враховуючи, що Закон України від 28.12.2014 № 79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" прийнятий пізніше Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, тому в даному випадку підлягають застосуванню саме норми Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин”.

У свою чергу, у заяві про перегляд вказаного рішення суду заявник вказує на те, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону №3551-XII, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 13 Закону №3551-XII та приписи статті 13 Закону №3551-XII (у редакції пункту 20 Розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”) з 27.02.2020 року об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня, зокрема, для осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Таким чином, в осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з 27.02.2020 року виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Однак, у адміністративній справі № 600/1154/20-а заявником перед судом ставиться питання щодо можливості ретроспективного застосування рішення Конституційного суду України до правовідносин, які існували до моменту його ухвалення з метою захисту прав осіб від наслідків неконституційності застосованого до них закону шляхом, зокрема, перегляду справи за виключними обставинами.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому у цій справі суд враховує правову позицію об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №808/1628/18, яка викладена в його постанові від 19 лютого 2021 року.

Так, у вказаній постанові, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду констатувала, що відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII.

Відтак, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що наявність Рішення Конституційного Суду України, прийнятого після ухвалення рішення судом першої інстанції, не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, крім того, на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення судом першої інстанції положення норм законодавства, які врегульовували спірні правовідносини, були чинними та підлягали застосуванню.

Висновки за результатами розгляду справи

При розгляді даної адміністративної справи суд не вбачає підстав для відступлення від вищевказаної позиції об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 808/1628/18, а відтак приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.12.2018 р. у справі № 824/1035/18-а.

Суд вважає, що прийняте Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) не змінює правового регулювання спірних правовідносин щодо виплати заявнику разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору у справі № 824/1035/18-а.

Крім того, суд наголошує, що на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття судом рішення у справі № 824/1035/18-а положення пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України були чинними та підлягали застосуванню.

Судові витрати

Згідно з ч. 4 ст. 364 КАС України за подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами судовий збір не сплачується.

Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241, 248, 256, 368, 369 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Повний текст ухвали складено 27.04.2021 року.

Головуючий суддя Т.М. Брезіна

Судді О.В. Анісімов

В.О. Григораш