Ухвала суду № 9656172, 23.02.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2010 р. Справа № 22-а-11207/08

Категорія:2.11.15 Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Коваля М.П.

суддів Потапчука В.О.

Семенюка Г.В.

при секретарі Кудіновій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Господарського суду Миколаївської області від 24 вересня 2008 року за позовом Відкритого Акціонерного Товариства «Суднобудівний завод»Ліман» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві про скасування податкового повідомлення рішення № 00002936/0 від 12.03.08р., -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2008 року ВАТ «Суднобудівний завод»Ліман»звернулося до Господарського суду Миколаївської області з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві про скасування податкового повідомлення рішення № 00002936/0 від 12.03.08 року.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 24 вересня 2008 року адміністративний позов Відкритого Акціонерного Товариства «Суднобудівний завод»Ліман» задоволено, скасовано податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП у м. Миколаєві № 00002936/0 від 12.03.08р.,

18 листопада 2008 року представником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві подано апеляційну скаргу на постанову Господарського суду Миколаївської області від 24 вересня 2008 року.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи , просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ВАТ «Суднобудівний завод»Ліман»відмовити.

Відповідач зазначає, що документальна перевірка ВАТ «Суднобудівний завод»Ліман»проводилась у відповідності до чинного законодавства та було прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.03.2008 року СДПІ ВПП у м. Миколаєві проведена невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ «Суднобудівний завод «Ліман»вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ПП «Рума Юг», ПП «Нортон НК», ПП ОСОБА_2, ТОВ «Миктехлізинг», ТОВ «Андрей Строй»за період січень, березень, квітень, липень, серпень місяць 2007 року, результати якої оформлені актом від 12.03.08 р. №146/36/01373890 «Про результати невиїзної документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Ліман»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість».

За наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00002936/0 від 12.03.2008 року.

Таким чином СДПІ своїм Актом перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням вказує на порушення ВАТ «Суднобудівний завод»Ліман»п. 1.8 ст.1, п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вказуючи, що підприємства, які повинні були включити до податкових зобовязань та сплатити до бюджету податок на додану вартість не включило до податкових зобовязань суми ПДВ по взаєморозрахункам з постачальником ВАТ «Суднобудівний завод»Ліман»та не сплатило відповідну суму до бюджету у наступному періоді.

Поряд з посиланням на зазначене вище порушення, відповідач в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначив, що позивачем порушено п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судова колегія наголошує на тому, що згідно приписів п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»за прямим вказуванням містять міру поведінки та кореспондують певні обовязки виключно продавцеві товару (особі, яка повинна виписувати податкову накладну). При проведенні перевірки, відповідач вказує, що ВАТ «Суднобудівний завод»Ліман»за всіма операціями , що є спірними, виступав покупцем товарів, у звязку з чим вказані норми не діють на нього за колом осіб і він не може бути субєктом правопорушення в цьому випадку.

Посилання СДПІ в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на порушення позивачем приписів п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не прийнялися до уваги судом першої інстанції, оскільки всупереч вимогам п. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205, СДПІ у акті перевірки від 16.05.08 року №344/36/01373890 не наведено та не зазначено доказів, що достовірно підтверджують наявність факту зазначених порушень.

Норми п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначають виключно порядок проведення перевірок, а не визначення суми бюджетного відшкодування чи її зміну та не могли бути порушені позивачем, оскільки містять приписи виключно щодо процедури перевірки для податкового органу.

Відповідач вважає, що умовою виникнення права на бюджетне відшкодування ПДВ є лише сплата відповідних сум податку до бюджету, а тому в ланцюгових поставках, сплачений наступним постачальником попередньому в ціні придбаної продукції ПДВ переходить в податкове зобов'язання кожного з попередніх постачальників, який однак до бюджету його не вносить, «перекриваючи»його податковим кредитом, що виник в зв'язку з придбанням цієї ж продукції у попереднього постачальника (посередника), а отже ПДВ має вноситись до бюджету первинним постачальником (або виробником), але в даному випадку податок до бюджету не надійшов, що свідчить про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в частині права на відшкодування ПДВ. Відповідач апелює тим, що виходячи з визначення підприємництва, як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, наведеного в ст. 42 Господарського кодексу України, відмова у наданні податкової вигоди (відшкодування ПДВ) є наслідком необачності позивача у виборі контрагентів, що є проявом ризикованості підприємництва в податкових правовідносинах.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини на які спираються сторони мають бути підтвердженими належними доказами, згідно ч.2 ст. 71 КАС України обовязок доказування правомірності рішень покладено на орган власних повноважень.

Таким чином, згідно матеріалів справи (а.с. 277-287) відповідачем надані докази того, що останні постачальники позивача в ланцюгу постачання ( ПП «ТехноМет КТМ», ТОВ «Укрспецторг», ТОВ «Мальок», ТОВ «Квазар-Арго») допускали порушення у вигляді незнаходження за юридичною адресою, не звітування до податкових органів, визнання банкрутом, що були підставою для висновків акту перевірки.

Але зазначені вище порушення не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації таких осіб до моменту визнання банкрутом, або через незнаходження за юридичною адресою, або не звітування перед ДПІ, та не позбавляло правового значення видані за господарськими операціями податкові накладні. Якщо на час здійснення господарських операцій продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них.

На запитання головуючого представник ДПІ повідомив, що перевірка проводилася за період в який підприємства на визнавалися банкрутами, інші докази які б свідчили про незнаходження за вказаними адресами контрагентів позивача відсутні ( відповідних оперативно - розшукових дій не проводилося, актів та рапортів співробітниками податкової міліції не складалося ), на час здійснення господарських операцій продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

З огляду на вище зазначене судова колегія вважає, що СДПІ ВПП не довело правомірність податкового повідомлення-рішення, докази які б свідчили про товарність чи безтоварність господарських операцій та економічну обгрунтованість на вимогу та витребування колегії суду ДПІ не надається , а наведені докази є недостатніми для скасування рішення суду першої інстанції .

Колегія суддів вважає, що оскаржене податкове повідомлення рішення - є протиправним, безпідставним та прийнятим із порушенням процедури його ухвалення.

Оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Миколаївської області від 24 вересня 2008 року за позовом Відкритого Акціонерного Товариства «Суднобудівний завод»Ліман» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві про скасування податкового повідомлення рішення № 00002936/0 від 12.03.08р.- без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.

Головуючий: /Коваль М.П./

Суддя: /Потапчук В.О./

Суддя: /Семенюк Г.В./