Ухвала суду № 9655630, 18.02.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 лютого 2010 р. Справа № 2-а-7960/08/1570

Категорія: 2.11.1 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді –          Яковлева Ю.В.

судді –                              Запорожана Д.В.

судді –                              Шеметенко Л.П.

при секретарі –                    Нікітіній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн»до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн»24.06.2008 року звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області в якому просило визнати податкове повідомлення-рішення від 12.06.2008 року №0004362301/0 недійсним, проте 15.07.2008 року уточнило свої позовні вимоги та просило суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 12.06.2008 року №0004362301/1.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд задовольнити їх з підстав зазначених у позовній заяві та пояснили, що на ТОВ «Рені-Лайн»проводилась виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки був складений акт від 22.05.2008 року №176/23-17-22478794, на підставі якого було винесено податкове-повідомлення рішення від 22.05.2008 року № 0004362301/0, яким нараховані штрафні санкції у сумі 20378 гривень. Не погодившись з зазначеним рішенням ТОВ «Рені-Лайн»направило скаргу до ДПІ у Ренійському районі Одеської області на вищезазначене рішення, проте скарга була залишена без задоволення, а за результатами скарги прийнято оскаржуване рішення №0004362301/1 від 12.06.2008 року. Представники позивача зазначили, що висновки викладені в акті, на підставі якого видане рішення, не відповідають законодавству України, свідчать про невірне застосування ДПІ у Ренійському районі Одеської області норм матеріального права, та порушують його охоронювані законом права та інтереси. В акті відповідач зробив висновок, що ТОВ «Рені-Лайн», у порушення п.п.7.4.3. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», невірно проводило розрахунок питомої ваги податкового кредиту. Крім того, ДПІ вважає, що товариством не здійснювався окремий облік. Всупереч положенням Закону, відповідач неправомірно нарахував ТОВ «Рені-Лайн»додаткові зобов'язання зі сплати ПДВ з урахуванням придбання товарів та послуг, що не використовується підприємством в будь-яких операціях, тому що призначені та використовуються для створення основних засобів - будівництва зернового комплексу для перевалки зерна у майбутньому, тобто у операціях, що у майбутньому підлягають оподаткуванню ПДВ та не беручи до уваги окремий облік підприємства, а вираховуючи увесь об'єм. У зв'язку з тим, що ТОВ «Рені-Лайн»не згодне з винесеним рішенням ДПІ у Ренійському районі Одеської області, тому воно і звернулося до суду з цим позовом.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі, просили суд відмовити в його задоволенні з підстав зазначених у запереченнях та пояснили, що дійсно була проведена виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої був складений зазначений представниками позивача акт, на підставі якого винесене рішення 22.05.2008 року № 0004362301/0. За результатами розгляду скарги позивача винесене податкове повідомлення-рішення №0004362301/1 від 12.06.2008 року, з яким і не згоден позивач оскільки вважає, що ДПІ неправомірно нарахувало зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з ПДВ в частині використання придбаних товарів, робіт, послуг в операціях, що не оподатковується ПДВ. Проте ДПІ у Ренійському районні Одеської області при проведенні перевірки діяла у межах своєї компетенції та у відповідності з діючим законодавством, крім того оскаржуване позивачем податкове-повідомлення рішення винесене у відповідності з діючим законодавством, а тому підстав для задоволення позову немає.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2009 року позов товариства з обмеженою відповідальністю „Рені-Лайн" до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області був задоволений. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення від 12.06.2008 року №0004362301/1.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ренійському районі Одеської області, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права просить вищезазначену постанову суду 1-ї інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ТОВ «Рені-Лайн».

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

22 травня 2008 року ДПІ у Ренійському районі Одеської області здійснило перевірку позивача на предмет дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, про що був складений акт №176/23-17-22478794. На підставі вказаного акту 22 травня 2008 року ДПІ прийняла податкове рішення №0004362301/0 та №0004372301/0. За наслідками розгляду первинної скарги позивача ДШ у Ренійському районі прийняла 12.06.2008 року податкове повідомлення-рішення №0004362301/1, згідно якого податкове повідомлення-рішення №0004362301/0 від 22.05.2008 року було залишено без змін, та визначена сума штрафу з ПДВ у розмірі 20378грн.

Підставою для застосування штрафної санкції стало те, що позивач на думку ДПІ не здійснював окремий облік оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, що призвело до невірного розрахунку питомої ваги при визначенні суми податкового кредиту в оподатковуваних операціях, що вплинуло на завищення від'ємного значення податку на додану вартість в деклараціях з ПДВ за 2007 рік на загальну суму 236647грн, що на думку відповідача є порушенням вимог п.п. 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", тому було донараховане податку на додану вартість на суму 14446грн. в тому числі за: січень 2007 року - 1923грн., лютий 2007 року - 10437грн., квітень 2007 року - 411грн., червень 2007 року - 1685грн. та зменшено суму відшкодованого в травні 2007 року ПДВ на суму 26310грн, виходячи з розміру штрафу 50% від загальної суми донарахованого податку.

Сторонами було визнано, що відомості стосовно сум ПДВ, зазначені позивачем за деклараціях за 2007 рік, відповідають даним декларацій зазначених в акті перевірки від 22.05.2008 року, та що уся сума донарахованого позивачу ПДВ складається з сум ПДВ з товарів і матеріалів, використаних позивачем на будівництві зернового комплексу по перевалці зерна, який ще не введений в експлуатацію та не використовувався підприємством у перевіряємий період. У зв’язку з чим, відповідно до ч. 3 ст.72 КАС України, суд вважав такі обставини доведеними.

Позивач є платником податку на додану вартість. Окрім господарських операцій, які обкладаються ПДВ, ним здійснювались операції з транзитів товарів за межі України, які не оподатковуються ПДВ.

В акті перевірки перевіряючими не визначались конкретні операції щодо придбання позивачем товарів, які шли на будівництво комплексу, та розрахунок суми донарахованого ПДВ був виконаний виходячи з питомої ваги транзитних операцій у січні-грудні 2007 року у відсотках (а.с.21).

Усі суми ПДВ, сплаченого позивачем у складі вартості товарів та послуг придбаних ним для будівництва зернового комплексу по перевалці зерна у 2007 році, були відображені у бухгалтерському обліку ТОВ відповідно до вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно п.п.7.4.2 Закону України „Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває(виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно ст.5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з придбанням (виготовленням) не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

У відповідності з п.п.7.4.3 Закону України „Про податок на додану вартість", у разі коли товари(роботи, послуги) виготовлені, та /або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовлені або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Також п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 того ж Закону України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що ДПІ у Ренійському районі Одеської області неправомірно нарахувало ТОВ «Рені-Лайн»зобов’язання зі сплати ПДВ з урахуванням придбання товарів та послуг, що не використовуються ТОВ в будь-яких операціях, тому що призначені та використовуються для створення основних засобів будівництва зернового комплексу для перевалки зерна у майбутньому, тобто у операціях, що у майбутньому підлягають оподаткуванню ПДВ, та не беручи до уваги окремий облік підприємства, а вираховуючи увесь обсяг.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожний зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Наведена норма є конституційним закріпленням саме обов’язку сплати податків і зборів, який виникає у платника цих податків і зборів, тобто зобов’язаної особи, якими у конкретному випадку є позивач.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ї інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає не суттєвими та такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 та п. 1 ч. 1 ст. 205 КАС України, колегія суддів –

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області –залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн» до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення –залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                                                                                 Ю.В. Яковлев

Суддя:                                                                                 Д.В. Запорожан

Суддя:                                                                                 Л.П. Шеметенко