Вирок № 96511952, 26.04.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15330/19

Провадження № 1-кп/638/553/21

ВИРОК

іменем України

26.04.2021 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі

головуючої судді Штих Т.В.

за участі секретаря Овчаренко К.В.

прокурора Колодій М.М.

потерпілої ОСОБА_1

захисника потерпілої ОСОБА_1 Свиридова О.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження № 12019220480003392 від 26 серпня 2019 року та № 12019220480004169 від 18 жовтня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого АДРЕСА_1 , неодноразово засудженого, в останнє вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 13 вересня 2019 року за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі, інвалідності, хронічні захворювання спростовує, не військовозобов`язаного, має неповнолітнього сина ОСОБА_3 2013 року народження, в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 185 КК України, -

встановив:

23.07.2019 близько 05 год. 00 хв. ОСОБА_2 , перебував у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належить потерпілому ОСОБА_4 , де в нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, шляхом вільного доступу, ОСОБА_2 , взяв зі стелажу, що розташований у коридорі вказаної квартири, мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 4X вартістю 2550 грн., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19823 від 24.09.2019 та машинку для стрижки волосся Rowenta TN 1400 вартість якої складає 591,71 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

Після чого, ОСОБА_2 , покинув приміщення квартири та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_4 , на загальну суму 3141,71 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_2 23.08.2019 о 04 год. 41 хв., перебував біля будинку АДРЕСА_3, де у нього виник раптовий умисел на таємне викрадення чужого майна, вільний доступ до якого обмежено.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, діючи умисно, заліз до вікна, яке знаходиться на другому поверсі вказаного будинку та, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, проник до приміщення квартири АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Перебуваючи у приміщенні вказаної квартири, ОСОБА_2 , діючи таємно, повторно, заволодів наступними золотими виробами, вартістю згідно даних під час допиту потерпілих:

1) Золотий ланцюг дрібного плетіння, виготовлений з жовтого золота 585 проби, вагою 2 грама, вартістю 1800 грн., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19824/19921-19931 від 26 вересня 2019 року.

2) Ладанка з жовтого золота 585 проби, вагою 2 грама, вартістю 1800 грн.

3) Каблучка-печатка с жовтого золота 585 проби, вагою 6 грам з каменем цирконію, вартістю 5700 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

4) Золотий ланцюг плетіння типу панцир, виготовлена з жовтого золота 585 проби, вагою 5 грам, вартістю 4750 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

5) Ладанка с жовтого золота 585 проби, вагою 4 грама, вартістю 3800 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

6) Сережки с жовтого золота 585 проби з каменем рубіну червоного кольору, вагою по 4 грама кожна , вартістю 3800 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

7) Каблучка з жовтого золота 585 проби з каменем рубіну червоного кольору , вагою 5 грам, вартістю 4750 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

8) Печатка с жовтого золота 585 проби с двома фіанітовими каменями, вагою 3 грама, вартістю 2850 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

9) Золотий ланцюг дрібного якірного плетіння, виготовлена з жовтого золота 585 проби, вагою 1,5 грам, вартістю 1350 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

10) Хрестик з жовтого золота 585 проби, вагою 1 грам, вартістю 950 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

11) Ладанка с жовтого золота 585 проби, вагою 2 грама, вартістю 1900 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

12) Сережки з жовтого золота 585 проби в вигляді квіток з камнем цирконію рожевого кольору, вага кожної по 1 граму, вартістю 1900 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

13) Підвіс з жовтого золота 585 проби в вигляді букви «С» з гілкою з металу білого кольору, вагою 1,5 грамма, вартістю 1425 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

14) Підвіс з камнем янтаря жовтого кльороу, вагою 2 грама з петлею з жовтого золота, вагою 0,001 грам, вартістю 1500 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

15) медаль з металу жовтого кольору, круглої форми, на лицевій стороні відображено напис "70 лет вооруженных сил СССР", вартістю 15 грн. згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи №2397/19.

16) медаль з металу жовтого кольору, круглої форми, на лицевій стороні якої мається напис: з верхньої частини "Участнику войны", по середені: "XXX лет победы в Великой отечественной войне 1941-1945гг", вартістю 15 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

17) медаль з металу бронзового кольору у вигляді зірки з написом на лицевій частині зверху "XXX"," 1944-1974", вартістю 50 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

18) медаль з металу жовтого кольору, круглої форми, на лицевій стороні якої мається напис: "Шестьдесят лет вооруженных сил СССР", вартістю 15 грн.

19) медаль з металу жовтого кольору, круглої форми, на лицевій стороні якої мається напис: з верхньої частини "Участнику войны", по середені: "XXX лет победы в Великой отечественной войне 1941-1945гг", вартістю 15 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

20) медаль з металу жовтого кольору, круглої форми із зазубреннями, на якій розташоване зображення солдата із прапором на якому мається напис "гвардия", нижче напис "ХХХ". На задній стороні мається напис "Ветеран 6й гвардейской армии", вартістю 20 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

21) медаль з металу жовтого кольору, форми зірки на якій зображено: зверху зірку червоного кольору із серпом та молотом, посередині на медалі зображено сірим кольором силует людини, яка тримає прапор, вартістю 15 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

22) медаль з металу жовтого кольору, овальної форми, з написом на прапорі який розташований у верхній частині "Гвардія", вартістю 70 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

23) медаль з металу жовтого кольору, форми зірки на якій зображено: зверху зірку червоного кольору із серпом та молотом, по середині на медалі зображено сірим кольором силует людини, яка тримає прапор, біля солдату мається напис "1945-1970", вартістю 15 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

24) медаль срібного кольору, круглої форми, на якій зображено: серп і молот, позаду яких напис "СССР", нижче викарбовано зображення рослини, в нижній частині напис "Ветеран труда", вартістю 25 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

25) медаль з металу жовтого кольору на якій зображено людину із мечем і дитиною в руках, внизу мається зображення рослини з правої сторони цифри "1965", з лівої "1945". На задній частині медалі по середині мається зірка, по обидві сторони від якої дві літери "Х", навколо розташовано напис "Двадцать лет победы в Великой Отечественной Войне 1941-1945 гг.", вартістю 15 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

26) медаль з металу жовтого кольору на якій зображено зверху напис " за оборону Киева", вартістю 1500 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

27) медаль з металу жовтого кольору на якій зображено зверху напис " Наше дело правое", знизу напис " Мы победили", по середині зображено чоловіка в формі в напівпрофіль, вартістю 25 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

28) медаль з металу жовтого кольору на якій зображено зверху напис " За оборону Сталинграда", вартістю 370 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

29) медаль з металу жовтого кольору на якій зображено обличчя чоловіка в профіль, внизу напис " 1870-1970 ", на іншій стороні зверху мається напис " За доблестный труд", вартістю 25 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

30) Зірка Героя СРСР з номерним знаком № 5292 , виготовлена з жовтого золота, вагою 21,5 грам, вартістю 90 000 грн., згідно висновку тієї ж експертизи.

А також грошовими коштами, розміром 300 дол. США, станом на момент вчинення злочину, тобто 23.08.2019 згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, 7566 грн. та 500 грн.

Після цього, ОСОБА_2 покинув місце вчинення злочину, обернувши майно на власну користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 та ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 136 731 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням в житло, вчинене повторно, що спричинило значної шкоди потерпілому.

Крім того, 02.10.2019 близько 12.00 години, ОСОБА_2 , знаходився поблизу будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_4 , разом з потерпілим ОСОБА_6 . У цей час ОСОБА_2 , побачив у ОСОБА_6 мобільний телефон « Самсунг». При цьому у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння вказаним мобільним телефоном шляхом зловживання довірою. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, керуючись корисливими мотивами та маючи мету незаконного збагачення за чужий рахунок, ОСОБА_2 попрохав ОСОБА_6 надати йому мобільний телефон для здійснення дзвінку, зазначивши, що після цього він поверне мобільний телефон. Після чого потерпілий, будучи введеним в оману, виходячи з помилкової впевненості в добросовісності дій ОСОБА_2 , вважаючи це правомірним, будучи впевненим у подальшому поверненні свого майна, добровільно передав ОСОБА_2 мобільний телефон « Самсунг». Після чого ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, використовуючи особливі довірливі стосунки, які склалися між ним та ОСОБА_6 , корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, заволодів мобільним телефоном « Самсунг», вартість якого згідно висновку судово- товарознавчої експертизи № 22866 від 30.10.2019 становить 3726,00 грн. та покинув місце вчинення злочину, обернувши здобуте шахрайським шляхом майно на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілому шкоду на суму 3726,00 грн.

Таким чином своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення- злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України ( шахрайство), тобто заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.

Крім того 23.10.2019 у невстановлений час доби ОСОБА_2 , знаходячись за адресою АДРЕСА_4 у приміщення під`їзду № 4 між першим та другим поверхами та побачив велосипед « Leader Fox» синьо- чорного кольору. При цьому у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння велосипедом, що належав ОСОБА_7 . Після чого у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно та повторно, ОСОБА_2 упевнився в тому, що за його діями ніхто не спостерігає. Шляхом вільного доступу викрав вказаний велосипед. Вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 23358 від 30.10.2019 складає 3083,33 грн. Після чого. ОСОБА_2 довівши свій злочинний намір до кінця, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядився ним на свій розсуд, спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 3083,33 грн.

Таким чином ОСОБА_2 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальних актах та пояснив, що скоїв крадіжки через відсутність коштів, також зазначив про всі епізоди скоєння злочинної діяльності, повідомив, що вчиняв вказані дії. Так, за епізодом крадіжки у квартирі ОСОБА_4 повідомив, що потерпілий ОСОБА_4 попросив його підняти на поверх тяжкі сумки, сам потерпілий ОСОБА_4 перебував у сильному стані алкогольного сп`яніння. Коли піднялися до квартири, ОСОБА_4 сів у коридорі квартири і одразу заснув, а він обдивився приміщення коридору та побачив телефон та машинку для стрижки волосся, одразу вказані речі забрав та пішов з квартири. У подальшому телефон здав у ломбард, отримав дві тисячі гривен за нього. По епізоду крадіжки з квартири ОСОБА_1 повідомив, що до квартири проник через балкон, віджавши віконні рами, перебував у квартирі 5-7 хвилин, забрав золото та медалі. У подальшому золото здав до приймальні золота, отримав кошти 37 тисяч гривень, медалі залишалися вдома. У подальшому кошти використав на свої потреби. За епізодом шахрайства повідомив, що раніше був знайомий з ОСОБА_6 , так як той працював у колонії, де він відбував покарання. ОСОБА_6 почав повчати його, з метою уникнення конфліктної ситуації він попросив телефон зателефонувати, пішов з двору та не повернувся. У подальшому телефон повернув. По епізоду крадіжки велосипеду пояснив, що 23.10.2019 йому необхідно було їхати у справах, а була ніч, тому він був вимушений взяти велосипед і поїхати вирішувати свої справи. Потім вказаний велосипед він кинув.

Потерпіла ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом щодо стягнення з ОСОБА_2 136731,00 гривень- компенсацію матеріальної шкоди. ( а.с.39-41. т.с. 1).

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 повідомила, що вона поїхала 22 серпня 2019 року разом із сином на дачу, син наступного дня поїхав до міста стригтися та зайшов додому. Побачив, що сталося перетелефонував їй та повідомив, вона того ж дня приїхала додому, побачила, що всі речі розкидані та викрадене золото та медалі, викликали поліцію. Просила задовольнити позов.

Потерпілий ОСОБА_7 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у судове засідання не з`явився ( а.с.53 т.с. 1).

Потерпілий ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у судове засідання не з`явився, просив призначити покарання на розсуд суду ( а.с. 65. т.с. 1).

Потерпілий ОСОБА_5 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у судове засідання не з`явився, просив призначити покарання на розсуд суду ( а.с. 66. т.с. 1).

Потерпілий ОСОБА_6 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у судове засідання не з`явився, просив призначити покарання на розсуд суду. Заявив позов щодо стягнення суму вартості телефону 3726,00 гривень ( а.с 12 т.с.2).

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, а також ОСОБА_2 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням в житло, вчинене повторно, що спричинило значної шкоди потерпілому та також ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення- злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України ( шахрайство), тобто заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_2 , не працюючий офіційно, працював за трудовими договорами, має неповнолітню дитину, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий. Відповідно до п.2 ч.4 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь стосовно ОСОБА_2 не складалась.

ОСОБА_2 , відповідно до ст. 12 КК України вчинив тяжкий та нетяжкі злочини.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд вважає розкаяння у скоєнні злочину, обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Позовні вимоги заявлені.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 56, 61, 128 КПК України фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, вправі пред`явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З урахуванням того, що сума завданої матеріальної шкоди ОСОБА_6 визнані ОСОБА_2 у судовому засіданні,суд вважає необхідним задовольнити цивільний позов ОСОБА_6 у повному обсязі.

Натомість відповідно до зберігальних розписок ОСОБА_5 отримані золотий ланцюжок та хрестик, а також медалі, вартість яких враховані в позовних вимогах. Суд вважає, за необхідно частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в зв`язку з повернення вказаних предметів у натурі.

Міру запобіжного заходу залишити без змін - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015, який на підставі Закону України № 2046- VІІІ від 18.05.2017 втратив чинність з 21.06.2017 ), зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до правового висновку щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання ), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 663/537/17 ( провадження № 13-31кс18 ), якщо особа вчинила злочин в період до 23.12.2015 (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).( п. 104 )

Якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21.06.2017, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається ( п. 106 ).

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , інкриміновані йому вищезазначені злочини, вчинив після 20 червня 2017 року, тому суд вважає за необхідне, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 ), не зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 12.11.2019 тобто з моменту обрання запобіжного заходу.

Судові витрати відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань з урахуванням вироку Дзержинського районного суду міста Харкова від 13 вересня 2019 року за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді чотирьох років двох місяців позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточно, шляхом часткового складання призначених покарань з урахуванням вироку Дзержинського районного суду міста Харкова від 13 вересня 2019 року за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді чотирьох років чотирьох місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто із 12 листопада 2019 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_2 у строк покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув`язнення із 12 листопада 2019 року по 26 квітня 2021 року із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді тримання під вартою.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми- задовольнити частково з урахуванням повернутих предметів.

Стягнути з ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 131806,00 гривень - суму матеріальної шкоди. В іншій частині в задоволенні позовних вимог- відмовити.

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_3 на користь ОСОБА_6 3726,00 гривень - суму матеріальної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_3 витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №19824/19921-19931 від 26.09.2019 вартістю 1884,00 грн., судово-товарознавчої експертизи №19823 від 24.09.2019 вартістю 785,00 грн., судово -дактилоскопічної експертизи №989 від 30.09.2019 вартістю 2355,15 грн., судово-товарознавчої експертизи №22866 від 30.10.2019 вартістю 785,00 грн., судово-товарознавчої експертизи №23358 від 30.10.2019 вартістю 157,00 грн.

Скасувати арешт, накладений на майно відповідно до ухвал Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2019 року та повернути майно, зазначене в ухвалах- ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Речові докази - злотий ланцюжок, хрестик та медалі, перелік, яких зазначено в ухвалі Дзержинського районного суду міста Харкова від 05 вересня 2019 року - вважати повернутими ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим ОСОБА_2 в той же самий строк з моменту отримання копії вироку.

Прокурору, засудженому, потерпілим, захисникові копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: