Постанова № 9650282, 12.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2010 року17:16 № 16/6

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. суддів Шелест С.Б., Степанюка А.Г., при секретарі судового засідання Попадин О.Б. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стігма»

до 1.Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

2.Головного управління Державного казначейства України в м. Києві

про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ

За участю прокуратури Голосіївського району м. Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою до відповідачів про зобовязання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надати до Головного Управління Державного казначейства України у м. Києві висновок із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з держбюджету по декларації з ПДВ за січень 2007 р. у розмірі 704019 грн. та відшкодувати з бюджету суми податку на додану вартість у розмірі 704019,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач умисно та безпідставно не відшкодував підприємству заявлені в деклараціях суми податку на додану вартість за відповідний період.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з порушенням законодавчо встановлених термінів проведено невиїзну документальну перевірку правильності застосування «нульової»ставки по податку на додану вартість за січень 2007 року, за результатами якої складено Акт №71/1-23-06-31862611 від 18.02.2008 року, відповідно до якого позивачу не підтверджене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 569952,00 грн., в звязку з чим винесено податкове-повідомлення рішення форми «В1»№0000082306/0 від 29.02.2008 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стігма»не погодившись з висновками акту перевірки розпочало процедуру адміністративного оскарження, подавши скаргу до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. Рішенням податкового органу про результати розгляду первинної скарги від 12.05.2008 року № 6919/10/25-011 було залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення рішення, а скаргу товариства без задоволення. Однак, у встановлений законодавством строк позивач подав повторну скаргу до ДПА у м. Києві, яку рішенням ДПА у м. Києві від 28.07.2008 року №3122/10/25-014 було задоволено повністю. Виходячи з висновків вищевказаного рішення ДПА у м. Києві було підтверджено правомірність заявленого товариством відшкодування з податку на додану вартість у сумі 569952,00 грн.

За таких обставин, позивач вважає, що він виконав всі передбачені законодавством України умови для отримання бюджетного відшкодування, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», та враховуючи рішення ДПА у м. Києві про результати розгляду скарги просив позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач-1 позов не визнав та подав до суду заперечення на позовну заяву по даній справі, в яких зазначено, що з метою підтвердження правомірності застосування «нульової»ставки по податку на додану вартість ТОВ «Стігма»в частині взаємовідносин з нерезидентом ТОВ «Тріумф»за січень 2007 року податковим органом було проведено невиїзну документальну перевірку, за результатами якої було винесено податкове повідомлення-рішення, яким зменшену суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 569952,00 грн. Згідно пояснень відповідача, наданих в судовому засіданні, позиція податкового органу ґрунтується на тих фактах, що нерезидент, задекларований у графі 8 ВМД, як отримувач товару не перебуває за адресою реєстрації та має ознаки «фіктивності», а, отже, інформація в графі 8 ВМД не відповідає дійсності. Отже, вантажно-митна декларація, надана позивачем до матеріалів справи, не може підтверджувати здійснення позивачем експортних операцій у звязку з тим, що містить не правдиву інформація і тому не може бути належним доказом по справі. За таких обставин, представник відповідача-1 просив у задоволені позову відмовити повністю.

Крім того, ухвалою суду від 03.02.2009 року за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено до отримання відповіді від компетентних органів Російської Федерації стовно підтвердження взаємовідносин позивача та нерезидента ТОВ «Тріумф». Позивачем була оскаржена вищевказана ухвала в апеляційному порядку. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010 року ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2009 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скасовуючи ухвалу про зупинення проводження у справі колегія судів зазначала, що здійснення заходів податковим органом після проведення перевірки щодо підтвердження взаємовідносин позивача з нерезидентом, не може вважатись належною підставою в розумінні статті 156 КАС України для зупинення провадження у справі, а тому, задовольняючи клопотання відповідача суд вийшов за межі вищевказаної статті та неправильно застосував норми процесуального права.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні зазначив, що Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, виконуючи свої законні повноваження не здійснювало будь-яких протиправних дій відносно позивача, крім того, у позовній заяві не зазначено причинно-наслідкового звязку між діями Головного управління та завданням шкоди позивачу, за таких обставин представник відповідача-2 просив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Стігма»до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві відмовити повністю.

Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, колегія суддів вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Стігма»здійснює експортні операції та відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість»має право на отримання експортного відшкодування податку на додану вартість по операціям щодо вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, які оподатковуються за нульовою ставкою. Зокрема, такі операції здійснювалися позивачем у грудні 2006 року. Сума бюджетного відшкодування, яка виникла внаслідок здійснення вказаних операцій, була відображена у рядку 25.1 Декларації з ПДВ за січень 2007 року.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується відповідачем-1, що позивачем дотриманий порядок отримання бюджетного відшкодування, визначеного п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»а саме: своєчасно подано до податкового органу декларацію з ПДВ за січень 2007 року, заяву про повернення бюджетного відшкодування, розрахунок суми бюджетного відшкодування, оригінали пяти основних аркушів ВМД та своєчасно подано до Головного Управління державного казначейства України у м. Києві копію декларації з ПДВ за січень 2007 року.

У відповідності до норм п. 7.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Крім того, судом встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва під час перевірки частково підтвердила суму бюджетного відшкодування в розмірі 134067,00 грн., а рішенням від 29.02.2010 року №0000082306/0 було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 569952, грн.

Однак, колегія суддів звертає увагу на той факт, що Державна податкова адміністрація у м. Києві у своєму рішенні від 28.07.2008 року №3122/10/2514 приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 569952,00 грн., в звязку з чим скасовує податкові повідомлення рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування від 29.02.2008 року №0000082306/0 та від 14.05.2008 року №0000082303/1.

Відповідно до абз. 2 п. 7.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент перевірки) податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Крім того, абз. 2 п. 7.7.8 ст.7 Закону визначено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.7.7.6 ст.7 Закону про ПДВ).

Однак, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не виконано приписи вищевказаного Закону, в звязку з чим, 22.08.2008 року позивач направив на адресу ДПІ листа з вимогою надати державному казначейству висновок про відшкодування з бюджету суму у розмірі 704019, грн. Однак, позивач отримав відповідь, в якій було зазначено, що з метою підтвердження заявлених до відшкодування сум з ПДВ вживаються заходи стосовно підтвердження легітимності контрагента ТОВ «Тріумф».

Суд не може погодитись із такими діями ДПІ у Голосіївському районі м. Києва оскільки, вищенаведені обставини та документальні докази підтверджують факт виконання господарських зобов'язань сторонами свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені угодою сторін; такі обставини встановлені перевіркою та відображені в Акті в якому зазначено, в період здійснення господарських операцій нерезидент - ТОВ «Тріумф»звітувалося про здійснення фінансово-господарської діяльності, про що свідчить надана звітність з податку на додану вартість за січень 2007 року.

Відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Операції, які були здійснені між ТОВ «Стігма»та ТОВ «Тріумф»на виконання умов зовнішньоекономічного контракту повністю відповідають визначенням поняття експортних операцій, вантажно-митні декларації, оформленні у відповідності до вимог чинного законодавства України, в заявку з чим суд приходить до висновку, що позивач мав законне право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що ДПА у м. Києві у своєму рішенні про результати розгляду повторної скарги від 28.07.2008 року №3122/10/25-114 дійшла аналогічного висновку.

До того ж, в матеріалах справи наявний лист Київської регіональної митниці від 22.07.2009 року №35/6-14/7729, в якому зазначено, що товари за зовнішньоекономічним контрактом дійсно було вивезено за межі митної території України, а представник ТОВ «Стігма»отримав належним чином завірені екземпляри ВМД, в яких значиться вся необхідна інформація із зазначенням дати фактичного вивезення, як передбачено спільним наказом державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України №163/121 від 21.03.2002 р. «Про затвердження Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України», і застосовується до товарів, які були оформленні після набуття чинності Постанови КМУ №243 від 01.03.2002 р. «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції».

Відповідно до статті 13 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на ці органи функцій, повною мірою використовувати надані їм права. За невиконання або неналежне виконання зазначеними особами своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Стігма»704019,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2007 обґрунтована та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача щодо зобовязання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надати до Головного управління Державного казначейства у м. Києві висновок (разом з реєстром) із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету по декларації за січень 2007 року у розмірі 704019,00 суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних причин.

Відповідно до п. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для всіх осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Задоволення позовну в частині стягнення з державного бюджету на користь позивача заборгованості з ПДВ в сумі 704 019 грн. передбачає здійснення всіх заходів ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, які передбачені чинним законодавством для своєчасного та повного відшкодування податку на додану вартість, а тому вимога позивача в частині зобовязання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надати до Головного управління Державного казначейства у м. Києві висновок (разом з реєстром) із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету по декларації за січень 2007 року у розмірі 704019,00 грн. задоволенню не підлягає, як така, що фактично вирішена рішенням суду про стягнення заборгованості з ПДВ в сумі 704019,00 грн.

Враховуючи викладене вище Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 24, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного бюджету України (аналітичний рахуно31117030700002, КБК 14010200, відкритий на імя відділення Державного казначейства у Голосіївському районі м. Києва, банк ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код 26077879 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стігма»бюджетну заборгованість по податку на додану вартість у сумі 704019 (сімсот чотири тисячі девятнадцять) грн. 00 грн. та суму судового збору у розмірі 1700, 00 грн.

В іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя: Кишинський М.І.

Судді: Шелест С.Б.

Степанюк А.Г.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 19.05.2010р.