Постанова № 9650293, 19.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2010 року 11:43 № 2а-3344/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Красновій І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Управління капітального будівництва Міністерства оборони України

про стягнення заборгованості у розмірі 5260,65 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача Чепілко Р.М.

від відповідача не зявився

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 19 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення заборгованості у розмірі 5260,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення документальної ревізії відповідача Голосіївською міжрайонною Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності встановлено порушення пункту 1 статті 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування»від 11.01.2001р. № 2213-ІІІ, пункту 2 статті 53 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ та пункту 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. № 1266, в звязку з чим Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було винесено рішення № 69 від 07.04.2009р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до якого загальна сума належних до сплати сум фінансових та штрафних санкцій склала 5260,65 грн. Вказана заборгованість відповідачем у встановлені законом строки погашена не була.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 26.03.2010 року.

У судове засідання, призначене на 26.03.2010 року, зявився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники в судове засідання не зявились. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 19.04.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з неявкою представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, зазначено в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини 2 статті 17, частини 1 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. (далі по тексту Закон України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р.) та Інструкцією про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №38 від 19.09.2001р. (далі по тексту Інструкція № 38 від 19.09.2001р.).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі по тексту - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. страховик-Фонд має право, зокрема, здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників та накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

В абзаці 2 частини 1 статті 10 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. зазначено, що управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 13 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ до повноважень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належить здійснення контролю за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечення цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах, є виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Управління капітального будівництва Міністерства оборони України зареєстровано в Голосіївській міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 25.12.2001р. за № 17651 як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ.

Згідно частиною 2 статті 22 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Як вбачається з матеріалів справи, Директором Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_3 прийнято рішення № 69 від 07.04.2009р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту рішення № 69 від 07.04.2009р.), яким на підставі пункту 6 частини 1 статті 28, статті 30 Закону України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ визначено суму платежу та вирішено зарахувати до бюджету Фонду у вигляді нарахованих страхових внесків, пені, не прийнятих до зарахування витрат та штрафу з Управління капітального будівництва Міністерства оборони України на загальну суму 5260,65 грн.

Рішення № 69 від 07.04.2009р. прийнято Голосіївською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі акту ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 06.04.2009р. за № 408 (далі по тексту Акт ревізії).

Відповідно до висновків Акту ревізії встановлено факт порушення відповідачем вимог пункту 1 статті 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування»від 11.01.2001р. № 2213-ІІІ, пункту 2 статті 53 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ та пункту 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. № 1266.

23 квітня 2009 року відповідач оскаржив рішення № 69 від 07.04.2009р. директору виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, проте за результатами розгляду відповідної скарги останнім було прийнято рішення № 1107-05 від 04.06.2009р., яким в задоволенні скарги Управління капітального будівництва Міністерства оборони України від 23.04.2009р. № 141/24 відмовлено.

22 червня 2009 року відповідач вдруге оскаржив рішення № 69 від 07.04.2009р. до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, якою за результатами розгляду скарги прийнято рішення № 05-31-1455 від 14.07.2009р. про відмову в задоволенні скарги.

В судовому порядку рішення № 69 від 07.04.2009р. Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України не оскаржувалось.

Відповідно до приписів статті 30 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.

За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідно до абзацу 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000р., у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, визначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання рішення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Таким чином, загальна сума заборгованості за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, яка підлягає сплаті відповідачем складає 5260,65 грн.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги те, що сума у розмірі 5260,65 грн. до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення вказаної заборгованості станом на день розгляду цього спору відповідачем не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до часини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 28-А, ЄДРПОУ 08228659) на користь Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 25607512023397 в КДР «Райффайзенбанк Аваль», МФО 322904, ЄДРПОУ 26080410, код платежу 50030400) заборгованість у сумі 5260 (пять тисяч двісті шістдесят) грн. 65 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.І. Савченко

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 28 квітня 2010 року.