Ухвала суду № 96479121, 22.04.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3870/21

Провадження №: 2-о/755/251/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Булгакової Є.І.,

заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві питання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

у с т а н о в и в:

01.03.2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Ухвалою суду від 02.03.2021 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику термін на усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 19.03.2021 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами окремого провадження та витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу належним чином засвідчену копію спадкової справи №41/2020 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В судовому засіданні на вирішення учасників провадження судом поставлене питання про необхідність залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з виявленою наявністю спору про право.

Заявниця в судовому засіданні зазначає, що ОСОБА_3 є племінницею і заявниці не зрозуміло як так трапилось, що померлий склав відносно неї заповіт, адже саме заявниця проживала з ОСОБА_2 , лікувала його та піклувалась про нього. Про наявність спадкоємиці за заповітом стосовно квартири АДРЕСА_1 , заявниця дізналась нещодавно.

Представник заінтересованої особи Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник заінтересованої особи Київської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у змісті відзиву на заяву міститься клопотання Київської міської ради про розгляд справи за відсутності представника.

Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 має бути залишена без розгляду у зв`язку із наявністю спору про право, ураховуючи наступне.

Як встановлено ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Як встановлено ч.ч. 3, 6 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Частиною 1 статті 315 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи про встановлення, зокрема, факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Частиною 4 ст. 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Відповідно до заявлених вимог, ОСОБА_1 просить суд встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з лютого 2019 року до часу відкриття спадщини ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У змісті заяви вказано, що встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно заявниці ОСОБА_1 для прийняття спадщини від ОСОБА_2 , адже відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Про існування інших спадкоємців заявниці не відомо.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_2 , заявниця 23.09.2020 року звернулась до приватного нотаріуса із заявою у якій вказала, що спадщину, яка залишилась після померлого ОСОБА_2 , цією заявою вона приймає.

При цьому, 07.12.2020 року до приватного нотаріуса із заявою звернулась ОСОБА_3 у якій зазначила, що їй відомий зміст заповіту від 21.10.2016 року за яким ОСОБА_2 належну йому квартиру АДРЕСА_1 заповів їй. Спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , цією заявою вона приймає.

За змістом наявного в матеріалах справи заповіту від 21.10.2016 року, ОСОБА_2 заповів належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 1 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 3 вищезазначеної постанови також роз`яснено, що у тому разі коли буде виявлено, що встановлення факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє у прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Отже, встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При цьому, у даній справі заявниця має бажання набути права спадкування у четверту чергу майна померлого, який за життя розпорядився належною йому на праві власності квартирою заповівши її ОСОБА_3 і остання прийняла спадщину.

Крім того, згідно ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, а згідно ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Отже, племінниця спадкоємця відноситься до п`ятої черги спадкування, а у разі смерті сестри/брата спадкодавця до смерті самого спадкодавця племінники набувають права спадкування за законом у другу чергу за правом представлення.

Усе викладене свідчить про наявність у даному випадку спору про право, адже стосовно ОСОБА_3 померлий за життя склав заповіт щодо належної йому квартири і остання своєю заявою прийняла спадщину, натомість заявниця вважає, що відноситься до четвертої черги спадкування за законом у зв`язку із чим звернулась до суду із відповідною заявою, однак встановлення такого факту в окремому провадженні у даному випадку є неможливим, оскільки об`єктивно вбачається спір про право.

До того ж, заявниця своєю заявою прийняла спадщину без будь-яких застережень чи її об`єму, при цьому і ОСОБА_3 своєю заявою прийняла спадщину після ОСОБА_2 в якій не зазначено, що прийняття спадщини відбувається виключно за заповітом, отже у разі підтвердження родинного стосунку ОСОБА_3 до спадкодавця як племінниці вона також стає спадкоємицею і за законом, що в свою чергу знов таки вказує на наявність у даній справі спору про право, що призводить до необхідності залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 293, 294, 315, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту проживання однією сім`єю - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що вона має право подати позов на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали суду складний 23.04.2021 року.

Суддя -