Постанова № 9647710, 25.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-9586/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ПащенкаК.С. при секретарі судового засідання Пасічнику О.П., розглянувши адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0001952304/0/20540 від 04.06.2009, прийняте ДПІ у Дарницькому районі міста Києва.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.03.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30.03.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.05.2009 за результатами позапланової виїзної перевірки ДП «Київський ремонтно-механічний завод»ДПІ у Дарницькому районі міста Києва було складено Акт №2666/2304/14302667 (далі Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації за лютий 2009 року внаслідок порушення позивачем пп.пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, пп.7.4.5 п. 7.4, пп.пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

04.06.2009 на підставі Акту перевірки відповідно до пп.пп. «б», «в», пп. 4.2.2 п. 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001952304/0/20540, яким у звязку з порушенням пп.пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, пп.7.4.5 п. 7.4, пп.пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2009 року на 135 691, 00грн.

Як встановлено судом, у періоді, що перевірявся, ДП «Київський ремонтно-механічний завод»придбала товари, зокрема, у ТОВ «Компанія «Укрсплав», ТОВ «МГІ-Торг», ЗАТ«Аріан Кий»та ТОВ «За-Ліна»на загальну суму 814144,58 грн. (в тому числі ПДВ 135 691 грн.).

З аналізу Акту перевірки видно, що підставами для висновку відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації за лютий 2009 року стала встановлена ним невідповідність місцезнаходження ТОВ „Компанія «Укрсплав», зазначеного в свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, його фактичному місцезнаходженню; відсутність за місцезнаходженням ТОВ „МГІ-Торг" та неподання цим товариством податкової звітності за січень 2009 року; анулювання свідоцтва платника ПДВ ЗАТ „Аріан-Кий" за ініціативою ДПІ у Голосіївському районі м.Києва у зв'язку з неподанням вказаним акціонерним товариством протягом року податкових декларацій до податкового органу; не встановлення податковим органом місцезнаходження ТОВ „За-Ліна", а також у звязку з визнанням банкрутами та ліквідацією контрагентів вказаних товариств-постачальників.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

На підставі пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету підлягає сума, яка при її визначенні згідно з пп. 7.7.1 має відємне значення.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Як видно з матеріалів справи, податковий кредит у розмірі 135 691 грн. був сформований позивачем на підставі податкових накладних ТОВ «Компанія «Укрсплав»№220801 від 22.08.2008, № 10901 від 01.09.2008, № 10905 від 01.09.2008, № 11005 від 01.10.2008, №11006 від 01.10.2008, № 11007 від 01.10.2008, № 11008 від 01.10.2008; ТОВ„МГІ-Торг" № 012002 від 20.01.2009; ЗАТ„Аріан Кий" № 1 від 09.01.2009 та ТОВ „За-Ліна" № 2101 від 21.01.2009.

Відповідно до змісту пп. 7.2.3 та 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як видно з матеріалів справи та підтверджується даними офіційного сайту ДПА України, ТОВ «Компанія «Укрсплав»є платником податку на додану вартість з 14.03.2005 на підставі свідоцтва про реєстрацію як платника податку на додану вартість № 13640964, ТОВ«МГІ-Торг»з 25.04.2008 на підставі свідоцтва №100113780, а ТОВ «За-Ліна»з 26.06.2007 на підставі свідоцтва №100049269, а тому відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997, вказані особи мали право на складання податкових накладних.

Свідоцтво про реєстрацію ЗАТ«Аріан Кий»як платника податку на додану вартість було анульовано 14.04.2009 року. Тому, враховуючи, що на момент складання податкової накладної № 1 від 09.01.2009 ЗАТ«Аріан Кий»було зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність у нього на той момент права на складання податкових накладних.

Таким чином, спірна сума податку на додану вартість у розмірі 135 691 грн., віднесена ДП«Київський ремонтно-механічний завод» до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037. Відповідна сума ПДВ позивачем сплачена в вартості поставлених товарів, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями з відмітками банку про їх виконання та виписками з банківського рахунку позивача, копії яких залучені до матеріалів справи.

Крім того, реальність вказаних господарських операцій підтверджується відповідними видатковими накладними та картками складського обліку матеріалів, копії яких наявні в матеріали справи.

Враховуючи викладене, формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у розмірі 135691грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Компанія «Укрсплав», ТОВ «МГІ-Торг», ЗАТ«Аріан Кий»та ТОВ «За-Ліна», за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Дарницькому районі м.Києва про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації за лютий 2009 року внаслідок порушення пп.пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, пп.7.4.5 п. 7.4, пп.пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення безпідставне та неправомірне.

Судом не приймається посилання відповідача на недостовірність даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Компанія «Укрсплав», ТОВ «МГІ-Торг», ЗАТ«Аріан Кий», ТОВ «За-Ліна»та їх контрагентів, не подання ЗАТ«Аріан Кий»податкової звітності та визнання банкрутами і ліквідацію контрагентів вказаних товариств-постачальників, як на підстави для зменшення суми податкового кредиту, оскільки покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо таких обставин. Викладена правова позиція підтверджується, зокрема, постановою Верховного суду України від 26.09.2006 у справі №21-358.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Водночас, з аналізу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України видно, що вимога про визнання нечинним рішення може стосуватися лише нормативно-правового акта, а вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) індивідуального акта (рішення) виключає вимогу про скасування цього ж акта, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

За таких умов суд, вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом скасування спірного податкового повідомлення-рішення №0001952304/0/20540 від 04.06.2009.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод»задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001952304/0/20540 від 04.06.2009, прийняте Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 34-а) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя К.С. Пащенко