Постанова № 9646232, 21.05.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 2а-1508/10/2370 21.05.2010 р. м. Черкаси

10 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача Рябокінь З.Р. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Черкаського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Черкаському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Черкаського району звернулась до суду в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Черкаському районі з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2751 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було порушено вимоги Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95, «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»№98/96-ВР від 23.03.1996 року. Внаслідок цих порушень до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції, які ним сплачені не були.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Прокурор в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Під час судового розгляду справи відповідач позов визнав частково.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, пояснення свідків та відповідача під час судового розгляду справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

14.01.2010 року на підставі ст.11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»та Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про підприємництво», указів Президента України та інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні згідно плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на січень 2010 року, затвердженого головою ДПА в Черкаській області 30.12.2009 року та направлень №000187, №000181, №000195 від 04.01.2010 року державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, а саме: магазину 2010, що розташований за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Яснозіря, вул. Гагаріна, за результатами якої складено акт №002324 від 14.01.2010 року.

В ході перевірки 14.01.2010 року о 16 год. 06 хв. в магазині, за вказаною адресою, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_2, встановлено проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів, здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту. Перевіркою книги ОРО встановлено невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків за 21.08.2009 року, 09.09.2009 року та 30.12.2009 року, а також не зберігання фіскального звітного чеку в книзі ОРО №00750 від 15.09.2009 року. Перевіркою готівкових коштів на місці проведення розрахунків встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (невідповідність складає 245 грн. 20 коп.).

Крім того, суд зазначає, що порушення, встановлені актом перевірки також підтверджуються денним «Х»- звітом за 14.01.2010 року, фіскальними чеком від 14.01.2010 року, наданими відповідачем під час судового розгляду справи копій з книги ОРО, поясненнями свідків під час судового розгляду справи та описом наявних готівкових коштів додатком до акту перевірки від 14.01.2010 року № 002324.

Згідно опису наявних готівкових коштів, який є додатком до акту перевірки від 14.01.2010 року №002324, продавець на місці проведення розрахунків власних коштів не тримав, кошти знаходяться на місці проведення розрахунків та отримані за реалізовані товари відповідачем, сума готівкових коштів, що знаходилася на місці проведення розрахунків, становить 335 грн. 05 коп., повинно рахуватись 89 грн. 85 коп., невідповідність становить 245 грн. 20 коп.

Суд також бере до уваги постанову Черкаського районного суду від 17.02.2010 року по справі №3-231/2010 року.

Відповідно до вказаної постанови, 14.01.2010 року о 16 год. 06 хв. працівниками ДПА в Черкаській області було проведено перевірку діяльності ПП ОСОБА_2, та складено протокол відносно ОСОБА_3, яка працює продавцем магазину, що належить ПП ОСОБА_2 та знаходиться по вул. Леніна, 134 в с. Яснозіря Черкаського району, де було виявлено, що в книзі обліку розрахункових операцій не зберігалися фіскальні звітні чеки, внаслідок чого ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 1551 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано стягнення у вигляді штрафу в сумі 34 грн.

Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, перевіркою було виявлено порушення п. п. 9, 11, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95 та ст.ст. 3, 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року № 98/96-ВР.

Цього ж дня працівника відповідача було ознайомлено з актом перевірки, в п.4.1, якого він зазначив, що виявлені порушення більше не повторяться, зауважень не має.

За результатами проведеної перевірки, відповідно до акту № 002324 від 14.01.2010 року, на підставі п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно п. п. 4, 6 ст.17, ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та ч.1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»27.01.2010 року державною податковою інспекцією у Черкаському районі винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000062303 в сумі 80 грн. та № 0000052303 в сумі 2671 грн., усього на загальну суму 2751 грн.

Згідно копій корінців вказаних рішень, відповідач одержав зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 27.01.2010 року.

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95 реєстратори розрахункових операцій застосовуються підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також фізичними особами (резидентами та нерезидентами) - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п. п. 9, 11, 13 ст. 3 Закону № 265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Пунктами 4, 6 статті 17 Закону № 265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

ѕ двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій;

ѕ п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Статтею 22 вказаного Закону визначено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до абзацу 4 статті 2 зазначеного Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону № 265/95-ВР визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ та ін.), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа (затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за N 105/5296) зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Відповідно до п. 3.2 цього Положення обов'язковими реквізитами касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".

Пунктом 6 статті 17 Закону 265/95-ВР передбачено, що у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Суд зазначає, що ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»№ 199 усі режими роботи реєстратора (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Разом з тим підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 годин.

Лише у разі, якщо торговельний об'єкт працює цілодобово, то фіскальний звітний чек роздруковується кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше ніж через 24 години після початку роботи.

У разі коли підприємство не здійснює діяльність у конкретні дні (вихідні, святкові), що підтверджується відповідним наказом по підприємству, та реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, то, відповідно, і фіскальні звітні чеки не друкуються.

У робочі дні підприємства реєстратор розрахункових операцій повинен бути в увімкненому стані, і роздрукування фіскального звітного чека є обов'язковим.

Враховуючи вищезазначене, обов'язкове роздрукування фіскального звітного чека щоденно є вимогою п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека на підставі п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Згідно Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 199 від 18.02.2002 року, чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:

назву і адресу господарської одиниці;

індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери "ПН". У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер "ПН" - літери "ІД";

фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери "ФН";

заводський номер реєстратора;

логотип виробника.

Чек Z-звіту - фіскальний звітний чек повинен додатково містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються за зміну):

підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо таке занесення проводилося у день друкування даного фіскального звітного чека);

суми ПДВ за кожною ставкою;

підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ;

загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;

підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п'ятого, шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

суми готівки за операціями "службового внесення" та "службової видачі";

кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) та виданими коштами;

номер, дату і час друкування фіскального звітного чека;

повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

Згідно наданих відповідачем під час судового розгляду справи копій з книги ОРО, судом встановлено незберігання відповідачем фіскального звітного чеку №00750 від 15.09.2009 року.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону 265/95-ВР, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до абз.4 п.23 «Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15.06.2006 року № 833 забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Згідно п. 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 22 вказаного Закону визначено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Таким чином, суд приходить висновку про доведеність факту порушення позивачем п. п. 9, 11, 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР , а відповідно і правомірності застосування до позивача відповідачем фінансових санкцій відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000052303 від 27.01.2010 року.

Суд зазначає, що спеціальним законом який визначає порядок патентування торгівельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності є Закон України «Про патентування деяких видів господарської діяльності»(далі Закон).

Статтею 3 цього Закону визначено, що патентуванню підлягає торгівельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торгівельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Законом України "Про систему оподаткування" плату за торговий патент за деякі види підприємницької діяльності віднесено до загальнодержавних податків та зборів правильність та своєчасність справляння яких здійснюється державними податковими органами.

Таким чином, суд приходить висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000062303 від 27.01.2010 року прийнято в межах компетенції позивача, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торгівельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність:

ѕ за порушення строків сплати або неповне внесення чергових платежів нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті;

ѕ за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць;

ѕ за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням;

ѕ за здійснення операцій з реалізації товарів, визначених частинами шостою, сьомою, восьмою та дев'ятою статті 3 цього Закону, без одержання пільгового торгового патенту або з порушенням порядку одержання та використання пільгового торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у п'ятикратному розмірі вартості пільгового торгового патенту;

ѕ за здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового патенту сплачують штраф у подвійному розмірі вартості короткотермінового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

До дня сплати штрафів, визначених цією статтею, а також до придбання торгового патенту або оформлення пільгового торгового патенту діяльність відповідних суб'єктів підприємницької діяльності зупиняється.

Штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 року за N 268/5459.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Беручи до уваги те, що сума несплачених штрафних (фінансових) санкцій відповідача до державної податкової інспекції у Черкаському районі становить 2751 грн., докази сплати їх відповідачем станом на день розгляду спору відсутні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) до бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі (18000, м. Черкаси, вул. Енгельса, 157, код 34503239) штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2751 (дві тисячі сімсот пятдесят одна) грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .

Головуючий С.О. Кульчицький