Постанова № 9645118, 29.04.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

29.04.2010 р. Справа № 2а-1826/10/1470

м.Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовом Єланецька МДПІ (Братське відділення), вул. Леніна, 117,Братське,Братський район, Миколаївська область,55400

до СПД ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 1405,46 грн., з яких: 1399,95 грн. заборгованість по орендній платі за земельні ділянки та 5,51 грн. збору за спеціальне користування водних ресурсів, Згідно заяви про збільшення позовних вимог №1501 від 14.04.2010:

стягнення 1703,61 грн., з яких: 1698,1 грн. заборгованість по орендній платі за земельні ділянки за період з вересня 2009 по березень 2010 року та 5,51 грн. збору за спеціальне користування водних ресурсів,

в с т а н о в и в:

29.04.2010р. від сторін надійшли клопотання про розгляд справи без участі представників сторін в порядку письмового провадження та відсутність заперечень проти позову (арк.спр.32-33).

На підставі п.10 ч.1 ст.3 та ч.3 ст.122 КАС України, враховуючи клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд вважає розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, на основі наявних у справі матеріалів.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1405,46 грн., з яких: 1399,95 грн. заборгованість по орендній платі за земельні ділянки та 5,51 грн. збору за спеціальне користування водних ресурсів. Заявою від 14.04.2010р. №1501 він збільшив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 1703,61 грн., з яких: 1698,1 грн. заборгованість по орендній платі за земельні ділянки за період з вересня 2009 по березень 2010 року та 5,51 грн. збору за спеціальне користування водних ресурсів. Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.51, ст.137 КАС України, позивач скористався своїм правом збільшити позовні вимоги до прийняття рішення, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача від 14.04.2010р. №1501.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображена сума орендної плати за земельні ділянки у податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності №699 від 02.02.2009 та №1204 від 07.02.2010 та відповідачу направлялось податкове повідомлення-рішення №000081700/0 від 18.01.2010, яке відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржено.

Відповідач позовні вимоги в сумі 1703,61 грн. визнав в повному обсязі, про що є відмітка на судовій повістці-повідомленні від 26.04.2010 (арк.спр.31).

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби мають право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач, зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності фізична особа Братською районною державною адміністрацією Миколаївської області за №25050170000000333, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію від 20.02.2001 та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків з 20.02.2001 (арк.спр.6, 7).

Відповідно до Відомостей із договору оренди землі відповідачем та Братською сільською радою було укладено договір оренди земельної ділянки з установленою орендною платою в сумі 3378,42 грн. та 3574,75 грн., які зазначені в податкових деклараціях відповідача.

Згідно з ст.14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 №2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності з вказаною нормою закону, відповідач, подав до ДПІ податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 02.02.2009 №699 за 2009 рік та декларацію від 07.02.2010 №1204, що підтверджується штампами позивача про їх одержання, в яких він самостійно визначив суму орендної плати до сплати, що в 2009 році склало 281, 54 грн. за кожен місяць та в 2010 році 298,15 грн. (арк.спр. 10, 24).

Згідно з ст.17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ч.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Відповідачем вчасно сума по орендній платі за період з вересня 2009 року по березень 2010 року не сплачена, тому узгоджена сума податкового боргу, по наданим позивачем деклараціям, за цей період склала 1687,04 грн., що підтверджується уточненим розрахунком заборгованості позивача (арк.спр.25).

Крім того, позивачем у відповідності з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу нарахована пеня в сумі 11,06 грн. за прострочення сплати суми податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки. Сума пені підтверджена уточненим розрахунком (арк.спр.25) та підлягає задоволенню.

18.01.2010 позивач, здійснив невиїзну документальну перевірку відповідача (на підставі поданих податкових декларацій), з питань правильності нарахування та перерахування збору за спеціальне користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту за 2009 рік, про що було складено акт перевірки №1/17/2322710984 (арк.спр. 11-12).

За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-III, Інструкцію про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, а саме:

- абз. «а»та «б»пп..4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- не подання у встановлені строки податкової декларації; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

- розділ 7 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту не подання розрахунків збору за спеціальне використання водних ресурсів;

За наслідками перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000081700/0 від 18.01.2010р. на суму 355,47 грн., з яких: 15,47 грн. донарахованого збору за спеціальне використання водних ресурсів та 340,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій (арк.спр.12 зворотна сторона).

Оскільки зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано, що підтверджується підписом на корінці рішення та не оскаржено ним в адміністративному та судовому порядках, визначене позивачем податкове зобовязання вважається узгодженим в розумінні ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідач заборгованість по податковому повідомленні-рішенні сплатив частково в сумі 349,96 грн., що підтверджується розрахунком позивача (арк.спр.25), в звязку з чим заборгованість відповідача по збору за спеціальне користування водних ресурсів склала 5,51 грн.

У відповідності зі статтями 6, 8, 10 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем 05.10.2009 виставлена перша податкова вимога №1/50, яка отримана відповідачем особисто 05.10.2009, що підтверджується підписом на корінці вимоги (арк.спр.13). 09. 11.2009 виставлена друга податкова вимога №2/57, яка отримана відповідачем особисто 12.11.2009, що підтверджується підписом на корінці вимоги (арк.спр.13).

Таким чином, станом на час звернення позивачем з адміністративним позовом за відповідачем рахується податковий борг у сумі 1703,61 грн., з яких: 1698,1 грн. заборгованість по орендній платі за земельні ділянки за період з вересня 2009 по березень 2010 року та 5,51 грн. збору за спеціальне користування водних ресурсів.

Активи відповідача знаходяться в податковій заставі, про що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про заставу за №25750979 (арк.спр.15).

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом скористався, позов визнав в повному обсязі, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 КАСУ, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути за рахунок активів з Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Братського відділення Єланецької міжрайонної державної податкової інспекції, вул. Леніна, 117, смт.Братське, Миколаївська область, 55401 (р/р 35215001003113, банк ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПО 34462968) податковий борг в сумі 1703,61 грн., з яких: 1698,1 грн. заборгованість по орендній платі за земельні ділянки за період з вересня 2009 по березень 2010 року та 5,51 грн. збору за спеціальне користування водних ресурсів.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва