Постанова № 9644398, 09.03.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2010 року <Текст >Справа № 2а-6985/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.,

за участю представників:

позивача Педак О.А. (доручення від 25.01.2010 № 61/01-12);

відповідача Стрельбицької Ю.П. (довіреність від 12.01.2010 № 01-04/12)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області

до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області

про визнання дій незаконними, скасування припису та рішення

ВСТАНОВИВ:

16.12.2009 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області (далі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області (далі відповідач), в якому просить визнати дії відповідача незаконними, скасувати припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін від 20.11.2009 № 01-15/3521 та скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 20.11.2009 № 170.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх у повному обсязі, та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що у відповідача невірне твердження щодо завищення позивачем розміру плати за послуги та необґрунтованого отримання виручки за надані послуги економічного характеру. Вважає дії відповідача незаконними, а рішення і припис такими, що не відповідають чинному законодавству та підлягають скасуванню, тому просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях від 22.01.2010 та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області (ЄДРПОУ 25919158) територіальний орган Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і входить до сфери його управління, організаційно-правова форма за КОПФГ - державна організація, форма власності державна, види діяльності за КВЕД управління в соціальній сфері (довідки з ЄДРПОУ від 15.08.2006 № 2761).

Посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області у період з 26.10.2009 по 13.11.2009 проведено планову перевірку відповідача за результатами якої 13.11.2009 складено акт № 392.

За результатами перевірки відповідачем встановлено необґрунтоване одержання доходу у сумі 204,00грн. (за період з 01.12.2008 по 30.09.2009) в результаті завищення розміру плати за надання консультацій без економічного обґрунтування, що є порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямків використання» від 17.05.2002 №659 (далі Постанова №659).

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнятий припис від 20.11.2009 № 01-15/3521 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін та рішення від 20.11.2009 № 170 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 612,00грн.

Вважаючи дій відповідача незаконними, а спірний припис та рішення такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 №507-XII (далі-Закон №507-XII) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Статтею 2 Закону № 507-ХІІ встановлено, що цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

Згідно із положеннями Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних санкцій) органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України 03.12.2001 № 298/519 (далі Інструкція № 298/519) цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року №1819 та інших законодавчих актів, які визначають порядок формування, установлення та застосування цін (тарифів) і встановлюють відповідальність за його порушення (пп. 1.1 Інструкції № 298/519).

Дія Інструкції № 298/519 поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, а також підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і підпорядкованості (далі - суб'єкти господарювання) (пп. 1.2 Інструкції № 298/519).

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ від 15.08.2006 № 2761, організаційно-правова форма позивача за КОПФГ є державна організація, тому твердження позивача, що дія вищевказаних норм на нього не поширюється є помилковим.

Відповідач у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, наказами Мінприроди, а також Положенням про №548.

Згідно п. 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819 (далі Положення № 1819) відповідач має право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін; вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства; приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Відповідно до Закону №507-XII необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю (пп. 1.3 Інструкції № 298/519).

Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пп.1.4 Інструкції № 298/519 порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, зокрема, є нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються.

Підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних (пп. 1.5 Інструкції № 298/519).

Наведені норми права регулюють та підтверджують повноваження (дії) відповідача щодо контролю за дотриманням позивачем законодавства про ціни та ціноутворення та щодо підстав для прийняття оспорюваного припису і рішення, отже в цій частині позові вимоги задоволенню не підлягають.

Пунктом 1 Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 №548 (далі Положення №548) встановлено, що реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території здійснює Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі

Підпунком 5.8 п.5 Положення №548 встановлено, що позивач має право надавати в установленому порядку платні послуги екологічного характеру відповідно до переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1430.

Згідно із пп. 1 п. 1 зазначеної Постанови, позивач надає консультації, зокрема, з питань розроблення природоохоронних програм підприємств.

Розмір плати за надання послуг територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України затверджений спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.03.2002 № 110/73 (далі Наказ №110/73), який, зокрема, за розроблення природоохоронних програм підприємств (п.1.1) становить 170-1300 грн. Розмір зазначеного виду послуг залежить від обсягів і складності (п.1.1 «Примітка» додатку до Наказу №110/73).

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.01.2002 №46 затверджений Порядок надання платних послуг екологічного характеру територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України (далі Порядок №46).

Проте критеріїв складності та обсягів, що впливають на розмір плати за надання певних видів послуг позивачем, зокрема, розроблення природоохоронних програм підприємств, чинним законодавством не передбачено, що саме сторонами і визнається.

У відповідності із п.3 Постанови № 659, власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за такими напрямами, зокрема: перша группа підгрупа 1 - на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг, а також за погодженням з Мінфіном витрат капітального характеру, пов'язаних з наданням послуг із створення умов для початку реалізації інфраструктурних проектів.

Згідно із розділом 4 Порядку № 46, кошти, отримані за надання платних послуг екологічного характеру, надходять територіальним органам Мінекоресурсів на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України.

Відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України кошти, отримані від надання платних послуг екологічного характеру є складовою частиною доходів Державного бюджету України.

Згідно п. 4.3 Порядок № 46, кошти, які отримані за надання послуг екологічного характеру, використовуються, зокрема, на:

покриття витрат, пов'язаних з наданням платних послуг екологічного характеру;

матеріально-технічне забезпечення та організаційні заходи територіальних органів Мінекоресурсів, які не забезпечені видатками загального фонду, у тому числі: на:

оренду приміщень, комунальні послуги, послуги зв'язку, службові відрядження, проїзд міським пасажирським транспортом;

оснащення інформаційними, технічними та програмними засобами,придбання устаткування, матеріалів, хімреактивів, засобів вимірювальної і обчислювальної техніки, телекомунікацій та зв'язку, транспортних засобів, паливно-мастильних матеріалів, лабораторного посуду, вогнепальної зброї, спеціальних засобів та засобів активної самооборони, придбання або пошиття форменого та спеціального одягу та взуття, засобів індивідуального захисту, спецхарчування;

видання нормативно-правових документів (методик, інструкцій тощо) з питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, придбання науково-технічної літератури та інформації;

перепідготовку кадрів та підвищення їх кваліфікації;

організацію конференцій, семінарів, нарад, симпозіумів, ділових зустрічей з проблем охорони навколишнього природного середовища, охорони та раціонального використання природних ресурсів.

Оскільки жодним із вище перелічених нормативно-правових актів не визначені критерії складності і обсягів наданих послуг, то висновок відповідача щодо неправомірного завищення позивачем розміру плати за надані послуги не відповідає приписам чинного законодавства та спростовується вищенаведеними нормами.

Відповідно до положень Наказу №110/73 вартість послуг з надання консультацій по розробленню природоохоронних програм підприємств, у залежності від обсягів і складності складає від 170,00 грн. до 1300,00 грн. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем, під час виконання договору від 28.11.2008 №1391, не було завищено чи занижено вартість послуг, встановлену цим наказом (вказаний договір укладений на суму 408,00грн.).

Отже, аналізуючи викладені вище норми, суд дійшов висновку, що жодних порушень позивачем під час спрямування отриманих від надання консультативних послуг кошів допущено не було.

З урахуванням викладеного, рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 20.11.2009 № 170 є таким, що підлягає скасуванню.

Вимоги позивача про скасування припису не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до Положення №1819 надання відповідачем припису не є його рішенням відповідно до покладених на нього завдань, зокрема у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування та надає за результатами перевірок органів виконавчої влади,суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області від 20.11.2009 № 170.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 21.05.2010

Суддя (підпис) О.С.Янюк