Постанова № 9644395, 27.04.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року <Текст >Справа № 2а-1371/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.,

за участю представників:

позивача Садовського А.М. (довіреність від 04.03.2010 № 1)4

відповідача Криворучко Г.О. (довіреність від 04.01.2010 № 03/10);

Арабаджи С.В. (довіреність від 04.01.2010 № 08/10)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурий», м.Мелітополь Запорізької області

до Мелітопольського міського центру зайнятості Запорізької області

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурий» (далі ТОВ «Меркурий», позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із позовом до Мелітопольського міського центру зайнятості Запорізької області (далі відповідач), у якому просить суд скасувати рішення від 04.01.2010 № 1 про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу. Позовні вимоги обґрунтовує приписами Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (далі Закон № 1533-ІІІ) та вказує, що спірне рішення є протиправним, оскільки страхові внески сплачується у разі виплати заробітної плати, а не у разі нарахування. Просить позов задовольнити у повному обсязі та скасувати указане рішення.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові.

Представники відповідача проти позову заперечили із підстав, викладених у наданих суду запереченнях від 04.01.2010 та від 27.04.2010. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.

На підставі наказу від 25.09.2009 № 96 та плану перевірок правильності нарахування та своєчасності сплати страхових внесків, посадовими особами Мелітопольського міського центру зайнятості Запорізької області проведено перевірку правильності нарахування та своєчасності сплати позивачем страхових внесків, за результатами якої складений акт від 04.12.2009 № 125 (далі - Акт).

Під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 38 Закону № 1533-ІІІ, а саме: приховання суми виплат, на які нараховуються страхові внески, в розмірі 2249,00грн. (заробітна плата за жовтень грудень 2005 року, липень 2009 року).

На підставі виявлених порушень 14.12.2009 позивачем складений протокол № 20 про адміністративне правопорушення та винесено постанову від 17.12.2009 № 20 про накладення штрафу, якою директор ТОВ «Меркурий» притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 35 Закону № 1533-ІІІ.

За результатами проведеної перевірки, на підставі Акту, відповідачем прийняте рішення від 04.01.2010 № 1, яким до позивача застосований штраф у розмірі 2249,00грн. Підставою для застосування до позивача штрафу, згідно тексу спірного рішення, є порушення останнім п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1533-ІІІ.

Вважаючи указане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон № 1533-ІІІ.

Страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески.

Позивач, у відповідності до приписів ст. 1 Закону № 1533-ІІІ є страхувальником і зобовязаний сплачувати страхові внески.

Згідно із ч. 3 ст. 17 Закону № 1533-ІІІ перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці. При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Із матеріалів справи вбачається, що в Акті зафіксоване порушення позивачем вимог п. 1 ст. 38 № 1533-ІІІ, відповідно до якого роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. Проте, відповідачем під час перевірки встановлене приховання позивачем суми виплат, на які сплачується страхові внески, при цьому відповідач посилається на п. 1 ст. 38 указаного Закону.

У той же час, у тексті спірного рішення зазначено, що позивачем порушено п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1533-ІІІ, відповідно до якого роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Підставою для застосування до позивача штрафу є ч. 4 ст. 38 Закону № 1533-ІІІ, якою встановлено, що посадові особи, винні в порушенні строку реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасній та неповній їх сплаті, несуть адміністративну відповідальність згідно із законом.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою від 17.12.2009 № 20 про накладення штрафу за порушення ст. 165-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення директор ТОВ «Меркурий» був прягнений до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 35 Закону № 1533-ІІІ та до нього був застосований штраф у розмірі 136,00 грн., на підставі ч. 4 ст. 38 Закону № 1533-ІІІ,

Крім того, у тексті спірного рішення зазначено: «…керуючись ч. 4 ст. 38 Закону № 1533-ІІІ стягнути з ТОВ «Меркурий» штраф за неповне перерахування страхових внесків…».

Суд вважає за необхідне зазначити, що ч. 4 ст. 38 Закону № 1533-ІІІ встановлює адміністративну відповідальність безпосередньо посадових осіб, а не накладення штрафів на підприємства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що приписами Закону № 1533-ІІІ не передбачено накладення штрафу за приховання заробітної плати, а ч. 4 ст. 38 визначає персональну відповідальність посадових осіб, винних у порушенні порядку виплат страхових внесків, а не накладення штрафів на підприємства.

Таким чином, посилання відповідача на ч. 4 ст. 38 Закону № 1533-ІІІ, як на підставу застосування до ТОВ «Меркурий» штрафу за приховання заробітної плати, на яку нараховується страхові внески, є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним приписам Закону № 1533-ІІІ.

У відповідності до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи вище викладене, суд вважає що представниками відповідача не доведено правомірність своїх дій, спірне рішення є протиправним та таким, що не відповідає нормам Закону № 1533-ІІІ, у звязку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Мелітопольського міського центру зайнятості від 04.01.2010 № 1 про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (код ЄДРПОУ 13628214) 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) суми судового збору. Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 25.05.2010

Суддя (підпис) О.С.Янюк