Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2010 р. справа № 2а-5217/10/0570
час прийняття постанови: <година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючогосудді Головіної К.І.
при секретаріПотапенко О.М.
за участю представників позивача Кузько Т.Є.,
Постоялкова Ю.Г.,
представників відповідача Гриненко М.А.,
Лендьєл М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Стройинтер» до Державної податкової ін спекції у Калінінському районі м. Донецька про скасування податкового рішення № 0002902342 від 04.11.2009 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 244373 грн., -
В С Т А Н О В И В:
ПП «Стройинтер» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової ін спекції у Калінінському районі м. Донецька про скасування податкового рішення № 0002902342 від 04.11.2009 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 244373 грн.
У позові зазначили, у жовтні 2009 року відповідачем була проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання порядку проведення розрахункових операцій, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої працівниками ДПІ було встановлено не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх надходження за період з 29.09.2009 року по 23.10.2009 року, що є порушенням п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.
За наслідками перевірки за допущене порушення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька прийняла рішення № 0002902342 від 04.11.2009 року, яким до позивача були застосовані штрафні санкції на загальну суму 244373 грн. згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 року.
Із вказаним штрафом позивач не погоджується та просить суд скасувати вищевказане податкове рішення, з огляду на те, що готівкові кошти були належним чином оприбутковані, що підтверджується Z-звітами за вказаний період, касовими книгами, прибутковими касовими ордерами та квитанціями банку. Внесення записів про рух готівкових коштів до книги обліку розрахункових операцій (КОРО) позивач вважає не обовязковим, оскільки ним здійснювались не готівкові розрахунки, як вважає відповідач, а розрахункові операції у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
. Крім того, позивач зазначив, що Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 не може бути застосований, оскільки не є законом, а само неоприбуткування готівки у касах не потягло за собою тяжких наслідків для відповідача чи держави.
Просили скасувати рішення відповідача № 0002902342 від 04.11.2009 року.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечували, вказавши, що спірне рішення прийнято законно. Позивач не обліковував готівкові кошти у книзі обліку розрахункових операцій, у звязку з чим оприбуткування готівки у передбаченому законом порядку не було завершене, що є порушенням п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, за що до нього були застосовні штрафні санкції у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми.
Просили відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши надані суду докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що приватне підприємство «Стройинтер» згідно свідоцтва про державну реєстрацію є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Калінінської районної в м. Донецьку ради 06.12.2000 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька (а.с. 9-10).
Відповідач - Державна податкова ін спекція у Калінінському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень та здійснює у даних правовідносинах повноваження, визначені ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ст. ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ, а також планові або позапланові перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки, книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 24.10.2009 року Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька була здійснена планова перевірка діяльності ПП «Стройинтер» питань дотримання порядку проведення розрахункових операцій, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, наслідки якої викладені в акті від 24.10.2009 року за № 0536/05/63//23/31206399 (а.с. 11-14).
За результатами проведеної перевірки було встановлено, що в порушення вимог абзацу 2 п. 2.26 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, позивач не оприбуткував готівкові кошти на загальну суму 48874, 65 грн., а саме - у книзі обліку розрахункових операцій № 0563003978/5 у розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» відсутні записи про рух готівки за період з 29 вересня по 23 жовтня 2009 року згідно фіскальних звітних чеків з № 991 по № 1016, в тому числі: Z-звіт від 29.09.09 року, № 992 на суму 2171 грн. 10 коп.; Z-звіт від 30.09.09 року, № 993 на 2008 гри, 40 коп.; Z-звіт від 01.10.09 року № 994 на 1864 грн. 60 коп.; Z-звіт від 02.10.09 року № 995 на 2242 грн. 75 коп.; Z-звіт від 03.10.09 року № 996 на 2577 грн. 25 коп.; Z-звіт від 05.10.09 року № 997 на 2100 грн.; Z-звіт від 05.10.09 року № 998 на 1338 грн. 55 коп.; Z-звіт від 06.10.09 року № 999 на 1774 грн. 50 коп.; Z-звіт від 07.10.09 року № 1000 на 1382 грн. 05 коп.; Z-звіт від 09.10.09 року № 1001 на 1774 грн. 10 коп.; Z-звіт від 10.10.09 року № 1002 на 2161 грн. 60 коп.; Z-звіт від 10.10.09 року № 1003 на 2085 грн. 85 коп.; Z-звіт від 11.10.09 року № 1004 на 2017 грн. 35 коп.; Z-звіт від 12.10.09 року № 1005 на 1768 грн. 05 коп.; Z-звіт від 13.10.09 року № 1006 на 1497 грн. 85 коп.; Z-звіт від 14.10.09 року № 1007 на 1922 грн. 70 коп.; Z-звіт від 15.10.09 року № 1008 на 1646 грн. 80 коп.; Z-звіт від 16.10.09 року № 1009 на 1939 грн. 15 коп.; Z-звіт від 17.10.09 року № 1010 на 2559 грн. 60 коп.; Z-звіт від 18.10.09 року № 1011 на 2527 грн. 65 коп.; Z-звіт від 19.10.09 року № 1012 на 1972 грн. 75 коп.; Z-звіт від 20.10.09 року № 1013 на 1689 грн. 85 коп.; Z-звіт від 21.10.09 року № 1014 на 2057 грн. 30 коп.; Z-звіт від 22.10.09 року № 1015 на 2107 грн. 05 коп.; Z-звіт від 23.10.09 року № 1016 на 1687 грн. 80 коп.
На підставі акту перевірки керівником податкового органу (відповідача у справі) згідно абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 року, прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002902342 від 04.11.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 244373 грн. (а.с. 15).
Вказане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, однак згідно відповідей ДПА у Донецькій області та ДПА України рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення (а.с.56-62).
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач довів правомірність свого рішення, виходячи з такого.
Пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, визначено, що оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно п. 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004 року - всі готівкові кошти, які надходять до каси підприємства, повинні своєчасно (у день отримання готівкових коштів) і в повній сумі оприбутковуватися.
При проведення розрахункових операцій з використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) чи розрахункової книжки (РК), оприбуткуванням готівкових коштів є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Позивач зазначає, що ним забезпечено щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків і їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (КОРО) та таким чином здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО, що підтверджується прибутковими касовими ордерами та касовою книгою, а тому внесення записів до КОРО не є обовязковим.
Суд вважає, що позивач на власний розсуд трактує вимоги п. 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004 року.
Згідно ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів.
Підпунктом 7.5 пункту 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 № 614, встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Пунктом 4.3 Методичних рекомендацій щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 23 квітня 2009 року № 210, передбачено, що оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства.
Згідно п. 7.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.
Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми, суд прийшов до висновку, що необхідною умовою обліку готівки при проведенні розрахункових операцій із застосуванням РРО є щоденне виконання записів про рух готівки у книзі обліку розрахункових операцій та зберігання в ній фіскальних звітних чеків, що є складовою частиною процесу оприбуткування готівки.
Крім того, суд приймає до уваги той факт, що після проведення перевірки позивачем все ж таки були здійснені записи про рух готівкових коштів у розділі 2 книги обліку розрахункових операцій за період з 29.09.2009 року по 23.10.2009 року, оригінал якої був оглянутий судом (а.с. 69), вказану обставину не заперечував представник позивача у судовому засіданні, у звязку з чим суд робить висновок про те, що ПП «Стройинтер» фактично визнало наявність порушення, встановленого в ході перевірки.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються штрафні (фінансові) санкції, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів, комерційних банків та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Оскільки на час перевірки було встановлено неоприбуткування позивачем готівкових коштів на суму 48874, 65 грн., розмір штрафу відповідно склав 244373, 25 грн. (у оскаржуваному рішенні зазначено 244373 грн.).
Твердження позивача про те, що Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» не є законом, а тому у даному випадку не може бути застосований для визначення міри відповідальності, суд не приймає з огляду на принцип законності при здійсненні правосуддя.
Згідно положень ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді даної адміністративної справи у суду не виникло будь-яких сумнівів щодо невідповідності Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, а тому суд вважає, що відповідач цілком правомірно застосував його при визначенні штрафних санкцій.
Щодо посилань позивача про відсутність будь-яких тяжких наслідків від вчиненого ним порушення, суд зазначає, що діюче податкове законодавство ніяким чином не ставить у залежність настання фінансової відповідальності від тяжкості наслідків вчиненого правопорушення. У даному випадку перелік порушень та розміри штрафів чітко визначені нормативно-правовими актами, що регулюють податкові відносини, які до того ж не містять альтернативних санкцій за вчинене правопорушення.
На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин у справі суд вважає рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про скасування податкового рішення № 0002902342 від 04.11.2009 року про застосування штрафних санкцій таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 69-72, 94, 160-163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні позову приватного підприємства «Стройинтер» до Державної податкової ін спекції у Калінінському районі м. Донецька про скасування податкового рішення № 0002902342 від 04.11.2009 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 244373 грн.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошені у судовому засіданні 13 травня 2010 року.
Повний текст постанови виготовлений 18 травня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Головіна К.І.
Судове рішення № 9644262, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 12.05.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5217/10/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: