Рішення № 964322, 31.08.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"31" серпня 2007 р. Справа № 15/232-07

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “КС”, м. Київ

до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 63900,13 грн.

за участю представників:

від позивача: Тидень М.Ю. (дов. № 13/05-7 від 14.05.2007 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. серії НОМЕР_1.);

в судовому засіданні 17.08.2007 р., яке відбулось за участю представників обох сторін, було оголошено перерву до 21.08.2007 р.; в судовому засіданні 21.08.2007 р., яке відбулось за участю представників обох сторін, було оголошено перерву до 31.08.2007 р.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “КС” (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі-Відповідач) про стягнення 63900,13 грн. заборгованості за паливно-мастильні матеріали, поставлені у 2004 році на підставі рахунків-фактур та довіреностей.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачена позивачу вартість паливно-мастильних матеріалів, поставлених позивачем відповідачу у 2004 році на підставі рахунків-фактур та довіреностей, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 63900,13 грн.

В судовому засіданні 31.07.2007 р. був присутній представник відповідача, якій надав суду відзив від 31.07.2007 р. на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову посилають на те, що з матеріалів справи неможливо встановити на підставі якого договору чи правочину виникли зобов'язання між сторонами щодо платного передання та отримання паливно-мастильних матеріалів, також відповідач посилається на те, що довіреності, на які позивач посилається як на доказ отримання відповідачем паливно-мастильних матеріалів, є лише дозволом для здійснення господарських операцій з відпуску цінностей, тоді як отримання матеріальних цінностей повинно підтверджуватися первинними документами, а саме: видатковими накладними або актами приймання-передачі, проте, зазначених документів позивачем не надано. Отже з вказаних підстав відповідач просить суд відмовити позивачу у позові.

В судовому засіданні 31.08.2007 р. представник позивача на підставі ст. 22 ГПК України надав суду заяву від 31.08.2007 р. про уточнення позовних вимог, в якій позивач збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 63900,13 грн. заборгованості за паливно-мастильні матеріали, поставлені позивачем відповідачу у 2004 році, 15783,32 грн. інфляційних втрат, які нараховані за період з листопада 2004 р. по липень 2007 р. включно, та 3 % річних у сумі 5441,13 грн., які нараховані за період з 01.11.2004 р. по 31.08.2007 р., всього на суму 85124,58 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Для здійснення оплати вартості паливно-мастильних матеріалів, товариством з обмеженою відповідальністю “КС” суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1були виставлені рахунки-фактури НОМЕР_2. та НОМЕР_3., копії яких наявні в матеріалах справи, всього на загальну суму 29240,49 грн.

Для отримання паливно-мастильних матеріалів відповідачем були видані довіреності серії ЯЕЮ № НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5. на ім'я ОСОБА_1 Як вбачається з копій зазначених довіреностей, які наявні в матеріалах справи, довіреність серії ЯЕЮ № НОМЕР_4 була видана на отримання товарно-матеріальних цінностей за рахунком-фактурою № НОМЕР_2, довіреність серії НОМЕР_5. за рахунком-фактурою НОМЕР_3. Об'єм та найменування паливно-мастильних матеріалів, зазначені у довіреності серії ЯЕЮ № НОМЕР_4 тотожні з об'ємом та найменуванням паливно-мастильних матеріалів зазначеними в рахунку-фактуру № НОМЕР_2, об'єм та найменування паливно-мастильних матеріалів, зазначені у довіреності серії НОМЕР_5. тотожні з об'ємом та найменуванням паливно-мастильних матеріалів зазначеними в рахунку-фактурі НОМЕР_3.

Вартість паливно-мастильних матеріалів у сумі 29240,49 грн., отриманих на підставі зазначених довіреностей, відповідачем позивачу не сплачена.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та Відповідачем, є угодою купівлі-продажу (поставки).

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

21.05.2007 р. позивачем на адресу відповідача був надісланий лист-вимогаНОМЕР_15. з проханням сплатити заборгованість за паливно-мастильні матеріали у сумі 63900,13 грн., в тому числі 29240,49 грн. за паливно-мастильні матеріали, отримані відповідачем за довіреностями серії ЯЕЮ № НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, оплату заборгованості не здійснив.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що довіреності, на які позивач посилається як на доказ отримання відповідачем паливно-мастильних матеріалів, є лише дозволом для здійснення господарських операцій з відпуску цінностей, тоді як отримання матеріальних цінностей повинно підтверджуватися первинними документами, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. Довіреності серії ЯЕЮ № НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5., видані відповідачем для отримання матеріально-технічних цінностей, надані позивачем суду (оригінал для огляду та копію для залучення до матеріалів справи). Відповідно до абз. 2 п. 10 зазначеної Інструкції, невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності. Отже, твердження відповідача про те, що зазначені довіреності є лише дозволом на здійснення господарських операцій, а не доказом отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей, спростовуються наявністю у позивача оригіналів довіреностей серії ЯЕЮ № НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5., в яких зазначені об'єм та найменування паливно-мастильних матеріалів, тотожні зазначеним в рахунках-фактурах № НОМЕР_2 та НОМЕР_3, тобто в рахунках-фактурах, на отримання паливно-мастильних матеріалів за якими видані зазначені довіреності.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 29240,49 грн. за паливно-мастильні матеріали, отримані відповідачем на підставі довіреностей серії ЯЕЮ № НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 29240,49 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за паливно-мастильні матеріали у сумі 34659,64 грн., посилаючись на те, що зазначена заборгованість підтверджується виставленими позивачем відповідачу рахунками-фактурами № НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 та НОМЕР_9 та виданими відповідачем довіреностями ЯЕЮ № НОМЕР_4, серії НОМЕР_10 та серії НОМЕР_5.

Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій довіреностей, на які позивач посилається як на доказ отримання відповідачем паливно-мастильних матеріалів, довіреність ЯЕЮ № НОМЕР_4 видана на отримання матеріальних цінностей за рахунком-фактурою № НОМЕР_2, серії НОМЕР_10за рахунком-фактурою № НОМЕР_11 та серії НОМЕР_5. за рахунками № НОМЕР_12 та НОМЕР_13. Довіреностей виданих відповідачем на отримання паливно-мастильних матеріалів за рахунками-фактурами № № НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 та НОМЕР_9 позивачем суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем в порушення вимог зазначеної статті не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог в цій частині позову.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за паливно-мастильні матеріали у сумі 34659,64 грн. задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 15783,32 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з листопада 2004 р. по липень 2007 р. включно, та 5441,13 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.11.2004 р. по 31.08.2007 р.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати у сумі 15783,32 грн. та 3% річних у сумі 5441,13 грн. розраховані позивачем у урахуванням заборгованості у сумі 34659,64 грн. Проте, оскільки позивачу відмовлено в цій частині позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 9219,53 грн., нараховані за період з листопада 2004 р. по липень 2007 р. включно (в межах заявлених позовних вимог), та 3% річних у сумі 2485,04 грн., які нараховані за період з 01.11.2004 р. по 31.08.2007 р. (в межах заявлених позовних вимог), та розраховані від заборгованості у сумі 29240,49 грн..

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_14) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КС” (01010, м. Київ, вул. Московська, 7, код 32380407) 29240,49 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті сорок грн. 49коп.) заборгованості, 9219,53 грн. (дев'ять тисяч двісті дев'ятнадцять грн. 53коп.) інфляційних втрат, 2485,04 грн. (дві тисячи чотириста вісімдесят п'ять грн. 04коп.) 3% річних, 409,45 грн. (чотириста дев'ять грн. 45коп.) витрат по сплаті державного мита та 56,76 грн. (п'ятдесят шість грн. 76коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 07.09.2007 р.