Вирок № 96416042, 20.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12014/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області:

під головуванням судді Іванова А.П.,

при секретарі Боті О.І.,

за участю прокурора Логвіна Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шевченко В.С.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт у об`єднаному кримінальному провадженні за №12020075030000386 та 12020075030000646 щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянин України, уродженця Казахстану, м. Емба-5, мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше судимого вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.02.2020 за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі, вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.07.2017 за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126 -1 КК України, ч. 2 ст. 125 КК України,

встановив:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

З квітня 2020 року по серпень 2020 року ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово притягнутим за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення постановами Ужгородського міськрайонного суду №308/7407/20 від 28.08.2020 та №308/7231/20 від 07.10.2020, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє фізичне насильство, що включає нанесення побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та психологічне насильство, що включає словесні образи, погрози, приниження, залякування щодо своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров`я та погіршення якості життя потерпілої.

Так, 28.08.2020 близько 19 години 20 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Ужгород, по вул. Достоєвського 20/88, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, безпричинно наніс удари кулаками та обутими ногами в ділянку голови та тіла своєї матері ОСОБА_2 , заподіявши їй тілесні ушкодження.

Згідно з висновку експерта №394 від 31.08.2020 на момент судово-медичного обстеження на тілі ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій молочній залозі, синця на лівому стегні, синця на задній поверхні правого стегна та правого передпліччя. Згідно з медичної довідки з травмпункту УЦМКЛ у неї виявлено забій м`яких тканин голови, забійна підшкірна гематома верхньої третини лівого стегна. Згідно з консультації нейрохірурга у неї виявлено ЗЧТМ, струс головного мозку, множинні забої м`яких тканин тулуба, голови, кінцівок. Вищевказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізму дії, якими могли бути затиснуті в кулак руки та обуті ноги сторонньої людини. По давності виникнення вищевказані тілесні ушкодження вкладаються в час події, яка відбулася. Тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку потягли за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як на три тижні/21 день і по цій ознаці, згідно з п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Всі інші тілесні ушкодження мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів і по цій ознаці, згідно з п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної втрати працездатності.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто у вчиненні домашнього насильства, а саме умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров`я та погіршення якості життя потерпілої особи.

Крім того, 15.10.2020 близько 18 години ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Ужгород, вул. Достоєвського, 20/88, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, під час словесного конфлікту з ОСОБА_2 наніс удар своєю головою в її ніс, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №478 від 04.11.2020 тілесні ушкодження у вигляді синців на шкірних покривах спинки носа, передньої поверхні грудної клітини справа та зліва над молочною залозою, зовнішньої поверхні верхньої третини лівого плеча.

Згідно з даних консультації спеціалістів у ОСОБА_2 виявлено забій носа, перелом кісток носа без зміщення відламків.

Згідно з висновком експерта тілесні ушкодження у вигляді «перелому кісток носа без зміщення відламків» потягли за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні/21 день і по цій ознаці, згідно з п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

II. Позиція обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 125, ст. 126-1 КК України не визнав та пояснив, що він є співвласником квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 . Зазначив, що між ним та матір`ю почались конфлікти і сварки з часу, коли він попросив свою мати ОСОБА_2 виділити йому його частку в житлі. Під час сварок, які відбуваються постійно, його мати ОСОБА_2 та його сестра ОСОБА_3 ображають його, висловлюються на його адресу лайливими словами, провокують на конфлікт, б`ють, дряпають нігтями. Стверджує, що коли не витримує образи, то починає лаятись у відповідь, після чого його мати викликає поліцію.

Щодо подій 28.08.2020 зазначив, що дійсно цього дня конфліктував зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , кидав в її сторону тапочки, але тілесних ушкоджень руками і ногами їй не наносив.

Щодо подій 15.10.2020 зазначив, що дійсно цього дня між ним і його матір`ю ОСОБА_2 виник конфлікт на кухні, вона стала чіпати його, він, в свою чергу, відштовхував її, щоб вона не вдарила його, а коли вони перемістились в коридор, то в ході цієї метушні випадково стукнув її головою по носу. Вважає, що його мати ОСОБА_2 , його батько ОСОБА_4 та його сестра ОСОБА_3 навмисно оговорюють його.

ІІІ. Позиція потерпілої.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що протягом останніх семи місяців її син ОСОБА_1 , який проживає разом із нею та батьком ОСОБА_4 , вчиняє вдома скандали, сварки, здійснює психічний тиск на неї та батька, перешкоджає користуватися квартирою, ображає лайливими словами, принижує, залякує, майже постійно перебуває в нетверезому стані. Приблизно з квітня 2020 року він почав застосовувати до неї фізичне насильство. За цей період, для припинення протиправної поведінки ОСОБА_1 , вони вимушені були викликати поліцію більше 40 разів.

Так, ввечері 28.08.2020, ОСОБА_1 прийшов додому в нетверезому стані і між ними на кухні виник скандал з приводу вікна: спершу відбувалась словесна перепалка, а потім він став наносити удари руками і ногами по всьому її тілу. Після вказаного інциденту вона викликала поліцію та звернулась в лікарню, де були зафіксовані сліди побиття.

Крім того зазначила, що 18.10.2020 вона готувала їжу на кухні, коли прийшов додому ОСОБА_1 в нетверезому стані і почав виганяти її із даного приміщення. Між ними виникла словесна перепалка. Зазначає, що вийшла із кухні , щою забрати батька із зали до себе в кімнату. В цей час в коридор вийшов ОСОБА_1 , розігнавшись вдарив своєю головою в її перенісся, на що вона викликала поліцію і звернулась за медичною допомогою.

Крім того пояснила, що за останній час ОСОБА_1 неодноразово притягали до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства, щодо нього неодноразово встановлювались термінові заборонні приписи стосовно кривдника, але він ніяким чином не змінює свою поведінку. Вважає, що ОСОБА_1 заслуговує на найсуворіше покарання, передбачене законом.

ІV. Досліджені в судовому засіданні докази.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що останнім часом їх син ОСОБА_1 вчиняє сварки, ламає і руйнує меблі, лається. Окрім цього не оплачує комунальні послуги в квартирі, в якій вони спільно проживають, не допомагає їм як батькам, постійно свариться з матір`ю ОСОБА_2 , обзиває її лайливими словами. Зазначив, що не бачив як саме ОСОБА_1 перебив матері ОСОБА_2 перенісся, але пам`ятає як ОСОБА_1 чіплявся до неї в коридорі, після чого бачив наслідки у вигляді пошкодження носу і синців. Крім того вказав, що бачив як ОСОБА_1 бив ОСОБА_2 в коридорі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона часто приходить в гості до своїх батьків в квартиру за адресою АДРЕСА_1 та приводить своїх дітей. У вказаній квартирі також проживає її брат ОСОБА_1 . Вона неодноразово була свідком скандалів, які вчиняє ОСОБА_1 , створює в квартирі для батьків нестерпні умови проживання, постійно застосовує до них психологічне насильство, ображаючи їх лайливими словами, а також обмежує можливості користування квартирою. Окрім цього вказує, що ОСОБА_1 постійно ображає і б`є їх мати ОСОБА_2 . Вона особисто бачила як ОСОБА_1 головою, руками, ногами бив матір ОСОБА_2 , кидався в неї речами. Зазначила, що спільно з батьками підшукували ОСОБА_1 окреме житло, але він відмовився переселитись.

Згідно з висновку експерта № 394 від 31.08.2020 на момент судово-медичного обстеження на тілі ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій молочній залозі, синця на лівому стегні, синця на задній поверхні правого стегна та правого передпліччя. Згідно з медичної довідки з травмпункту УЦМКЛ у неї виявлено забій м`яких тканин голови, забійна підшкірна гематома верхньої третини лівого стегна. Згідно з консультації нейрохірурга у неї виявлено ЗЧТМ, струс головного мозку, множинні забої м`яких тканин тулуба, голови, кінцівок. Вищевказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізму дії, якими могли бути затиснуті в кулак руки та обуті ноги сторонньої людини. По давності виникнення вищевказані тілесні ушкодження вкладаються в час події, яка відбулася. Тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку потягли за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як на три тижні/21 день і по цій ознаці, згідно з п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Всі інші тілесні ушкодження мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів і по цій ознаці, згідно з п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної втрати працездатності.

Згідно з постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.08.2020 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 гривень за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. У вказаному рішенні суду зазначено, що 23.07.2020 о 17 годині ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство в сім`ї, а саме дії психологічного характеру, погрожував та ображав свою матір ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути шкода її психологічному здоров`ю.

Згідно з постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.09.2020 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 170 гривень за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. У вказаному рішенні суду зазначено, що 14.08.2020 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого батька ОСОБА_4 та сестри ОСОБА_3 домашнє насильство, а саме висловлювався в їх сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.

Згідно з постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.10.2020 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 680 гривень за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. У вказаному рішенні суду зазначено, що ОСОБА_1 повторно протягом року 16.07.2020 близько 17 години, знаходячись за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_2 , а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, ображав та принижував, штовхав та хапав за руки, чим могла бути завдана шкода їх психічному та фізичному здоров`ю.

З термінового обмежувального припису стосовно кривдника від 29.07.2020 видно, що 29.07.2020 року близько 21 години за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_2 і до нього застосований захід у вигляді заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

З термінового обмежувального припису стосовно кривдника від 03.08.2020 видно, що 03.08.2020 близько 01 години 20 хвилин за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 стукав в двері своїх батьків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та погрожував, а тому до нього застосовані заходи у вигляді зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

З термінового обмежувального припису стосовно кривдника від 20.08.2020 видно, що 20.08.2020 близько 21 години 30 хвилин за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_4 , а тому до нього застосований захід у вигляді заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Згідно з протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 15.10.2020 ОСОБА_2 просить вжити заходи щодо свого сина ОСОБА_1 , який 15.10.2020 близько 18 години за місцем проживання вчинив з нею сварку в ході якої наніс їй один удар головою в ніс, чим спричинив тілесні ушкодження.

Згідно з талону травматологічного пункту №9806/411 від 15.10.2020 у ОСОБА_2 діагностовано перелом спинки носу.

Висновком експерта №478 від 04.11.2020 стверджується, що згідно з даних консультації спеціалістів у ОСОБА_2 виявлено забій носа, перелом кісток носа без зміщення відламків. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, не виключено за обставин, про які повідомила потерпіла. По давності виникнення тілесні ушкодження вкладаються в час пригоди 15.10.2020. Згідно з висновком експерта тілесні ушкодження у вигляді «перелому кісток носа без зміщення відламків» потягли за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше, як три тижні/21 день і по цій ознаці, згідно з п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

V. Оцінка суду.

Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України суду надано такі докази: покази потерпілої ОСОБА_2 , покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , висновок експерта № 394 від 31.08.2020, постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.08.2020, 07.10.2020, 15.09.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративних стягнень за вчинення насильства в сім`ї, термінові обмежувальні приписи стосовно кривдника від 29.07.2020, 03.08.2020, 20.08.2020, якими вживались заходи для припинення вчинення ОСОБА_1 насильства в сім`ї.

Всі докази досліджені і оцінені судом як кожний окремо, так і у своїй сукупності. Усі докази визнані належними і допустимими. Докази логічні, не суперечать один одному, а навпаки доповнюють один одного і підтверджують, що з квітня по серпень 2020 року ОСОБА_1 систематично вчиняв домашнє, а саме психологічне і фізичне насильство щодо своєї матері ОСОБА_2 .

Суд сприймає критично покази обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що саме його мати ОСОБА_2 провокує його на конфлікт, спричиняє йому тілесні ушкодження, оскільки його твердження є голослівним, нічим не підтвердженим та спростовуються показами потерпілої і допитаних в судовому засіданні свідків. Твердження ОСОБА_1 про те, що він не бив ОСОБА_2 руками і ногами 28.08.2020 суд не приймає до уваги, оскільки такі спростовується показами потерпілої, свідка ОСОБА_4 , висновком експерта.

Суд вважає, доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне, систематичне, психологічне і фізичне насильство, застосоване щодо своєї матері ОСОБА_2 , що призвело до психологічних й фізичних страждань, розладів здоров`я, погіршення якості життя потерпілої.

Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, суду надано такі докази: покази потерпілої ОСОБА_2 , покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення, талон травматологічного пункту №9806/411, висновок експерта №478 від 04.11.2020.

Всі докази досліджені і оцінені судом як кожний окремо, так і у своїй сукупності. Усі докази визнані належними і допустимими. Докази логічні, не суперечать один одному, а навпаки доповнюють один одного і підтверджують, що 15.10.2020 ОСОБА_1 умисно наніс свої матері ОСОБА_2 удар головою в ніс, чим спричинив їй тілесні ушкодження.

Суд сприймає критично покази обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що саме його мати ОСОБА_2 15.10.2020 намагалась заподіяти йому удари, а він здійснював цьому супротив і випадково вдарив головою, оскільки таке його твердження спростовується показами потерпілої ОСОБА_2 , висновком експерта.

Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 оговорюють його не береться судом до уваги, оскільки їх покази схожі, узгоджуються між собою та підтверджуються матеріалами справи і тому на думку суду є правдивими. Натомість таке твердження ОСОБА_1 нічим не підтверджено, спростовується дослідженими в суді доказами та розцінюється судом як намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за вчиненні кримінальні правопорушення.

VІ. Призначення покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 суд вважає рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку (потерпіла ОСОБА_2 , 1949 р.н.).

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; відповідно до статті 65 КК враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, один з яких, згідно зі статтею 12 КК України, ч. 2 ст. 125 КК України відноситься до кримінальних проступків, а інший - за ст. 126-1 КК України - є нетяжким злочином; відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність двох обставин, що обтяжують покарання; особу винного, який раніше неодноразово судимий, а наразі обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних проваджень, перебуває під наглядом у КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей». Окрім цього суд приймає до уваги думку потерпілої, яка наполягала на найсуворішій мірі покарання за вчинені ОСОБА_1 кримінальні правопорушення.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства неможливе. Застосування більш м`якого покарання, на думку суду, у даному випадку є недоцільним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді обмеження волі на строк один рік та за ст. 126-1 КК України у вигляді позбавлення волі на два роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Так, на переконання суду, таке покарання буде відповідати вимогам ст. 50 КК України, достатнім для його виправлення і запобігатиме вчиненню ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень.

VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Речові докази відсутні.

В розглядуваній ситуації суд вважає, що існує висока вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо членів сім`ї, і тому вважає за необхідне з метою запобігання ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, а саме вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, до набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ст. 126-1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

за ст. 126-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік, що відповідно до п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України відповідає 6 (шести) місяцям позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя А.П. Іванов