Ухвала суду № 96410983, 21.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

21 квітня 2021 року Справа № 580/1357/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглядаючи в залі суду у порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

16.03.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі – відповідач) про:

визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплати пенсії позивача, виходячи з 85% основного розміру грошового забезпечення, з часу її призначення 24.07.2004;

зобов`язання відповідача здійснити з 24.07.2004 позивачу перерахунок та виплату пенсії в основному розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до п."а" ч.1 ст.13 Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону від 17.07.2004 №1889 та п."б" ст.67 Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затвердженого Указом Презедента України від 07.11.201 №1053/2001 в редакції Закону від 27.04.2004 №373/2004, що діяли на час звільнення позивача зі служби – 23.0.2004, з урахуванням проведених виплат;

визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру його пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення та відмови провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату його пенсії у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2020 №11/360, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з урахуванням проведених виплат;

зобов`язання відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату його пенсії у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2020 №11/360, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з урахуванням проведених виплат.

Додатково просив судові витрати стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В обґрунтування зазначено, що відповідач всупереч вимог закону зменшив відсоткове значення розміру пенсії та відмовив у її перерахунку та виплаті, виходячи з 85% відповідних сум грошового забезпечення для її обчислення, з часу призначення 24.07.2020.

Ухвалою суду від 22.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів.

12.04.2021 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що пенсію позивача за вислугу років із дати призначення, а саме з 24.07.2004 було обчислено в розмірі 80% грошового забезпечення 50% (за 20 років служби) + 30% (за 10 років понад 20 років служби). Звертаючись до суду у березні 2021 року з позовними вимогами за період з 24.07.2004, позивач пропустив строк звернення до суду. Тому позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.

13.04.2021 позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якій просив відхилити відзив та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що станом на час звільнення зі служби 24.07.2004 його вислуга становила 30 років 01 місяць 15 днів. Тому його пенсія повинна бути обрахована, виходячи з 85% відповідних сум грошового забезпечення, з яких 55%, як звільненому у відставку за віком або станом здоров`я, та 30% за кожний рік вислуги понад 20 років (10 років) – 3% відповідних сум грошового забезпечення (10 х 3 = 24). Стверджує, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Ознайомившись із матеріалами позову, з`ясовані підстави для залишення позову без розгляду в частині позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 вказаної статті Кодексу для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду відповідно до ч.4 ст.122 КАС України встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд на виконання ст.242 КАС України врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, щодо подібних обставин спору.

Так, за обставин звернення позивача до суду в 2019 році з приводу не здійсненого відповідачем перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 до 02.08.2014, про що повідомлено листом від 08.11.2019, Верховний Суд, переглядаючи в касаційному порядку рішення суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, надав правовий висновок щодо застосування норм ст.ст.122-123 КАС України та законів України: від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ), в якому зазначив:

« 21. … на думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

23. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

24. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

25. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

26. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

27. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

28. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з`ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

32. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

33. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

35. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

36. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

37. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

38. До того ж, як свідчать матеріали справи, звертаючись 18.10.2019 до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, позивач вже знав, що у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 розмір його пенсії обчислювався та виплачувався відповідачем відповідно до постанови № 1210.

39. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

40. Щодо посилання позивача в позовній заяві на положення статті 87 Закону № 1788-ХІІ та статті 46 Закону № 1058-IV, то таке є безпідставним, оскільки за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.

41. До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону № 1788-ХІ та статті 46 Закону № 1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

42. З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

43. З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

44. Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.

48. Так, колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

49. До того ж, Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку».

З викладених підстав Верховний Суд залишив без змін рішення суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо відсутності строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час є необгрунтованими. Позивач під час призначення пенсії, отримуючи рішення щодо призначення та пенсію, а саме з 24.07.2004 об`єктивно міг знати про порушення своїх прав в частині визначеного відповідачем відсоткового її значення.

Протоколом від 31.07.2004 про призначення пенсії за вислугу років підтверджується, що відповідач визначив відсоткове значення пенсії позивача в розмірі 80% грошового забезпечення.

Поважних причин не звернення до суду протягом майже 16 років матеріали справи не містять. Докази таких фактів та аргументи позивача відсутні.

Факт звернення позивача до відповідача щодо відсоткового значення призначеної йому пенсії через 16 років не змінює відліку строку на звернення до суду та свідчить про необгрунтоване зволікання позивача щодо захисту відповідного права.

Даними Єдиного реєстру судових рішень підтверджується, що позивач звертався до суду з позовом до відповідача щодо зменешення його відсоткового значення пенсії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 в адміністративній справі №580/1185/19 адміністративний позов задоволено повністю:

визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивачу з 80 % до 70 % сум грошового забезпечення;

зобов`язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 із визначенням основного розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

З 01.01.2018, з 01.01.2019, з 01.01.2020, з 01.09.2020 на виконання вказаного вище рішення суду відповідачем проведені перерахунки пенсії позивача, застосовуючи відсоткове значення пенсії 80% грошового забезпечення, враховуючи наступні складові: посадовий оклад – 6200,00грн., оклад за військове звання – 1410,00 грн., відсоткова надбавка за вислугу років (50%) – 3805,00 грн. (усього – 11415,00грн.).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 в адміністративній справі №580/3932/20 адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.07.2020 № 11/360 про розмір грошового забезпечення;

зобов`язано відповідача провести позивачу з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.07.2020 № 11/360 про розмір грошового забезпечення.

З 01.04.2019 та з 01.02.2021 на виконання вказаного вище рішення суду проведені перерахунки пенсії позивача, застосовуючи відсоткове значення пенсії 70% грошового забезпечення, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2020 №11/360, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, враховуючи наступні складові: посадовий оклад – 6200,00грн., оклад за військове звання – 1410,00 грн., відсоткова надбавка за вислугу років (50%) – 3805,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (20,00%) – 2283,00грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10,00%) – 620,00грн., надбавка за кваліфікацію клас майстра (7,00%) – 434,00грн., премія – (40,00%) – 2480,00грн. (усього – 17232,00грн.).

Тому, звертаючись до суду позовною заявою 09.04.2021 (штамп відділення Укрпошти на конверті, в якому надійшов позов), позивач пропустив шестимісячний строк на звернення до суду з позовною заявою без поважних причин.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Зважаючи, що позивач не надав обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, у т.ч. відсутні докази поважності причин такого пропуску, відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, залишенню без розгляду підлягають позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплати пенсії позивача, виходячи з 85% основного розміру грошового забезпечення з часу її призначення 24.07.2004 та зобов`язання відповідача здійснити з 24.07.2004 позивачу перерахунок та виплату пенсії в основному розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч.5 ст.240 КАС України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, а в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Оскільки позивач за звернення до адміністративного суду з позовною заявою сплатив судовий збір, що підтверджується квитанцією від 15.03.2021 на суму 1816,00грн, половина вказаної суми коштів підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.2-20, 44-45, 122-123, 180-183, 193-205, 240-248, 256, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) в частині позовних вимог про:

визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплати пенсії, виходячи з 85% основного розміру грошового забезпечення з часу її призначення 24.07.2004;

зобов`язання здійснити з 24.07.2004 перерахунок та виплату пенсії в основному розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до п."а" ч.1 ст.13 Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону від 17.07.2004 №1889 та п."б" ст.67 Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затвердженого Указом Презедента України від 07.11.201 №1053/2001 в редакції Закону від 27.04.2004 №373/2004, що діяли на час звільнення зі служби – 23.07.2004, з урахуванням проведених виплат.

2. Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 908,00грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок), сплачених за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, як судовий збір.

3. Копію ухвали направити сторонам.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів.

Суддя А.М. Бабич