
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
19 квітня 2021 року м. Рівне № 460/153/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненадані позивачу можливості ознайомитися з матеріалами перевірки, проведеної за заявою позивача від 04 жовтня 2020 року; 2) зобов`язати відповідача надати позивачу для ознайомлення матеріали перевірки, проведеної за заявою позивача від 04 жовтня 2020 року. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 жовтня 2020 року він звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, із заявою про притягнення працівника Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області до кримінальної відповідальності, а також визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12017180010001884 від 17 березня 2017 року. В свою чергу, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, перенаправило вказану заяву за належністю до відповідача, який надав відповідь на нього листом від 22 жовтня 2020 року. 27 жовтня 2020 року позивач звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами перевірки, проведеної за заявою від 04 жовтня 2020 року. Однак, всупереч положенням Закону України «Про звернення громадян» відповідач не ознайомив позивача з матеріалами такої перевірки. З огляду на вказане, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень відповідач вказав, що заява позивача була розглянути в порядок та строк, визначені Законом України «Про звернення громадян». 22 жовтня 2020 року на адресу Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» для вручення позивачу було направлено лист про результати розгляду звернення. Таким чином відповідач вказує, що жодним чином не порушував прав позивача на належний розгляд його заяви, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:
11 січня 2021 року позовна заява надійшла до суду.
15 січня 2021 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
02 лютого 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Обставини справи, встановлені судом:
04 жовтня 2020 року позивач звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, із заявою, у якій просив притягнути до кримінальної відповідальності дізнавача Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_2 , а також визнати його потерпілим у кримінальному провадженні № 12017180010001884 від 17 березня 2017 року.
Листом від 09 жовтня 2020 року за Б-539/14-01-03-20 Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому, направило вказану вище заяву за належністю до Слідчого управління ГУ НП в Рівненській області. В листі вказано, що вивченням доводів, викладених у заяві позивача, обставин які б вказували на вчинення кримінального правопорушення не встановлено, у зв`язку із чим підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на даний час не вбачається. Копія вказаного листа була скерована позивачу.
За наслідками розгляду заяви від 04 жовтня 2020 року відповідач листом від 22 жовтня 2020 року за № 24/В-695 повідомив позивачу, що з метою належного розгляду зазначеної інформації в частині проведення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12017180010001884 відділом дізнання ГУНП в Рівненській області організовано та проведено перевірку. Установлено, що сектором дізнання Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області за фактами вказаними у зверненні розслідувалося кримінальне провадження № 12017180010001884 від 17 березня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України. 24 вересня 2020 року інспектором сектору дізнання Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2. у кримінальному провадженні № 12017180010001884 прийнято рішення про закриття на підставі пункту 1 частини першої статті 284 КПК України. На даний час процесуальне рішення дізнавача про закриття кримінального провадження прокуратурою та судом не скасоване. Також, зазначено, що відповідно до вимог статті 36 КПК України, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування здійснюється прокурором у формі процесуального керівництва. Згідно з вимогами частини першої статті 306 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача під час досудового розслідування, розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього кодексу.
27 жовтня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про ознайомлення з матеріалами перевірки за його заявою від 04 жовтня 2020 року.
24 листопада 2020 року листом за № 11/В-1777 відповідач повідомив позивачу інформацію, тотожну зазначеній у листі від 22 жовтня 2020 року за № 24/В-695. Додатково відповідач повідомив, що на підставі ухвали суду по справі № 569/24545/18 процесуальне рішення дізнавача про закриття кримінального провадження № 12017180010001884 скасоване. На даний час у кримінальному провадженні № 12017180010001884 проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії з метою з`ясування всіх фактичних даних, на підставі яких буде встановлено наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017180010001884 керівництвом відділу дізнання ГУНП взято на контроль.
02 грудня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити на яке саме звернення надано відповідь листом від 24 листопада 2020 року за № 11/В-1777.
24 грудня 2020 року відповідач своїм листом за № 11/В-1996 повідомив, що на звернення від 27 жовтня 2020 року щодо ознайомлення з матеріалами перевірки про скоєння злочину від 04 жовтня 2020 року, яке надійшло до ГУНП в Рівненській області з ТУ ДБР у м. Хмельницькому була надана відповідь від 24 листопада 2020 року № 11/В-1777.
Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо ознайомлення з матеріалами перевірки, проведеної за заявою від 04 жовтня 2020 року, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Стаття 40 Конституції України встановлює, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 393/96), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно із статтею 5 Закону № 393/96, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону. Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Стаття 7 Закону № 393/96 встановлює вимоги, відповідно до яких, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Згідно з статтею 15 Закону № 393/96, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
За приписами статті 18 Закону № 393/96 громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернення.
Статтею 19 Закону № 393/96 встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи під
Аналіз вказаних вище норм права дозволяє прийти до висновку, що кожному громадянину України, а також особам, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, гарантується право на звернення до органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, об`єднань громадян або посадових осіб, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань, ознайомлення з матеріалами перевірки, проведеної в ході розгляду звернення, а відповідні органи, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян або посадові особи зобов`язанні об`єктивно і вчасно їх розглянути, письмово повідомити заявника про суть прийнятого за наслідками такого розгляду рішення, а також ознайомити заявника з матеріалами перевірки якщо він виявить таке бажання.
Судом встановлено, що позивач виявив бажання ознайомитися з матеріалами перевірки за його заявою від 04 жовтня 2020 року, про що повідомив відповідачу у заяві від 27 жовтня 2020 року.
Разом з тим, відповідач не вжив жодних заходів спрямованих на фактичне ознайомлення позивача з матеріалами перевірки, що свідчить про допущення останнім протиправної бездіяльності.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відповідач належними, допустимими та достатніми доказами не підтвердив правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, твердження та обґрунтування позивача щодо допущення відповідачем протиправної бездіяльності знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, а тому позовна заява належить до задоволення в повному обсязі.
Також суд враховує, що на момент ухвалення даного рішення позивач утримується в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор», що об`єктивно утруднює можливість ознайомлення останнього з матеріалами перевірки за заявою від 04 жовтня 2020 року.
З огляду на вказане, на підставі пункту 10 частини другої статті 245 КАС України прийняти рішення про застосування іншого способу захисту порушеного права, а саме зобов`язання відповідача направити позивачу належним чином засвідчені копії усіх матеріалів перевірки за заявою від 04 жовтня 2020 року.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні, оскільки ухвалою суду від 15 січня 2021 року позивач був звільнений від сплати судового збору, а докази понесення учасниками справи інших судових витрат станом на день прийняття рішення судом в матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Рівненській області, яка полягає у ненадані ОСОБА_1 можливості ознайомитися з матеріалами перевірки, проведеної за його заявою від 04 жовтня 2020 року.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області направити (вручити) ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії усіх матеріалів перевірки, проведеної за його заявою від 04 жовтня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 (Державна установа "Рівненський слідчий ізолятор", 33001, Рівненська обл.. м. Рівне, вул. Дворецька, 116; РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Пушкіна, 4; код ЄДРПОУ 40108761).
Суддя Т.О. Комшелюк
Судове рішення № 96361888, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 19.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/153/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: