Рішення № 96361887, 19.04.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2021 року м. Рівне № 460/8370/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), про визнання відмови протиправною та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву і прийняти рішення відповідно до законодавства. В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Разом з тим, відповідач відмовив позивачу в проведені такого перерахунку з підстав його недоцільності, позаяк, розмір пенсії позивача значно зменшиться. Такі дії відповідач позивач вважає протиправними, оскільки саме пенсіонеру належить прерогатива вибору умов його пенсійного забезпечення.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що подана позивачем заява заяви про перерахунок пенсії не відповідає формі заяви, затвердженій у додатку 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що в разі застосування положень частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні пенсії позивача, то її розмір зменшиться з 9365,13грн до 2000грн, що вказує на недоцільність його проведення. З огляду на вказане, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

12 листопада 2020 року позовна заява надійшла до суду.

17 листопада 2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15 грудня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказане не заперечується учасниками справи за змістом заяв по суті.

07 лютого 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив за його бажанням провести нарахування пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 03 березня 2020 року за № 2486-1897/З-02/8-1700/20 відповідач повідомив позивачу про недоцільність проведення перерахунку пенсії з мотивів, аналогічних наведеним у відзиві.

13 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 07 лютого 2020 року і прийняти рішення про її задоволення або відмову в задоволенні.

Листом від 25 березня 2020 року за № 4332-4431/03-02/8-1700/20 відповідач повідомив позивачу, що для винесення рішення про перерахунок пенсії або відмову в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" йому необхідно звернутися до Зарічненського відділу обслуговування громадян з відповідною заявою та паспортом.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 44 Основного Закону).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).

Відповідно до частин першої, третьої статті 4 Закону № 1058, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Також частиною другою статті 5 Закону № 1058 встановлено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 33 Закону № 1058, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп ? Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону № 1058, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Суд звертає увагу, що заява позивача про перерахунок його пенсії по інвалідності шляхом обчислення її розміру на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058 жодним чином не суперечить положенням чинного законодавства, а відтак підлягала до задоволення.

Щодо доводів відповідача про недоцільність проведення перерахунку з огляду на зменшення її розміру, то суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону № 1058, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Крім того, право позивача на обчислення пенсії згідно з частиною другою статті 27 Закону № 1058 та право вимагати такого обчислення у суді встановлено законом, і воно не залежить від позиції відповідача щодо доцільності такого обчислення. Особа має право на обрання порядку визначення розміру пенсійної виплати і може ним скористатись, якщо, на її думку, це буде доцільно.

Тотожна за змістом правова позиція щодо наявності у пенсіонера переважного права на вибір умов пенсійного забезпечення викладена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року по справі № 520/1972/19 (адміністративне провадження № Пз/9901/11/19).

Щодо твердження відповідача про те, що позивач не звертався із заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка, а відповідь-роз`яснення органу Пенсійного фонду України не є рішенням про відмову в перерахунку пенсії, то суд зазначає, що за змістом заяви від 07 лютого 2020 року позивачем чітко висловлено прохання обчислити розмір пенсії відповідно до норм частини другої статті 21 Закону № 1058.

В контексті наведеного вище, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27 листопада 2019 року в справі № 748/696/17 (адміністративне провадження № К/9901/16284/18), відповідно до якого у випадку коли заява очевидно дає змогу оцінити намір заявника (пенсіонера), відмова у її розгляді по суті з огляду на невідповідність встановленій формі вважатиметься надмірним формалізмом, наслідком чого є порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Крім цього, як зі змісту оскаржуваної відмови, так і зі змісту відзиву на позовну заяву судом встановлено, що відповідач однозначно був обізнаний про намір позивача домогтися саме перерахунку пенсії, а не реалізувати передбачене нормами Закону України «Про звернення громадян» загальне право направляти звернення у вигляді заяви довільної форми органу державної влади. Також суд звертає увагу, що листами від 03 березня 2020 року за № 2486-1897/З-02/8-1700/20 та від 25 березня 2020 року за № 4332-4431/03-02/8-1700/20 органом Пенсійного фонду України не лише здійснено роз`яснення норм законодавства в сфері пенсійного забезпечення, а й зазначено про недоцільність проведення перерахунку пенсії саме позивачу.

Також, суд враховує, що обраний позивачем порядок обчислення пенсії не потребує подання додаткових документів і для його проведення достатньо матеріалів пенсійної справи позивача.

Відтак, аргументи відповідача про невідповідність поданої позивачем заяви оцінюються судом критично.

Відповідно до статті 44 Закону № 1058, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058 визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням положень частини другої статті 27 Закону № 1058 07 лютого 2020 року. А тому, суд прийшов до висновку про необхідність зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу починаючи з 01 лютого 2020 року, тобто з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, оскільки відповідну заяву подано ним до 15 числа включно.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити повністю.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні, оскільки на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області в проведені перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяви від 07 лютого 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на умовах, визначених частиною другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на підставі заяви останнього від 07 лютого 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7; код ЄДРПОУ 21084076).

Суддя Т.О. Комшелюк