Рішення № 96361889, 19.04.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2021 року м. Рівне № 460/6112/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи "Городоцький виправний центр (№ 131)" від 16 червня 2020 року № 9/-3-20/АЗ, починаючи з 01 липня 2020 року; 2) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсію, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення за 24 місяці, згідно з довідкою Державної установи "Городоцький виправний центр (№ 131)" від 16 червня 2020 року № 9/-3-20/АЗ; 3) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії з 1 липня 2020 року та здійснити її виплату. За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В червні 2020 року уповноважений орган видав позивачу довідку про розмір додаткових видів грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби. В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку його пенсії на підставі вказаної вище довідки. Однак відповідач відмови позивачу в проведенні перерахунку пенсії. Такі дії відповідача позивача вважає протиправними, оскільки чинне законодавство покладає відповідача обов`язок щодо здійснення перерахунку пенсії колишнього військовослужбовця в разі отримання оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення. З наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень відповідач вказав, що до його повноважень входить лише призначення та перерахунок пенсії на підставі довідок про грошове забезпечення. Пенсія позивачу була призначена з врахуванням тієї суми грошового забезпечення, яку вказав уповноважений структурний підрозділ, де проходив службу позивач. Щодо включення спірних видів додаткових виплат до суми грошового забезпечення, то відповідач вказав, що матеріальна допомога на оздоровлення не є додатковим видом грошового забезпечення в розумінні Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тому така виплата не включаються до грошового забезпечення. Відтак, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

19 серпня 2020 року позовна заява надійшла до суду.

21 серпня 2020 року ухвалою суду позовна заява залишалася без руху.

24 вересня 2020 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.

29 вересня 2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26 жовтня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

04 листопада 2020 року позивач подав до суду заяву до позову, однак суд не надає оцінки зазначеним у ній доводам та обґрунтуванням, оскільки в силу приписів частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в даній категорії справ заявами по суті є позов та відзив.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

З 07 квітня 2020 року позивачу призначена пенсія за вислугу років за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі подання Західного міжрегіонального управління з питань кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22 квітня 2020 року № 4/20-20.

Згідно з грошовим атестатом від 08 квітня 2020 року № 10, виданим Державною установою «Городоцький виправний центр (№ 131)», по 06 квітня 2020 року позивач був задоволений наступними видами грошового забезпечення: посадовий оклад - 5500грн; оклад за спеціальним званням - 1410грн; надбавка за вислугу років (45 %) - 3109,50грн; надбавка за особливості проходження служби (50 %) - 5009,75грн; індексація заробітної плати - 43,30грн; премія (20 %) - 220грн. Також в грошовому атестаті відзначено, що в 2020 році позивач отримав одноразові види грошового забезпечення та виплати компенсаційного характеру, а саме: допомога на оздоровлення - 16497,06грн; одноразова грошова допомога при звільненні - 155595,69грн; компенсація за невикористані дні відпустки - 13254,45грн.

Крім того, із довідки Державної установи «Городоцький виправний центр (№ 131)» від 08 квітня 2020 року № 9/1916 слідує, що додаткові види грошового забезпечення позивача за період з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2020 року становили 88672,89грн, в тому числі: надбавка за особливі умови служби - 51707,56грн; премія за роботу в нічні години - 1752,76грн; щомісячна премія - 35212,57грн.

Відповідно до протоколу за пенсійною справою 1706007677 (Державний департамент з питань виконання покарань) від 07 квітня 2020 року, при обчисленні розміру пенсії позивача була врахована сума грошового забезпечення в розмірі 13714,20грн, а саме: посадовий оклад - 5500грн; оклад за військове звання - 1410грн; процентна надбавка за вислугу років (45 %) - 3109,50грн; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі премія - 3694,70грн.

16 червня 2020 року Державна установа «Городоцький виправний центр (№ 131)» видала на ім`я позивача довідку № 9/-3-2-/А-3 про розміри додаткових видів грошового забезпечення в період 01 квітня 2018 року по 31 березня 2020 року, а саме: надбавка за особливі умови служби - 51707,56грн; премія за роботу в нічні години - 1752,76грн; щомісячна премія - 35212,57грн; матеріальна допомога на оздоровлення - 41796,57грн.

24 червня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, визначених довідкою Державної установи «Городоцький виправний центр (№ 131)» від 16 червня 2020 року № 9/-3-2-/А-3.

Листом від 23 липня 2020 року за № 6771-6460/А-03/8-1700/20 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для перерахунку пенсії з мотивів, аналогічних наведеним у відзиві.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Порівнявши довідки Державної установи «Городоцький виправний центр (№ 131)» від 08 квітня 2020 року № 9/1916 та від 16 червня 2020 року № 9/-3-2-/А-3 суд встановив, що фактично спір між сторонами виник щодо правомірності неврахування матеріальної допомоги на оздоровлення при обчисленні розміру пенсії позивача.

В контексті наведеного суд зауважує, що відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011 визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року по справі № 522/2738/17.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Наведене свідчить про те, що у відповідача були відсутні законні підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії із включенням до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення.

Відтак, оскільки отримувана позивачем під час проходження служби матеріальна допомога на оздоровлення не входить до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262 переліку видів грошового забезпечення, підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, вказаних виплат, немає.

Водночас, щодо посилання позивача на правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 10 березня 2015 року № 21-70а15, яка полягає у тому, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду відступила від цього висновку, про що зазначено в її постанові від 06 лютого 2019 року по справі № 522/2738/17.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими остання обґрунтовувала позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7; код ЄДРПОУ 21084076).

Суддя Т.О. Комшелюк