Рішення № 96360177, 12.04.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/11376/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/11376/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в розгляді висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час медичного огляду МСЕК 22.01.2020 позивачу присвоєно другу групу інвалідності, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв`язку з чим в нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Позивач з метою отримання одноразової грошової допомоги, звернувся до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області із вичерпним переліком документів для отримання одноразової грошової допомоги. Ліквідаційною комісією ГУ МВС України у Львівській області було сформовано висновок та з пакетом поданих документів направлено до МВС України для прийняття рішення, однак Департаментом фінансово-облікової політики МВС України не прийнято жодного рішення за вказаними матеріалами та 18.03.2020 року повернуто відповідні матеріали до Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Львівській області. У відповіді директора департаменту було вказано на неналежне оформлення документів, які стосуються медичних питань, однак конкретні недоліки не вказані. Після доопрацювання, матеріали повторно 17.06.2020 року направлені до МВС України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, однак 30.07.2020 року матеріали без прийнятого рішення про призначення одноразової грошової допомоги повернуті до ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області з вказанням на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317, відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. Також було вказано на те,що при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_2 представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучались.

Позивач зазначає, що рішення Обласної МСЕК №1 від 22.01.2020 року щодо ОСОБА_2 винесено із участю представника ДУ «Територіальне медичне об`єднання» МВС України по Львівській області» Лисенко Л.І., є законним та обґрунтованим. Крім того 03.04.2019 року за № 33/34-305 начальником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» надана інформація головному лікареві-головному експерту КЗ ЛОР «Львівський обласний

центр медико-соціальної експертизи» про те,що при проведенні медико-соціальної експертизи службовців,колишніх службовців та пенсіонерів МВС,Національної гвардії України уповноваженим представником від державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» є лікар ОСОБА_3

01.10.2020 року матеріали для призначення одноразової грошової допомоги в черговий раз були надіслані до МВС України. Проте, 06.11.2020 року документи були повернуті до Ліквідаційної комісії ГМВС України у Львівській області без прийняття рішення та вказано на те, що під час проведення медико-соціальної експертизи представлення ОСОБА_2 працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось. Необхідно зазначити, що в п.16 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317 відсутні будь-які посилання на необхідність представлення працівником закладів охорони здоров`я МВС України під час проведення медико-соціальної експертизи.

Позивач вважає дії, що повернення йому матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги без прийняття рішення є протиправними, оскільки відповідно до п. 9 Порядку № 850, МВС України за результатами розгляду поданих документів зобов`язаний був прийняти рішення.

Ухвалою судді від 08.12.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу встановлено строк для подання відзиву до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи відсутність фінансування суду на поштові витрати, з метою дотримання процесуальних строків розгляду справ, відповідно до положень ч.5 ст.251 КАС України, копію ухвали від 08.12.2020 року разом з позовною заявою було направлено на офіційну електронну адресу відповідача Міністерства внутрішніх справ України, що підтверджується звітом про направлення від 02.02.2021 року.

Судом встановлені наступні обставини:

Згідно постанови №107 (на час звільнення зі служби 16.04.2014 року) медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» від 03.10.2019 року було встановлено, що ОСОБА_2 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

В період з 22.01.2020 року ОСОБА_2 вперше проходив медико-соціальну експертизу.

Згідно з довідкою про результат визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011335 від 22.01.2020 року, виданою КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» обласна МСЕК №1, позивачу встановлено 60% втрати працездатності, та визначено причину втрати працездатності: «захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС».

Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ № 333341 ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності, яка виникла внаслідок проходження служби в органа внутрішніх справ.

04.02.2020 року ОСОБА_2 звернувся із матеріалами для отримання грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням службових обов`язків до Голови Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області.

18.03.2020 року листом №8996/15-2020 року Департамент фінансово-облікової політики МВС України надано відповідь «Про повернення матеріалів», в якій зазначено, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на не належне оформлення документів, що унеможливлюють прийняття рішення за надісланими матеріалами.

17.06.2020 року ОСОБА_2 після доопрацювання повторно звернувся із матеріалами для отримання грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням службових обов`язків до Голови Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області.

30.07.2020 року листом №25127/15-2020 року Департамент фінансово-облікової політики МВС України надано відповідь про те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. Зазначене унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком. Ураховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повертаються на доопрацювання.

01.10.2020 року ОСОБА_2 після доопрацювання повторно звернувся із матеріалами для отримання грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням службових обов`язків до Голови Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області.

06.11.2020 року листом №37487/15-2020 року Департамент фінансово-облікової політики МВС України надано відповідь про те, що за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням:

- пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_2 представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися;

- пункту 16 Положення, під час проведення медико-соціальної експертизи представлення ОСОБА_2 працівниками ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось.

Ураховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повертаються на доопрацювання.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не прийняття рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII) у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з п. 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 07.11.2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.

Водночас, за змістом п. 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

Згідно із ч. 2 ст. 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Кабінет Міністрів України постановою від 21 жовтня 2015 року № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі Порядок № 850).

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Пунктом 7 Порядку № 850 установлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цього Порядку; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цього Порядку документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З аналізу наведених правових норм висновується, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію»; обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено на Міністерство внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов`язок по проведенню відповідних процедур по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.

Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Львівській області на виконання вимог п. 8 Порядку № 850 подані позивачем матеріали з відповідним висновком направлено до МВС для прийняття рішення про призначення грошової допомоги.

У свою чергу, в силу п. 9 Порядку № 850 МВС України за результатами розгляду поданих документів зобов`язаний був прийняти одне із двох рішень: про призначення грошової допомоги або про відмову у призначення цієї допомоги.

Однак, Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України жодного із цих рішень не прийнято, натомість документи на призначення одноразової грошової допомоги повернуто на опрацювання.

При цьому, суд звертає увагу на те, що можливість повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства Порядком № 850 не передбачена, а тому повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним вище нормам Порядку № 850.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 19 вересня 2018 року у справі № 530/1280/17, від 03 жовтня 2018 року у справах № 361/7249/17, від 19 лютого 2019 року у справі № 802/498/18-а та повинні застосовуватись до спірних правовідносин в силу положень ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів» і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відтак, встановивши протиправність дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_2 про призначення йому одноразової грошової допомоги, суд відповідно до наданих йому повноважень ст. 245 КАС України вважає за необхідне зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 та прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення грошової допомоги позивачу суд зазначає наступне.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Відтак суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги, яка полягає у зобов`язанні Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про виплату грошової допомоги позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства Внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення ОСОБА_1 про призначення йому одноразової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та за результатами її розгляду, відповідно до п.9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 16.04.2021 року.

Суддя Гавдик З.В.